Читати книгу - "Людина дивиться в завтра"

Річ у тім, що сучасні засоби зміцнення мають один істотний недолік. Минає час «і метал знеміцнюється, втрачає всі набуті якості. На нього шкідливо впливає тепло «він може працювати лише за порівняно низьких температур, а це дуже рідкісний випадок у техніці.

Інженери замислились над тим, як упоратися з примхами зміцненого металу. Для цього їм знову довелося вдатись до малого «до кристала, який можна добре розгледіти лише в мікроскоп. Виявилось «навіть незначної кількості домішок досить, щоб метал «зіпсувався», щоб у ньому виникли дефекти, щоб через сторонні атоми порушилась однорідність. Хоч, правду кажучи, вже пощастило довести вміст домішок до дуже малої величини «десятої частки процента.

Щоб мати не просто чистий, а надчистий метал, роблять по-різному. Переплавляють метал у вакуумі; провадять «зонову» плавку, при якій стрижнеподібний зливок поступово прогрівається струмами високої частоти, і все «зайве» в ньому збирається в один кінець, а другий стає абсолютно чистим. Застосовують і хімічні засоби «примушують домішки утворювати сполуки з іншими речовинами. Можна створити метал, в якому лишиться одна десятимільйонна процента домішок!

Проте, очевидно, навіть надчистий метал не можна зробити надміцним. Вже не домішки, а дефекти, що причаїлись у надрах металу, знижують його цінність. Вирішили застосувати надвисокі тиски. Можливо, піддаючи матеріал стисненню, пощастить усунути дефекти, досягти надміцності.

Вже є дуже тоненька, та надзвичайно міцна нитка в кілька сантиметрів завдовжки. Перед ученими стоїть завдання виготовити з таких ниток тканину і обмотати нею чи взяти її за основу комбінованих матеріалів. Тоді, приміром, керамічна труба з такою тканинною прокладкою витримає великі навантаження.

Тепер ми знову можемо поговорити про те майбутнє, коли в розпорядженні конструктора буде справді надміцний» метал.

Залізницями «звичайними чи монорейковими «помчать швидкі ешелони. Велетенські вагони вміщатимуть не десятки, а сотні пасажирів.

Ріки перетнуть легкі, ажурні, несхожі на сучасні мости» без важких опор і могутніх ферм.

Літаки й ракети, що стануть значно легші, літатимуть набагато далі, бо вони зможуть брати більше пального.

Підводні човни вільно досягатимуть океанського дна навіть у найглибших його місцях «їхній корпус витримає який завгодно тиск.

Підземоходи проникнуть у товщу земних надр на десятки кілометрів.

Численні машини стануть швидкохідними, потужними І водночас компактними.

З’являться гігантські споруди, що вражатимуть своїми розмірами.

Надміцні метали згодяться і поза Землею «з них будуватимуть станції-супутники і складатимуть кораблі для польотів до інших планет.

Завівши мову про металургію, без якої не здійснить своїх задумів інженер майбутнього, треба сказати про те, якою стане вона сама, як зміниться з часом металургійне виробництво. Адже металургія «помічник і спільник інженера.

Металургійний завод найближчого майбутнього «це передусім завод-велетень, він буде набагато більший від найбільшого сучасного. Варто назвати лише одну цифру: за» рік він даватиме сталі приблизно двадцять п’ять мільйонів тонн, а сьогодні рекордом вважається два з половиною мільйони тонн.

Завод займе величезну територію, і побіля нього виросте ціле місто з населенням приблизно півтораста тисяч чоловік, йому потрібна буде електростанція з такою потужністю, як Дніпровська ГЕС імені Леніна. Його власному залізничному транспортові доведеться перевозити п’ятдесят мільйонів тонн вантажу на рік. Домні знадобиться потужна станція водопостачання. Витрата повітря досягне кількох десятків тонн на хвилину, отже і потужність повітродувок та компресорів становитиме десятки тисяч кінських сил.

Роботою керуватимуть автомати по заданій програмі.

Завод вироблятиме рейки, труби, листовий прокат, при потребі із захисними покриттями. Швидкість прокатки різко зросте, а витрата металу зменшиться.

Можливо, зміниться і прокатний стан, якщо вдасться витягувати метал, що кристалізується, просто з відкритого розплаву. Сили зчеплення примусять металеві пластинки прилипати одна до одної, і з ванни за платівкою-кристалізатором потягнеться деталь потрібної форми «лист, труба, дротик будь-якої довжини. Треба лише охолоджувати метал у міру того, як він виходитиме, щоб прилипання не припинялось.

Однак, поки є домна, металургійний завод майбутнього лишається принципово такий самий, як сьогодні. Змінюються тільки масштаби. Згодом інженер відмовиться від домни і видобуватиме залізо безпосередньо з руди. Пряме відновлення «давня мрія металурга. Очевидно, не мине й чверті століття, як металургійний завод набуде зовсім іншого вигляду.

Стане дійсністю безполуменева металургія. В свердловину, що сягає рудного покладу глибоко під землею, будуть накачувати розчинники «кислоти й луги. При цьому спробують добувати їх тут-таки, на місці «з сировини, що потрапить під руки. З розчину за допомогою електролізу вилучать як основний метал, так і його супутники «рідкісні елементи.

Своє слово скаже й біометалургія. Водорості, комахи та бактерії, як відомо, нагромаджують у своїх тканинах рідкісні метали. Отже, плантації водоростей, розплідники гусені та колонії мікроорганізмів дадуть металургам цінну сировину.

Тим, що ми тут розповіли про хімію та металургію, не вичерпується, звичайно, відповідь на питання, що дадуть інженерові-конструктору, творцю нової техніки, його колеги «творці нових матеріалів. Не закінчено тут і розповідь про те, які в інженерній справі відбудуться стрибки та перевороти хоча б найближчого десятиліття.

Можна було б навести й інші приклади.

Технологія обробки: широке застосування електроніки, електронний промінь у ролі різця, свердла, фрези; електронна плавка, обробка різних матеріалів, зварювання «не лише на Землі, а й у космосі при спорудженні позаземних станцій…

Кібернетика: кібернетичні моделюючі і керовані пристрої, методи машинної математики «для вибору оптимальних технологічних процесів та режимів…

Механізація та автоматика в найширших масштабах і в-найрізноманітніших царинах «це справді науково-технічна революція, що змінить характер виробництва….

Та ми ще на початку книжки домовились обмежити рамки розповіді. Бо інакше довелося б писати не одну, а кілька книжок.

Однак варто зачепити ще одне питання, яке не може не хвилювати нас. Коли здійсняться начерки інженера ««проектувальника» завтрашнього дня? Тут не можна, звичайно, дати точні прогнози, бо час все одно виправить їх. Очевидно, дещо збудеться швидше, ніж сподіваються. Приклад Із сучасного «космічні польоти: адже порівняно недавно дехто із скептиків вважав, що підкорення космосу «справа далекого майбутнього…

Але дещо не здійсниться так швидко, як