Читати книгу - "Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України"

На наш погляд, найбільш правильним є розуміння цих обставин як таких, що пом’якшують та обтяжують покарання. Прихильники визначення цих обставин таким чином вважають, що "це визначення здається найбільш вдалим, оскільки орієнтує суди на необхідність урахування їх саме при призначенні покарання"[337]. Вони справедливо зазначають, що розуміння пом’якшуючих та обтяжуючих обставин як таких, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, мало узгоджується зі змістом розділу, присвяченого питанням, безпосередньо пов’язаним із покаранням (його поняттям, метою, видами й значенням)[338].

Отже, видається правильним розуміння цих обставин як таких, що пом’якшують або обтяжують покарання.

Підсумовуючи аналіз загальних ознак і правової природи аналізованих обставин, на нашу думку, обґрунтовано визначити ці обставини, як зазначені, так і не зазначені в законі, але встановлені судом, різного роду чинники об’єктивного чи суб’єктивного характеру, які не є ознаками складів злочину і не впливають на його кваліфікацію, однак знижують чи, навпаки, підвищують ступінь суспільної небезпечності особи винного і (або) вчиненого ним злочину і у зв’язку з цим є підставою для призначення менш або більш суворого покарання[339].

Більш глибоке, систематизоване дослідження пом’якшуючих та обтяжуючих обставин потребує їх упорядкування та класифікації. У юридичній літературі ці обставини класифікувалися по-різному. Так, деякі автори поділяють ці обставини на дві групи: 1) пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, які включені як ознаки кваліфікуючого чи привілейованого складу злочину; 2) пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, які впливають на визначення міри покарання[340]. При цьому Л.А. Доліненко пропонує виділяти ще одну групу обставин, які пом’якшують покарання: обставини, котрі включені до відповідних норм як передумови звільнення від кримінальної відповідальності[341]. Н.Ф. Кузнецова й Б.А. Курінов класифікують усі пом’якшуючі й обтяжуючі обставини на дві групи: 1) які характеризують діяння; 2) які характеризують особу злочинця[342]. Подібну класифікацію наводять також Н.С. Лейкіна та Ю.Б. Мельникова, Ю.А. Красіков[343]. При цьому Ю.А. Красіков, вважаючи її найбільш вдалою, зазначає, що деякі обставини можна віднести відразу до двох груп, оскільки вони пов’язані і зі злочином, і з особою злочинця[344]. На думку Л.Л. Круглікова, усі пом’якшуючі й обтяжуючі обставини можна поділити на дві групи: 1) що характеризують водночас і злочин, і особу злочинця; 2) що характеризують тільки особу[345]. Г.І. Чечель пропонує класифікувати пом’якшуючі обставини на три групи: 1) які належать до об’єктивних властивостей злочину; 2) які належать до суб’єктивних властивостей злочину; 3) які характеризують суб’єкта злочину[346]. М.М. Бабаев та Г.С. Гавєров зазначають три тиші пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, виділяючи обставини, що належать до: 1) об’єктивних і суб’єктивних властивостей вчиненого суспільно небезпечного діяння; 2) особи суб'єкта; 3) причин та умов, з якими пов’язаний цей злочинний прояв[347]. На думку Я.Ю. Васильєвої, усі обставини, що обтяжують покарання, можна класифікувати так: 1) які відносяться до особи винного; 2) які відносяться до суспільно небезпечного діяння; 3) які відносяться до умов вчинення злочину; 4) які відносяться і до особи, і до суспільно небезпечного діяння[348]. На думку О.О. Мяснікова, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини слід класифікувати на три групи залежно від впливу тієї чи іншої обставини на ступінь тяжкості діяння чи винного. До першої групи він відносить пом’якшуючі й обтяжуючі обставини, які істотно знижують чи підвищують ступінь тяжкості діяння чи особи винного (наприклад активне сприяння розкриттю злочину, рецидив злочину). До другої групи — обставини, які мають відносно менший вплив (наприклад неправомірність або аморальність дій потерпілого). До третьої групи — зовнішньо нейтральні обставини (вагітність, наявність на утриманні у вин нове малолітніх дітей)[349].

Аналіз обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання, передбачених у ч. 1 ст. 66 та ч. 1 ст. 67 КК України 2001 року, показує, що законодавчий перелік містить обставини, які