Читати книгу - "Ідеаль, або На поміч, пардон"

— Ніч може бути завдовжки у декілька життів.

— Це нереально.

— Реальність нудна.

— А казки про фей облудні.

— Навпаки, це єдине, що існує насправді. Треба просто зважитися і пірнути у казку. Повірити в Перро і братів Грімм, як ото вірять у Бога й Діда Мороза, повірити в кохання і щастя, в перерозподіл прибутків і загальну справедливість, у світовий уряд, відродження тіла і безсмертя душі. І ще в людожерів.

— Ти мені тільки спати заважав. Мені сподобалося цілуватися з тобою, знаєш, я вже з рік не чеснотка, і я могла б звикнути до тебе, мені навіть кортіло б пізнати тебе ближче.

— То ти й далі тікай від мене, о близьке і дивне створіння. Повір мені, так нам обом буде ліпше.

— Чудово, тоді da svidania.

Вона підхопилася з місця, і я аж закашлявся. Либонь, на світі є вродливіша істота, проте мені вона не траплялася. Я глянув на вершини ялин, де надсадно кричала чайка. У вкритому ряскою озері відбивалися мерехтливі шматочки Санкт-Петербурга. Я схопив її за руку, як справжнісінький мачо (вдавав із себе тієї миті Михаїла Строгова). Вона сумно глянула на мене.

— Ти такий, як усі чоловіки: варто мені піти, як ви біжите за мною. Я розчарована.

— А я ні.

— Я не ти, я можу покохати. I can love. You are just pretending.[67]

І докинула французькою:

— Ти справді хочеш, щоб ми були на «ти»?

Я опустив очі, щоб не відповісти:

— Так, я хочу, щоб ти мене вбила.

Вона дала мені взяти себе за руку. Я ліг на лаві горізнач, вона сіла на мене верхи, стуливши коліна під короткою спідницею, і я зрозумів, що можна любити когось, ніколи не випускаючи його руки.

14

Ох і трусить мене… Holy man, я не завжди тебе розумію… Мені взагалі незрозуміло, як можна цікавитися чимось іншим, крім кохання. Коли вона прийде? Чому ти регочеш? Панотче, як тобі не соромно кепкувати з моїх почуттів! Один раз у житті я звіряюся тобі в чомусь прекрасному, великому, небесному, а ти зневажливо шкіришся, ох, це так прикро, я міг би засмутитися і натиснути кнопку, щоб покласти край нашій балачці… Якщо я ще стримуюся і не висаджую в повітря твій новісінький храм, то тільки тому, що чекаю на Лєну. Я одвезу її у «Нгоро Нгоро кратер лодж», у хатину масаїв, розбудивши рожевих фламінго на сході танзанійського сонця. Тобто як це вона не повернеться? Що ти таке кажеш… вулиця Дарю? Та начхати мені на вулицю Дарю, я товчу тобі про кохання, про жінку мого життя! Я гадав, ми дійшли згоди: ти віддаєш мені Лєну, а я віддаю тобі твій собор. Яким боком тичеться Лєна Дойчева до вулиці Дарю, де ми з тобою запізналися в 90-х роках? Що? Служниця в російській крамниці? Авжеж, та й що, вона була нічогенька, та Ольга, Олєнька, не пам’ятаю вже. Гаразд, переспав я з нею тоді кілька разів, і що? Га? Ольга… як? НІ. Дойчева, ні, бути того не може, це ж Лєнине прізвище… Дати не збігаються. Зачекай. З Ольгою в мене було… у 1992 році… Ні, ти жартуєш! Tvaiu mat! Ні, це не я, скажи, що ти брешеш, мені начхати, я вимагатиму тестів ДНК! Як міг ти таке учинити зі мною, ти ж знав усе заздалегідь, закохався в Парижі в її матінку і за чотирнадцять років зміг нарешті відплатити мені, тим-то Лєна так схожа на мене, підсвідомо я все це знав, ти хотів повернути мені віру, припровадивши мене до моєї доньки… О БОЖЕ МІЙ! Я РИДАЮ, ЦЕ ТАК МЕРЗЕННО, ГОДІ РЕГОТАТИСЯ, ТИ ДИЯ…

Оперативні групи МНС сповістили про завершення пошуково-рятувальних робіт через два тижні після терористичного акту. Вояки російської армії два місяці розбирали руїни, десятки країн надіслали своїх рятівників і необхідне обладнання; «Френч докторз» і терміново обладнані центри екстреної психологічної допомоги прийняли велику кількість поранених, яких виявили службові пси під руїнами. Внаслідок сплюндрування храму загинуло або пропало безвісти п’ятсот двадцять шість осіб і триста шістдесят дві особи були поранені. Тіло Октава Паранго не впізнали.

Містом довго ходили чутки, наче були люди, що бачили чоловіка, який зовні скидався на Паранго (високий бородань з довгим волоссям), він сам виліз із-під руїн за три дні після трагедії, обтрусив пошматований піджак і, переступаючи через купи сміття, зник за кермом авта, викраденого в Міжнародного Червоного Хреста. Розшукні заходи поліції та ФСБ й до сьогодні не дали позивних результатів. Ні до чого не призвело і прослуховування телефонних розмов його біологічної доньки Єлени Дойчевої, що видавала себе за чеченську топ-модель і уклала контракт з фірмою «Л’Ідеаль». Ті самі джерела стверджують, що терорист приїхав до Єлени Дойчевої у Ташкент, де вона ховалася після тієї скандальної історії зі своїм нареченим, славетним сноубордистом Віталієм Ростовим. Кажуть, родина перебуває під захистом російських секретних служб, тому що терористичний акт сприяв приходу до влади нового уряду. Журналісти, що здійснювали власне розслідування і запевняли, ніби існує зв’язок поміж концерном «Ойлнафта» і терактом, загинули за кілька місяців після змальованих подій. Ці наклепницькі вигадки не мають під собою жодних підстав, оскільки психічно хворого терориста офіційно визнали похованим під руїнами храму. Слідство у справі про зруйнування храму Христа Спасителя у Москві закрили 20 квітня поточного року, коли Сергій Орлов, колишній генеральний директор «Ойлнафти», був обраний президентом Росії після короткої передвиборчої кампанії, під час якої на порядку денному стояло питання громадської безпеки та збереження національних і православних цінностей.　

Окремі особи — шкода їх! — запевняють, що нічого цього насправді не було.　

Москва-Париж, 2005–2007

Примітки

1

Те, що спадає на думку (англ) — Тут і далі прим. пер.

2

Зробіть мене вродливою. Ідеальний настрій, ідеальне обличчя, ідеальне життя (англ.).

3

Дозвольте вгадати (англ.).

4

Метр сімдесят вісім? Сорок дев’ять кілограмів? (Англ.).

5

Дозвольте представити вам… Їй чотирнадцять років (англ.).

6

Це маленький крок для людини і великий крок для всього людства (англ.).

7

Ідеться про дівчат, які поводяться як стерви, наслідуючи відомих зірок.