Читати книгу - "Шість головоломок для дона Ісидро Пароді"

Примітки

1

Чудово! Так! Це — самовикриття!

Та чуєш, треба нам співпрацювати;

Я чай не п’ю, лиш дай мені сигару!

Роберт Браунінг

2

З франц. — літератор.

3

Так друзі часто називають Бустоса Домека (прим. Хервасіо Монтенегро).

4

Це прізвисько мовою оригіналу цікаво корелює з прізвиськом Анхеля Амадео Лабруна — «Гидкий» (див. примітку про Лабруна).

5

З франц. — після впертого спротиву; цілком знесилівши.

6

Див. примітку про Арсена Люпена.

7

Центральна територія Стародавньої Греції. Усний коментар Михайла Назаренка: тут Борхес і Касарес навмисне переплутали алюзії. «Був я і в Аркадії», et in Arcadia ego.

8

З франц. — збірник; колекція.

9

Іспанська назва мешканця або уродженця портового міста; традиційна самоназва мешканців Буенос-Айреса.

10

Ісп. ranzón, з франц. rançon — буквально «гроші на порятунок»; гроші за викуп полоненого.

11

Ла-Бока (з ісп. — гирло) — припортовий район міста Буенос-Айрес, батьківщина танго.

12

З франц. — випереджувати події.

13

Метью Фіпс Шил (1865—1947) — британський прозаїк (література жахів і наукова фантастика), син ірландця і мулатки, народжений у британських колоніях (о. Монтсеррат), випускник Англійського Королівського коледжу, геній-поліглот. Принц — бо його батько Метью Дауді Шил, радіючи народженню сина, проголосив його принцом Редонди — маленького острова, на якому вони жили (у 1947 р. анексованого Великобританією). Крім того, його перша книжка — збірка детективних оповідань «Князь Залеський» (1895), де князь (принц) Залеський чимось схожий на Шерлока Голмса, а самі оповідання написані під великим впливом Едгара По. Особливістю цих оповідань є те, що друг і співрозмовник князя Залеського — сам Шил (персонаж-містифікація образу реального Шила). Патетичний — бо мова творів Метью Фіпса Шила відзначалася певними особливостями, була ускладненою, пафосною, ексцентрично-піднесеною.

14

Баронеса Емма Орці (1865—1947) — британська романістка і драматург угорського походження, автор знаменитих романів «Червоний Первоцвіт» (в якому вона ввела в літературу першого «месника в масці», що став прототипом, зокрема, Бетмена) і «Леді Моллі зі Скотланд-Ярду» (де головною героїнею вперше виступила жінка-детектив).

15

З франц. — особлива прихильність; слабкість; почуття симпатії.

16

З лат. — своєрідний.

17

Лінн Брок (справжнє ім’я — Алістер Макалістер, 1877—1943) — ірландський письменник і драматург; писав детективні історії під псевдонімом «Лінн Брок» та історичну белетристику під псевдонімом «Ентоні Вортон».

18

З лат. — замінивши те, що підлягає заміні; враховуючи певні обставини.

19

З італ. — pasticcio, запозичене з франц. pastiche: зібрання, набір. Тут — цілість, складена з уривків і фрагментів інших творів, точніше — з найкращих фрагментів і уривків на кшталт попурі.

20

З лат. — применшення особи, обмеження громадянських прав. Термін римського права, що означає цілковиту або часткову втрату громадянських прав.

21

Аперкот — класичний удар (знизу вгору) в традиційному боксі; використовується в ближньому бою.

22

Естаніслао дель Кампо (1834—1880) — аргентинський військовий, урядовець, поет; народився і жив у Буенос-Айресі. Прославився в 1857 р. сатиричним віршем із сюжетом, заснованим на реальних подіях (гаучо їде до міста, щоби подивитися оперу; вважаючи, що події сюжету відбуваються в дійсності, вискакує на сцену, щоби захистити актрису). У 1866 р., коли на сцені буенос-айреського театру «Колон» йшла опера «Фауст», поет використав цей епізод і, посилаючись на вірш, яким він найбільше всім запам’ятався, написав свого «Фауста», що згодом розійшовся на цитати, став практично фольклором; цю поему в народі почали називати «Креольським Фаустом».

23

Хосе Рафаель Ернандес-і-Пуейрредон (1834—1886) — великий латиноамериканський (аргентинський та уругвайський) поет, журналіст. Народився під Буенос-Айресом. Створив образ ла-платського блукальця-гаучо (поема «Гаучо Мартін Ф’єрро»). Мати Хосе Рафаеля — племінниця Хуана Мартіна де Пуейрредона, в минулому — президента Аргентини. У 12 років через стан здоров’я Хосе Рафаель Ернандес опинився в пампі — в маєтках сім’ї, де зблизька побачив життя гаучо. Писав про себе: «За обставинами моєї асиміляції… я син гаучо, брат гаучо; я сам — гаучо…» Головний герой поеми названий на честь Мартіна де Гуемеса — очільника кавалеристів-гаучо, героя Війни за незалежність Південної Америки. Історія страждань і боротьби Мартіна Ф’єрро злилася з народними традиціями і перетворилася на національну поему, яка в іспаномовній Америці читається, як у нас — «Кобзар» Шевченка. Це опис очевидцем цілої епохи; сучасники Ернандеса знали її напам’ять. 10 листопада, на день народження Ернандеса, в Аргентині відзначають День Традицій, а 6 грудня, в день першої публікації «Мартіна Ф’єрро», — День Гаучо.

24

Огюст Дюпен — літературний персонаж, створений Едгаром Алланом По. Огюст Дюпен багато в чому є прототипом Ісидро Пароді. Він розкриває вбивство і водночас шляхом аналізу розв’язує головоломку, отримуючи від цього задоволення; саме так пише про нього По. Ще один важливий аспект авторського методу Борхеса і Касареса, які орієнтуються на ті три новели По, де фігурує Дюпен, — свідомо застосовані елементи неправдоподібності при дуже правдоподібному і скрупульозно прописаному, на перший погляд, сюжеті. По зображує «неможливий», нереальний Париж, де, наприклад, реальні назви вулиць сусідують з нереальними. Те саме — з іменами персонажів, коли «нормальні» імена сусідують із «фальшивками», а також із іменами, особисто важливими для автора і т. д. Борхес із Касаресом, як і По, пишуть оповідання з кінця, вони показують поліцію як таку абсолютно безпорадною; при цьому передбачається, що масовий читач цих текстів — також безпорадний, не бачить очевидних невідповідностей.

25

Див. примітку про Ернеста Браму Сміта.

26

Натяк на «Voyage autour de ma chambre», «Мандрівка довкола моєї кімнати» — автобіографічний роман Ксав’є де Местра (1763—1852)