Читати книгу - "Плавучий острiв"

Зрозуміло, що обидві скрипки й альт примусили мовчати віолончель, яка була зовсім не від того, щоб спричинитись до оголошення війни між Новим Світом і «перлиною Тихого океану»!

А втім, наші музиканти, відтоді як їх силоміць завезли на острів, надіслали до Франції багато листів. їхні родини цілком заспокоїлися, і листування з плавучим островом відбувається тепер так само регулярно, як між Парижем і Нью-Йорком.

Якось уранці — це було сімнадцятого вересня — Фрасколен, що сидів саме в бібліотеці казино, відчув цілком природне бажання познайомитися з картою архіпелагу Помоту, до якого лежав їхній шлях. Та ледве він розгорнув атлас, ледве кинув погляд на цю частину Тихого океану, як мимоволі гукнув сам до себе:

— Тисяча квінт! Як же Етель Сімкоо вибереться з цієї плутаниці? Ніколи в світі не знайде він дороги серед цієї сили-силенної островів і острівців. Адже тут їх сотні! Немов купа камінців у калюжі. Тут він наразиться на скелі, там сяде на мілину, зачепиться гвинтами за виступ, а ось у цьому місці — буде капут усій машині!

Справа кінчиться тим, що ми захряснемо всередині цього архіпелагу, де острівці рояться, як на узбережжі нашого Морбігхана в Бретані!

Наш розважливий Фрасколен має рацію, хоч на узбережжі Морбігхана нараховують лише триста шістдесят п’ять островів — стільки, скільки днів у році, - а архіпелаг Помоту має їх удвоє більше. Море, що їх обмиває, оточують, наче поясом, низки коралових рифів завдовжки у шістсот п’ятдесят миль, як указує Елізе Рекліо.

Вивчаючи карту цієї острівної групи, не можна не дивуватись, що судно, а тим більше така морська споруда, як Стандарт-Айленд і поготів, наважується вирушити в небезпечну мандрівку крізь цей архіпелаг. Розташований між 17 і 28° південної широти та 134 і 147° західної довготи, він охоплює до тисячі островів і острівців — а сімсот напевне, — рахуючи від Мата-Хіва до Піткерна.

Немає нічого дивного в тому, що цій групі надавано найрізноманітніші назви, як, наприклад, «Небезпечні острови» або «Архіпелаг Лихого моря». Завдяки тій рясноті географічних назв, що складає своєрідну привілею Тихого океану, ця група зветься також «Острови Низинні», «Острови Туамоту», що означає «Далекі острови», «Південні», «Острови Ночі», «Таємнича земля». Щодо назви Помоту, або Памоту, яка означає «Острови Підкорені», то депутація тубільного населення, яка зібралась 1850 року в Папеете, столиці Таїті, протестувала проти такого найменування. Та попри те, що французький уряд, узявши до уваги це клопотання, вибрав між усіма іншими назву «Туамоту», в нашому оповіданні краще буде зберегти відомішу назву «Помоту»[97].

Хоч яке небезпечне це плавання, комодор Сімкоо не вагається. Він так досконально знає тутешні моря, що на нього можна цілком покластися. Він маневрує своїм островом, наче човном, примушує його кружляти на місці — можна подумати, керує ним за допомогою кормового весла. Фрасколен може не турбуватися: гострі виступи Помоту навіть не подряпають сталевий корпус Стандарт-Айленду.

Удень дев’ятнадцятого вересня спостерігачі обсерваторії помітили на відстані дванадцяти миль перші ознаки архіпелагу. Ці острови навдивовижу низинні. Якщо декілька з них височіють над рівнем моря метрів на сорок, то понад сімдесят острівців вистромлюються з води не більш як на метр, і їх заливало б хвилями двічі на добу, якби морський приплив не був тут майже невідчутний. Інші острови — це атоли, відгороджені ланцюгами підводних скель, безплідні коралові обмілини й оголені рифи.

Стандарт-Айленд наближається до архіпелагу зі сходу, щоб підійти до острова Анаа; відколи цей острів наполовину зруйнував жахливий циклон 1878 року, під час якого загинуло багато його мешканців, столицею острова стала Факарава.

В наступні дні Стандарт-Айленд минає острови Вахі- тахі, Акіті й Аману.

В той час як мільярдяни цілком задоволені цією повільною прогулянкою між островами архіпелагу, де вони вже побували торік, і їм досить милуватися на місцеві чудеса здалеку, Пеншіна, Фрасколен та Івернес дуже зраділи б кільком зупинкам, які дозволили б їм ближче познайомитися з цими островами, що завдячують своїм існуванням наполегливій праці поліпів, тобто штучними островами… як і Стандарт-Айленд…

— Різниця лише в тому, — зауважує комодор Сімкоо, — що наш острів рухається…

- І навіть надто швидко, — підхоплює Пеншіна, — бо він ніде не зупиняється!

— Він зробить зупинку на островах Хао, Аноа, Факарава, і ви, панове, матимете повну можливість їх оглянути.

Коли Етеля Сімкоо запитують про процес формування цих островів, він відповідає, що поділяє найрозповсюдженішу теорію, за якою в цій частині Тихого океану морське дно поступово знизилося метрів на тридцять. Вкриті водою горбовини стали для зоофітів і поліпів міцною основою, щоб звести коралові спорудження. Внаслідок того, що інфузорії не можуть жити й виконувати свою роботу на значній глибині, ці спорудження піднімались потроху в міру зниження морського дна все вище й вище. Виступивши на поверхню океану, вони утворили цей архіпелаг, острови якого можна поділити за їх формою на бар’єрні, бахромчаті й атоли — так тубільці називають острови, що мають внутрішні озера. Потім з намулини від припливу на них нашарувався ґрунт. Зерна, занесені звідусіль вітрами, проросли, і кільчасті коралові острівці зазеленіли. Під сприятливим впливом тропічного клімату вапниста земля одяглась у трави й зілля, настовбурчилася чагарями й гайками.

- І хтозна, — говорить Івернес у пориві пророчого натхнення, — хтозна, може, суходіл, що його поглинули води Тихого океану, вирине будь-коли на поверхню, оновлений міріадами мікроскопічних істот. І тоді там, де тепер судна під вітрилами й пароплави борознять моря, мчатимуть експреси, з’єднуючи між собою Старий і Новий Світ!

— Нісенітниці плетеш, мій старий пророче! — глузливо зауважує нешанобливий Пеншіна.

Як і казав комодор Сімкоо, Стандарт-Айленд зупинився двадцять третього серпня перед островом Хао; чимала глибина навколишнього моря дозволила підійти до нього близенько. Група екскурсантів дісталася на шлюпках до правого берега острова крізь протоку, над якою суцільною запоною нависло гілля кокосових пальм. За п’ять миль відсіля на пагорку розташоване головне селище.