Читати книгу - "Ректор , Таміла Калас"

Глава 22

З Віолеттою повертаємось до дому, по дорозі ми обговорювали ранковий інцидент що стався між Ректором та Ковалюком, звичайно така сутичка ще довгий час привертатиме увагу студентів, та й взагалі всіх хто там працює, я не знаю як тепер ходити на навчання, як поводитися, особливо з Павлаком коли все вийшло з під контролю, і чутки можуть дійти до батька, а він за два дні повернеться з лікарні, я навіть не знаю що пояснити батькові про гроші, та поки думаю сказати що всю суму перерахував Харитон, хоч він справжній покидьок, навіть не віриться що Харитон зміг зрадити Картині, вони прожили три роки, явних сварок чи сімейних проблем не було помітно, крім тих що стосувалося  частих переїздів з однієї країни до іншої, Карина завжди посміхалася і виглядала щасливою, я  не пам'ятаю аби вона жалілася, сестра не з тих дівчат що терплять насильство,  дивно як Харитон міг так поступити, він дуже кохав Картину, я була певна їхній шлюб на все життя. 
Взагалі тепер вважаю чоловікам вірити небезпечно, особливо таким як Павлак, він досі спілкується з нашою викладачкою, не сумніваюся не лише про роботу у них там роман зі стажем, Марина Олегівна спить і бачить як Павлак повністю буде належати її, а я як ідіотка повелася на нього, але тепер мені взагалі жоден із них двох не потрібен, тільки б гроші звідкись знайти аби повернути Ректору і головне, щоб сестра нічого лишнього не бовкнула батьку, Карина не знає правди звідки я дістала кошти аби оплатити наші борги, її взагалі зараз краще не хвилюватися, сподіваюся все минеться.

Через мої стосунки з Ректором самі проблеми, може він таки відрахує з Університету Ковалюка, бо хтозна-що ще може вдіяти Ігор, він почав стежити за мною, я вже декілька разів стикалася з його злими очима, раніше я не помічала його справжню підлу натуру, думаю він не упустить можливості помститися мені звичайно цьому хлопцю не подобається що я розірвала з ним стосунки, а для мене це виявилося тільки дружба, мені здається не все так легко, Ковалюк просто так не відчепиться і попсує ще нерви хоч репутація Павлака точно зіпсована точнісінько як і моя,таке відчуття ніби я стою абсолютно оголена, а всі показують на мене пальцями, думаю деякий час нам з Павлаком не треба спілкуватися і менше траплятися один одному на очі, хоч це й не можливо, але я постараюся крім навчання ні про що не бесідувати, хай не сподівається я вибачати не збираюся.
Ми з Віолеттою вже у квартирі роздягаємося у прихожі, Віолетта заходить до нашої спальні, я чую як з кімнати батька де тимчасом заселилася Карина доноситься щось схоже на плач, спиняюся на місці та намагаюся прислухатися, заходжу до сестри.Карина сидить на ліжку з мобільним у руках і плаче, сідаю біля неї та обіймаю.

- Карина що трапилося? - Намагаюсь заспокоїти сестру, рукою проводжу по її потилиці та сильніше притискаю до себе до плеча.

Вона схлипує і мені це не подобається, сьогодні Карина мала відвідати жіночу консультацію і записатися на облік, сподіваюся з дитиною все добре, тільки від сліз сестра аж загикується і толком нічого не може пояснити.Біжу на кухню та наливаю склянку холодної води, даю сестрі й допомагаю напитися, за декілька хвилин Карина трохи опановує себе та витирає лице серветкою.

- Харитон подав на розлучення - У сестри знову на очах з'являються сльози.

Я не здивована такого очікувалося статися, невже у Карини досі до нього є якісь почуття або я чогось не розумію, знову проводжу долонею по її волоссю.

- Карина та забий на того козла, він не вартує твоїх сліз, не хвилюйся сестричко ти ще знайдеш хорошого чоловіка, а дитину ми й самі виростимо. Ти хоч була у лікаря?

- Так, вже третій місяць, лікар сказав що вагітність протікає добре, головне менше стресу.Уважно дивлюся на живіт Карини, по ній зовсім не видно як на такий термін, хоч я не розуміюся по вагітних.

- Супер - Відказую з позитивом, - головне, щоб ти й малюк були здорові, і все буде добре.

- Я не хочу поки щоб тато знав про розлучення ти ж його знаєш, як почне моралі читати. Але доведеться все сказати, бо він думає що Харитон займе грошей.

- Ні не хвилюйся, ми поки нічого не скажемо, а тато вже знайшов гроші й все оплатив.

Посміхаюся Карині та щось мені підказує, своєю брехнею я копаю собі яму, але вибір не великий доводиться обманювати.

Сьогодні Павлак декілька разів намагався зі мною поговорити, але я не можу вірити його словам, Ігор думає я нічого не розумію і не бачу, гадаю він досі не байдужий до своєї Марини що ж не буду мішати, більше ніяких розмов про особисте, будемо спілкуватися тільки про навчання, хотів стосунків як між Ректором і студенткою отримає.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно