Читати книгу - "Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України"

постановлені вироки підлягають скасуванню чи зміні у зв’язку з порушенням вимог ч. 3 ст. 67 КК. Прикладом цього є вирок, яким було засуджено Ю. і Ш., кожного за ч. 2 ст. 332 КК, до 3 років позбавлення волі. Усупереч вимогам ч. 4 ст. 67 КК судом було враховано як обтяжуючу обставину кваліфікуючу ознаку, котра безпосередньо передбачена диспозицією ч. 2 ст. 332 КК — "вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб", що суперечить ч. 3 ст. 67 КК. Тому відповідно до ст. 395 КПК вирок щодо Ю. і Ш. було змінено з вилученням із його мотивувальної частини посилання суду на вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб як на обставину, що обтяжує покарання[316].

У зв’язку з тим, що як самостійну загальну засаду призначення покарання закон передбачає врахування особи винного, усіх обставин, що її характеризують, виникає питання про співвідношення цієї засади з тими пом’якшуючими та обтяжуючими обставинами, які характеризують суб’єкта злочину. Як свідчить аналіз літератури, це питання є особливо актуальним у зв’язку з відсутністю його однозначного вирішення в теорії кримінального права. Можна визначити два напрями дискусії з цього питання.

Перший: деякі автори вважають, що обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання, не мають індивідуальної юридичної природи, оскільки характеризують або особу винного, або ступінь тяжкості вчиненого, або одночасно відносяться до особи винного і ступеня тяжкості вчиненого[317]. Так, наприклад, АЛ. Свінкін ще 1973 року, розглядаючи співвідношення пом’якшуючих і обтяжуючих обставин і обставин, які характеризують особу винного, вважав, що при врахуванні даних, які характеризують особу винного, суд має орієнтуватися на переліки обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання. На його думку, наділення особи винного більш широким змістом неминуче призводило б до порушення вимог про вичерпний перелік обтяжуючих обставин[318].

Другий: І.А. Ребане, А.А. Кругліков, С.А. Велієв дотримуються протилежної точки зору, визнаючи самостійне значення обставин, що характеризують особу винного, та обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання[319]. Як вважає І.А. Ребане, у подібному випадку "взагалі не було б сенсу виділяти дані, що стосуються особи винного, як самостійний чинник, що враховується судом при індивідуалізації покарання[320]. На його думку, "оскільки перелік обставин, що пом’якшують відповідальність, є за законом орієнтовним, суд міг би дані, які характеризують особу винного, розглядати як обставини, що пом’якшують відповідальність, і за відсутності спеціальної вказівки про те в законі"[321].

Аналізуючи наведені точки зору, слід погодитися з Ребане, Л.Л. Кругліковим, С.А. Велієвим, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 65 КК обставини, що характеризують особу винного, і ті, які пом’якшують та обтяжують покарання, є самостійними видами загальних засад призначення покарання. Саме тому суд, призначаючи покарання, має враховувати в сукупності особу винного й обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Водночас недоцільно заперечувати їх тісний взаємозв’язок.

Наступною ознакою обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, є ознака "непохідностї" (відмінності) кожної з цих обставин від інших, що ввійшли у визначені в ст. ст. 66 і 67 КК України переліки. Ця ознака має значення як при внесенні законодавцем змін у ці переліки, так і в правозастосовчій діяльності у зв’язку з наявністю відкритого переліку пом’якшуючих обставин. Недотримання вимоги про відмінність обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання, від інших, що передбачені в ст. ст. 66 і 67 КК України, при подальших змінах цього переліку законодавцем може привести до подвійного врахування однієї й тієї самої обставини: спочатку як частини загального поняття, а потім як самого цього загального поняття, що призведе до порушення принципу справедливості[322].

Виходячи зі змісту ознак, що характеризують обставини, які пом’якшують чи обтяжують покарання, їх значення в процесі індивідуалізації покарання, цікаво розглянути питання про назву цих обставин. У зарубіжному законодавстві термінологія для позначення обставин, які досліджуються, не є однаковою. Так, у КК Республіки Білорусь, Республіки Киргизстан та Литовської Республіки їх називають обставинами, які пом’якшують і обтяжують відповідальність[323], у КК Республіки Казахстан — обставинами, які пом’якшують і обтяжують кримінальну відповідальність і покарання[324], у КК Іспанії — обставинами, які пом’якшують і обтяжують відповідальність, покарання й вину[325]. У Зводі законів США вони називаються пом’якшуючими й обтяжуючими факторами