мстивою. Вона збагнула, що викривлення часового континууму, в результаті чого відродилася Каморра, дасть їй змогу користуватися чимось на кшталт недоторканності, якою зазвичай користувалися жінки. Це своєрідне повернення в минуле, ця історична відсталість робили її невразливою до засідок, заздрощів та конфліктів. Терплячістю та несамовитою рішучістю й наполегливістю вона впродовж 80-х та 90-х перетворила родину Моччія на один з найвпливовіших кланів у будівельному бізнесі; вони підписували контракти, контролювали каменоломні та кар’єри, брали участь у тендерах на право купівлі земельних ділянок під забудову. Вся територія Фраттамажоре, Кріспано, Сант-Антімо, Фраттаміноре та Кайвано контролювалася місцевими капо, пов’язаними з родиною Моччія. В 1990-х клан Моччія став одним із стовпів організації Нуова Фамілія — картелю з гнучкою структурою, який протистояв структурі Рафаеле Кутоло під назвою Нуова Каморра Організатта. Його політичний та бізнесовий вплив перевершив навіть вплив картелів Коза Ностри. Кали політичні партії, що мали зиск зі своїх зв’язків з бізнесом кланів, пішли в небуття, заарештовані та засуджені на довічне ув’язнення були одні лише боси з Нуова Фамілія. Не бажаючи розплачуватися за політиків, яким вони платили, і не бажаючи, щоб їх вважали винуватцями краху Системи, яку вони підтримували і в якій грали продуктивну, хоча й злочинну роль, боси вирішили стати свідками обвинувачення. Паскуале Ґалассо, бос Поджомаріно, став першим високопоставленим представником військово-бізнесової ланки, який почав співробітничати з правоохоронцями в 1990-х. Прізвища, стратегію, фонди — він видав усе, і за цей крок уряд віддячив йому тим, що захистив активи його родини і частково — його власні. Ґалассо розповів усе, що знав. З усіх сімей мафіозного об’єднання саме сім’я Моччія взяла на себе клопіт змусити Ґалассо замовкнути назавжди. Бо кількох його конкретних зізнань вистачило б, щоби миттєво зруйнувати клан вдови. Тому Моччія спробували підкупити його охоронців, щоб отруїти зрадника, а потім задумали убити його за допомогою гранатомета. Після того як усі ці спроби, організовані чоловіками клану, зазнали фіаско, втрутилася сама Анна Мацца. Вона відчула, що настав час застосувати нову стратегію: відмежування. Цю ідею вона запозичила у терористів з Червоних Бригад, які діяли в 1970-х. Бойовики Червоних Бригад відмежувалися від своїх збройних організацій, але при цьому не розкаялися і не видали імен, не звинувачували підбурювачів до злочинів та самих злочинців. То була спроба делегітимізувати політичну позицію Червоних Бригад, офіційного засудження якої було достатньо для зменшення терміну ув’язнення. Мацца вважала, що це — найкращий спосіб усунути загрозу, яку становили «розкаяні», і водночас створити видимість того, що клани не пішли на співробітництво з урядом. Якщо клани ідеологічно дистанціюються від Каморри, то забезпечать собі зменшення термінів ув’язнення та покращення його умов, але при цьому не викривають методів, імен, банківських рахунків та спільників. Те, що деякі оглядачі вважали ідеологією — ідеологією Каморри, — було для кланів не більше ніж способом здійснення економічних та військових операцій тією чи іншою бізнес-групою. Клани мінялися: кримінальна риторика і манія Кутоло до ідеологізації дій Каморри вже зжили себе. Відмежування могло нейтралізувати смертельну небезпеку, яку несли в собі «розкаяні», pentiti, котрі, попри свою внутрішню суперечливість, були головним вістрям атаки на Каморру. Вдовиця добре усвідомила увесь потенціал такого трюку. Її сини надіслали листа священику, картинно розписуючи своє бажання покаятися і спокутувати гріхи; який символічний жест вони збиралися залишити біля входу в церкву в Ачеррі авто зі зброєю. За прикладом ІРА, яка здала зброю британцям. Але Каморра не є незалежною організацією чи збройним осередком, і її реальна влада — не в пістолях та автоматах. Це авто так і не з’явилося біля входу, і стратегія відмежування, задумана жінкою-босом, поволі втратила свою привабливість. Про неї не почули ані в суді, ані в парламенті, тож вона втратила і підтримку кланів. Pentiti ставали дедалі численнішими і менш корисними, а грандіозні викриття, що їх зробив Ґалассо, хоча й виявили військовий механізм кланів, але майже не торкнулися їхніх бізнесових та політичних схем. Анна Мацца продовжила споруджувати щось на кшталт матріархату в Каморрі: жінки — як реальний осередок влади, а чоловіки — в ролі бойовиків, посередників та менеджерів, що виконували накази жінок. Найважливіші ж рішення, як економічні, так і військові, приймала «чорна вдова».
Жінки стали менеджерами, підприємцями та охоронцями. Їм краще вдавався бізнес, вони менше зациклювалися на хвалькуватій демонстрації сили та впливу, були менш схильними до конфліктів. Іммаколата Капоне, одна з «придворних дам» клану та хрещена мати Терези, доньки Анни Мацца, зробила впродовж кількох років власну кар’єру. Іммаколата не мала солідного вигляду Анни Мацца — повні щоки та ретельно укладені кучері; навпаки: вона була маленька, проста, елегантна, завжди з бездоганною білявою зачіскою, зовсім несхожа на якусь зловісну каморристку. Не вона шукала чоловіків, які б її захистили, навпаки — це чоловіки шукали її, прагнучи її захисту. Вона вийшла заміж за Джорджо Сальєрно, каморриста, що брав участь у спробах прибрати «розкаяного» Ґалассо, а пізніше зв’язалася з одним членом клану Пука з Сант-Антімо — сім’єю з багатою історією, яка мала стосунок до Кутоло і стала відомою завдяки Антоніо Пука, братові компаньйона Іммаколати. В блокноті з адресами, знайденому в її кишені, містилося ім’я Енцо Тортори, працівника телебачення, несправедливо звинуваченого в приналежності до Каморри.
В той час, коли Іммаколата стала повнолітньою, клан переживав управлінську та бізнесову кризу. Тюрма та pentiti загрожували результатам копітких зусиль «леді» Анни. Але Іммаколата зробила ставку на виробництво цементу. Вона придбала також цегляний завод у центрі Афраґоли і стала ним керувати. Як ділова жінка, вона робила все, щоб увійти в асоціацію з Казалезі — найвпливовішим кланом у будівельному бізнесі як в Італії, так і на міжнародній арені. Згідно з результатами розслідування, здійсненого Неапольським антимафіозним відділом DDА, Іммаколата Капоне знову вивела компанії сім’ї Моччія на перші позиції в будівельному бізнесі. При цьому вона залучила до співпраці MOTRER, одну з найвідоміших землерийно-транспортних компаній північної Італії. Вона застосувала просто бездоганний механізм. Як показало розслідування, ця жінка залучила місцевого політика, який забезпечив підряди одному бізнесмену, а той, у свою чергу, найняв субпідрядником пані Іммаколату. Я бачив її лише одного разу, здається, коли вона йшла до супермаркету в районі Афраґола. Її оточували особисті охоронці — молоді жінки. Вони провели її до «смарта» — маленького двомісного автомобільчика, популярного серед жінок Каморри, але, судячи з товщини дверцят, цей автомобільчик був броньований. Ми в своїй уяві фантазуємо собі жінок-охоронців такими собі накачаними культуристками, у яких кожен м’яз рельєфно випинається, як у чоловіків, з товстелезними моцними стегнами, надутими грудними м’язами, за якими
