read-books.club » Сучасна проза » Щоденник Лоли 📚 - Українською

Читати книгу - "Щоденник Лоли"

216
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Щоденник Лоли" автора Ольга Купріян. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 42 43 44 ... 49
Перейти на сторінку:

Я спитала Пашу про презерватив, а він сказав, що прочитав про дещо краще. Що типу можна кінчити не всередину. Але яка різниця? Це ж наш ПЕРШИЙ РАЗ! А від першого разу нічого не буде.

Ми цілувалися, цілувалися, цілувалися… Паша цілував мене скрізь: у шию, в губи, цілував мені груди й живіт… Було трохи лоскітно, але сміятися не хотілося. Навпаки: хотілося, щоб він не припиняв, опускався нижче й нижче.

Паша не поспішав. Не знаю, як йому це вдавалося. Мені здавалося, що я вибухну, якщо він не зробить цього НЕГАЙНО. Чекати було просто нестерпно. Наче від цього як мінімум залежить моє життя. Усе на світі. Я обхопила його ногами, але й тоді він тільки цілував. Іще гладив мої ноги своїми тонкими довгими пальцями. Це була така приємна… мука!

Аж тоді, коли я хотіла накричати на нього (пошепки, звісно!), взяти його за… ну, за ЦЕ і вставити його туди, куди планувалося, він нарешті все зробив. Боляче… Не скажу, що дуже приємно… Скоріше б уже закінчити. Нарешті — Паша відсахнувся, а я відчула на животі щось вологе… Гм. Тоді ми обоє витерлися вологими серветками. Багато, багато вологих серветок.

Тоді ми по черзі прослизнули в душ. Я ще сходила в туалет по-маленькому, бо десь читала, що після сексу треба обов’язково попісяти. Нічого не знаю, але про всяк випадок попісяла.

Там, унизу, все дико нило. Але крові чомусь не було… Цікаво, чому? Треба буде завтра погуглити, чи це нормально.

Тоді ми лягли поруч, обійнялися, і Паша почав гладити мені спину. Своїми. Довгими. Тонкими. Ніжними. Пальцями. О-о-ох, як це приємно… Тепер я розумію, від чого кицьки муркочуть… Коли тебе гладять по спинці, це просто райське блаженство! А тоді… тоді його пальці гладили мій живіт. Тоді — нижче. Тоді він гладив мене ТАМ. Не знаю, скільки це тривало. Це було просто НЕСТЕРПНО! Хотілося кричати, дряпатися, вигинатися, ніколи цього не припиняти, припинити це НЕГАЙНО! І Паша припинив. Поцілував мене ніжно-ніжно. За вухом. І в губи. Гладив по спині, щоб я муркотіла. Аж доки заснула в його обіймах. Так легко, як ніколи не засинала з часів маминого від’їзду.

Мій Паша.

Зараз ніч. Я вийшла на балкон — там співають пташки. Це неймовірно. Паша спить у моєму ліжку. Абсолютно голий. Мені трішечки шкода, що це не А. Зовсім трішечки.

Через дві години Паші доведеться прокинутися й піти. Не знаю, як його тепер відпустити. Він мій. Найрідніший. Те, що сталося між нами, поєднало нас назавжди. Наш перший раз. Усе було ідеально. Кохаю його понад усе. І хочу кричати про це на весь світ!

Завтра так і зроблю.


10 травня

Між біологією та алгеброю, в жіночому туалеті.

Капець якийсь. Як я могла АЖ ТАК НАЛАЖАТИ?! Коли все вийшло з-під контролю?.. Тепер не знаю, як викрутитися… Що робити, що робити… Може, зникнути десь, а воно все розрулиться само собою? Але ж… я вже зникала, більше не хочу. Досі боюся темних під’їздів і мужиків у толстовках. Треба не забути купити новий газовий балончик, до речі.

Так ось, по списку:

1. Усі думають, що я — адмінка «Чистилища». Та якби я створювала групу для стьобу з однокласників, то точно не давала б таку тупорилу назву! «Чистилище»! Придурки. Голова їм для чого взагалі? Для навушників? А нічого, що там мої фотки теж? Якась ідіотина стібеться з усіх підряд, постить дурацькі мемчики, і їй усе сходить із рук. А Лола, як завжди, винувата! Мені й своїх блогів вистачає. Крім того, жоден нормальний блогер не розкручуватиме анонімну спільноту.

2. З Пашею вічно сваримося. Читає мені моралі, наче маленькій. Бісить. Теж мені проповідник знайшовся: наступного року ЗНО, Лола, тобі треба включати голову, бла-бла-бла. У ліжку він мені моралі не читав, а як у школі — так відразу все не те! Козел. Ну й пофіг. Усе одно мені інший потрібен, ось тільки...

3. Тоха задовбав. Дивиться на мене цим своїм вірним закоханим поглядом… А я його НЕ ЛЮБЛЮ! І ніколи не полюблю! Як він не розуміє?!! Брешу йому постійно. Сказала, що між нами з Пашею нічого не було, що то просто постановочне фото у блозі. Ну, там, де ми в ліжку разом.

4. Дівчата тусять із Нікою. Хочуть проміняти мене на неї?! Ну-ну. Може, вони взагалі не сильно зраділи, коли мене знайшли?

5. Змонтувала відос спеціально для помсти «місіс Матір-Терезі». Хоч якась вигода від того, що Тоха такий закоханий. Підмовила його заманити Катерину Анатоліївну в пустий кабінет і розкрутити на поцілунок. Типу він має якусь інформацію про її схиблену донечку (економічка за Ніку все зробить, це ясно). Тоха впорався на «відмінно». Як він до неї присмоктався! Реально ржачно! Шкода, що не покажеш усім справжнє відео… Ну але треба чимось жертвувати. Показала відос Дарині: у нормальній школі економічку мали б відразу звільнити! По відео видно, як вона Тоху цілує, ну! Зваблює неповнолітніх! А Дарина замість того, щоб наказ готувати чи що там вони в таких випадках роблять, на мене наїхала: типу «кримінальна відповідальність»… «поширення кадрів порнографічного змісту»… Ще й усі тепер проти мене через той відос!

Може, не йти на урок? Настрій галімий. Ой, алгебра ж! Не варто тепер злити Дарину.


Пізніше.

Нові дані:

1. Економічку загребли в поліцію. Тоха був у Дарини в кабінеті. Бачила його батька в коридорі — як він недоброзичливо на мене подивився... Боюся, це через відос.

2. Алекс вичислив адміна «Чистилища». Це — Ася. Я в шоці. Як вона могла постити мемчики про МЕНЕ?!!

3. Ця істеричка Ніка влаштувала скандал на уроці. Накричала на Дарину. «Досить шантажувати мою маму тим, що я отруїлася! Мене довела не мама, а такі, як Лола!» До чого тут я взагалі? Вибігла з класу. Капець. І що за історія з отруєнням? Чому я вперше про це чую?

4. Алекс знову читав мені моралі… Ясно ж, це все через те, що він запав на економічку… Хай тепер побіситься. Що, не така вона вже й свята?

Паша написав, що хоче поговорити. Знову, мабуть, буде мене вичитувати. Задовбав реально! Пізніше допишу, якщо ще щось згадаю. Відчуваю, що на сьогодні це далеко не кінець.


Ввечері.

1 ... 42 43 44 ... 49
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щоденник Лоли», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Щоденник Лоли"