Читати книгу - "Досить Катрін"

— Відпусти її, — сказав Колін, вставши. — Ти рааrdenlul.[79]

Вона відбивалась, та він стискав її сильніше, примовляючи:

— Мала, зупинись. Ти не розумієш.

Гассан поглянув на Коліна. Разом вони кинулись до ЩОКа, Гассан націлився в тулуб десь посередині, а Колін замахнувся, щоб з усієї сили вдарити в голову. Та в останню мить ЩОК викинув руку і поцілив Коліна в щелепу з такою силою, що той перестав відчувати біль від укусів шершнів. А Гассана ЩОК підсік ногою і збив на землю. Обидва вони виявились не дуже вправними лицарями-рятівниками бідної діви.

Але й Ліндсі не збиралась вдавати бідну діву. Опинившись у нокдауні, Колін розплющив очі й побачив, що вона повернулась, ухопила ЩОКа за яйця, здушила їх і крутнула. ЩОК упав на коліна, зіщулився й відпустив Ліндсі.

Колін із розбитим обличчям підповз до обеліска ерцгерцога, єдиного географічного об’єкта у світі, який наразі не крутився, й ухопився за пам’ятник обома руками. Заякорившись таким чином, він поглянув на поле бою й побачив, що ЗАД і досі лежить обличчям вниз, а Ліндсі й Кетрін стоять коло нього на колінах.

У цю мить наче янголи підхопили його під пахвами і потягли вгору, до неба. Коліну стало легко й вільно. Він поглянув ліворуч і побачив Гассана, повернув голову праворуч і побачив КОЖУТа.

— Агов, — сказав КОЖУТ, — ти живий?

— Не знаю, — відповів Колін. — Дякувати твоєму приятелю.

— Він класний пацан. Але дістав. Ми це їхнє з Кет лайно два роки розгрібаємо. Я люблю Коліна, та це лажа. Ліндсі хороша дівчина.

ЩОК оговтався і перервав його:

— Не розмовляй із цим малим засранцем!

— Е, годі, Коле. Ти сам облажався.

— Ви всі довбані слабаки! — крикнув ЩОК.

А Гассан гукнув:

— Нумо втрьох! — і кинувся на ЩОКа.

Справді, їх було троє на одного. Але якого. Гассан нарвався на кулак, який увійшов у його нутрощі так глибоко, як на малюнку в коміксах. Він почав падати, але ЩОК утримав його рукою за шию. Колін кинувся на ЩОКа з правим оверхендом. Удар досягнув цілі, але 1) Колін забув стиснути кулак, тому ляснув замість ударити, 2) замість ляснути ЩОКа, він з усього маху ляснув по щоці Гассана, який зрештою таки впав.

Тоді КОЖУТ стрибнув ЩОКу на спину і на коротку мить здалося, що бій міг закінчитися внічию. Та зрештою ЩОК згріб КОЖУТа однією рукою і кинув так, що той пролетів півкладовища, залишивши Коліна зі ЩОКом фактично сам на сам.

Колін застосував стратегію «вітряк», яку щойно винайшов і яка полягала в тому, щоб гарячково розмахувати руками, тримаючи нападника на відстані. Стратегія блискуче працювала близько восьми секунд, доки ЩОК не вхопив його за руки. Його багрове квадратне обличчя було в сантиметрі від Колінового.

— Я не хотів цього робити, чуваче, — пояснив ЩОК із дивовижним спокоєм, — але ти сам знаєш, що змусив мене.

— Технічно я не порушив обіцянки, — промимрив Колін. — Я не сказав ані слов…

Його технічне пояснення перервав блискавичний удар. За мить до цього він відчув наче фантомний біль — і бац, ЩОК так зафігачив йому коліном у пах, що Колін відірвався від землі. «Лечу», — встиг він подумати. І не встиг упасти, як виблював.

І це був прекрасний хід, бо ЩОК відчепився. Колін упав на землю зі стогоном, біль хвилями розходився по тілу зсередини. Йому здавалося, що порожнина у нього всередині, як дірка від кулі у Франца Фердинанда, розривається, біль розростається, розверзається, мов провалля, аж доки весь Колін не зробився діркою. Біль всмоктав його цілком, наче у вакуум.

— О Боже, — стогнав Колін, — мої яйця.

Колін помилявся. У кращому стані він би визнав, що боліли не яйця, а радше мізки. Нервові імпульси надходили від його яєчок у мозок, де активізувалися мозкові рецептори болю, і мозок казав Коліну відчувати біль у яєчках, що він і робив, бо тіло завжди слухається мізків. Яйця, руки, шлунок ніколи не болять. Весь біль — мозковий.

Біль виснажив Коліна, у нього паморочилося в голові. Він ліг на бік і скоцюрбився в позі ембріона, заплющивши очі. Голову проймав нудотний біль, і він на мить відключився, але його повернули до тями стогони Гассана, якого місив кулаками ЩОК. Колін підповз до обеліска і, вхопившись руками за пам’ятник, повільно підтягнув своє тіло.

— Я ще тут, — промимрив він із заплющеними очима, тримаючись з обеліск, щоб не впасти, — давай, іди сюди.

Та коли він розплющив очі, ЩОКа не було. Несамовито цокотіли цикади, їхній спів, здавалось, віддавав пульсацією болю у нього в паху. У сутінках Колін побачив, що Ліндсі Лі Веллс зі своєю валізкою першої допомоги схилилась над Гассаном, а той сидить у закривавлених камуфляжній сорочці та помаранчевому жилеті. КОЖУТ із ЗАДом курять одну сигарету на двох, у ЗАДа на лобі бовваніє ґуля розміром з куряче яйце. Тут йому запаморочилося в голові, він повернувся і знову вхопився за обеліск. Коли Колін іще раз розплющив очі, то усвідомив, що окулярів на ньому немає. Від нудоти й астигматизму букви перед ним танцювали. «Ерцгерцог Франц Фердинанд». Щоб притлумити біль, він почав складати анаграми.

— Ху, — промимрив за мить. — Оце так збіг.

— Кафір отямився, — зауважив Гассан.

Ліндсі кинулась до Коліна, витерла останні часточки тютюну в нього з вуха і прошепотіла:

— Mein held,[80] дякую, що захистив мою честь. Куди він тобі вцілив?

— У мозок, — відповів Колін, цього разу без помилки.

(сімнадцять)

Назавтра, у понеділок, був їхній двадцять другий ранок у Ґатшоті, й без сумніву, найгірший. Крім залишкової чутливості довкола і всередині яєчок, все тіло в Коліна боліло від цілого дня ходіння, бігання, стріляння і побиття. І ще в нього боліла голова — щойно він розплющував очі, як мозок пронизували імпульси пекельного болю. Напередодні ввечері, після ретельного пошуку по медичних сайтах, медсестра (майбутня) Ліндсі Лі Веллс діагностувала в нього забої середньої тяжкості та «звихнуті яйця». ЩОКу вона діагностувала хворобу «я-засранець-і-Ліндсі-більше-ніколи-зі-мною-не-розмовлятиме-все».

Намагаючись не розплющувати очей без нагальної потреби, Колін поплентався до ванної, де застав Гассана, який роздивлявся на себе в дзеркало. Його нижня губа була жахливо понівечена — вигляд був такий, наче