Читати книгу - "Троянди, Мері Горн"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Артем припіднявсся.
- Ну то пішли.
- Зараз? Уже?
Хлопець засміявся і зліз подавши далі мені руку.
- Ні, Юля. Завтра у офісі сядемо двоє обговорювати фінанси і тоді будемо штурвал крутити. А коли ж іще?
Мій адреналін підскочив напевно до ста. Ми піднялися на верх і Артем сказав ставати наперед. Його теплі долоні лягли на мої і я відчувала як легко він все робить. Хлопець пояснював все а я старалася ловити кожне слово. Раптом він нахилився вперед зачіпаючи ротом мочку мого вуха від чого по тілу наче струм пройшов. І тепер...я не могла зосередитися думаючи тільки щоб це ніколиь не закінчувалося.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Троянди, Мері Горн», після закриття браузера.
