Читати книгу - "Трагедії"

Ту, що й мене, безталанну Гекабу,

Скинула в прірву горя...

Антистрофа

Горе мені!.. Де сиджу я?..

Край намету вождя Агамемнона - [204]

Мушу стати рабою на старість!..

Сиву голову з болю обстригла, спотворила...

140] О ви, міднозбройних троянців

Дружини, їх доні сумні,

Та й ви, наречені, злощасні діви,

Гляньте довкола - одна лиш пустеля:

В диму наша Троя - ридаймо!..

Мов птиця, почувши писк пташат,

Пісню почну; одначе,

Не ту, що, бувало,

На Пріамів опершися жезл,

Нею славила я

150] Світлих богів, а стопою тим часом

Лад одбивала фрігійський.

ПАРОД

З намету виходить перша половина хору.

ПЕРША ПОЛОВИНА ХОРУ

Строфа І

Що, Гекабо, за крик? Що за плач такий?

Що за подія?.. З намету, здаля,

Чую: лунає лункий твій лемент.

На троянок жах, наче смерч, упав,

Душі їм зціпив - ридають гуртом

Над своєю недолею в шатрах.

ГЕКАБА

О доні! На суднах аргоських уже

Весляр за весло береться.

ПЕРША ПОЛОВИНА ХОРУ

Ой, годино лиха!..

160] Що надумали? Горе! В морську далину

Повезуть мене, бідну, з вітчизни?

ГЕКАБА

Не знаю... Та жду біди.

ПЕРША ПОЛОВИНА ХОРУ

Гай-гай!.. Гай-гай!..

Про важкі свої біди почуєте ви,

Нещасливі троянки. Виходьте ж усі -

Вже в дорогу зібрались аргосці.

ГЕКАБА

Ой-ой!..

Лиш не виводьте сюди [205]

Божевільну Кассандру,

Доньку, на глум аргосцям -

170] Болем біль мій не множте.

Пропала ти, Троє нещасна!

Нещасні й ті, що лишають тебе

Навіки - живі чи мертві!

З намету виходить друга половина хору.

ДРУГА ПОЛОВИНА ХОРУ

Антистрофа І

Із намету тремтливо ступаю крок,

Агамемнона бранка, й почути боюсь

Од тебе, владарко: чи вбити мене

Рішили аргосці?.. Чи в путь морську

Вже готові, ударивши веслами,

Повести бистрохідні судна?..

ГЕКАБА

180] О доню, ще тільки займалось на світ,

Я мліла вже тут із жаху.

ДРУГА ПОЛОВИНА ХОРУ

А чи вісник данайський прибув уже?

Кому слугуватиму, бідна?..

ГЕКАБА

На жереб недовго ждать...

ДРУГА ПОЛОВИНА ХОРУ

Гай-гай!..

Хто з аргосців мене або з фтійських мужів

За рабу собі візьме? Чи в край острівний

Повезе хтось - далеко від Трої?..

ГЕКАБА

Ой-ой!..

Де ж то і в кого служить

Буду я, сивочола -

190] Трутень, померлої образ,

Тіней зблідлих подоба?..

Поріг пильнуватиму в сінях?

Чужих дітей забавлятиму...я -

Вчорашня владарка Трої?..

ХОР

Строфа II

Гай-гай! Гай-гай! Чи стане сліз,

Щоб долю таку оплакать?..

За верстатом ідейським не ткать мені, [206]

Не брати човника в руки.

Востаннє дивлюсь я на рідних своїх,

200] Востаннє. Ще важчої долі я жду:

Чи з ахейців кому буду в ложі служить, -

Хай та ніч буде проклята й доля! -

Чи з Пірени, священних черпаючи хвиль,

Я носитиму воду - рабиня з рабинь.

О якби пощастило потрапить

У славетний, блаженний Тесеїв край!..

Тільки б вирів Еврота не бачить,

Де ненависна всім нам Єлена живе,

Де в неволі зустріти б мені довелось

210] Менелая, що Трою спустошив.

Антистрофа II

Пенеєм омитий священний край,

Олімпа підніжжя славне,

Де всього у достатку є - чула я -

Де ниви рясноврожайні, -

Туди б подалась я, коли б не змогла

Ступить на Тесеєву землю святу.

Чи в країну Гефеста, де Етна-гора,

Що напроти рівнин фінікійських,

Гір Сіцілії матір; я чула, що їй,

220] Переможній, належить почесний вінок.

Чи в місцевість, що всім вона видна,

Хто судном борознить іонійську хлань,

Де пливе з-поміж рік найславніший,

Що русяве волосся в огненно-руде

Перемінює - Кратій; залюднений край

Він нектарними росами живить.

ЕПІСОДІЙ ПЕРШИЙ

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Та вжб он од війська данайського

Йде вісник сюди, з новиною йде

Розгонистим кроком. Ой, що ж то нам

230] Він несе? Що накаже? Уже ж бо ми -

Під ярмом дорійського краю...

Входить Т а л ф і б і й .

ТАЛФІБІЙ

Не раз, Гекабо, я до Трої шлях верстав -

Ти знаєш це - як вісник війська грецького.

Давно тобі відомий; нині рішення

Загальне я, Талфібій, сповіщу тобі. [207]

ГЕКАБА

Ось чого, жінки-троянки,

Я боялася давно!..

ТАЛФІБІЙ

Уже вам жереб випав. Це жахало вас?

ГЕКАБА

То куди ж то плисти? В фессалійський край,

240] у кадмейський чи фтійський судилось нам?

ТАЛФІБІЙ

Попливете у різні: згідно з жеребом.

ГЕКАБА

То в чиїх ми руках? Хоч одній із нас

Доля всміхнеться ще?

ТАЛФІБІЙ

Скажу по черзі, не гуртом запитуйте.

ГЕКАБА

Хто ж то дочку мою волею жереба

Вибрав - Кассандру бідну?

ТАЛФІБІЙ

Як дар окремий Агамемнон взяв її.

ГЕКАБА

Щоб гордій спартанці служкою буть?..

Горе! Горе нам!..

ТАЛФІБІЙ

250] О ні! Щоб ложе потай розділяти з ним.

ГЕКАБА

Діві Феба, котра в Злотоволосого

Честі вдостоїлась жити безшлюбною?..

ТАЛФІБІЙ

Владар жагою сповнивсь до пророчиці.

ГЕКАБА

Доню! Священні ключі відкинь!

Пишні зірви плетениці

З тіла стрункого - дівочий вбір!

ТАЛФІБІЙ

Хіба не честь для неї - ложе владарське?

ГЕКАБА

Де ж моє інше дитя - доня, що з рук моїх

Тільки-но вирвана? [208]

ТАЛФІБІЙ

260] Це ти про Поліксену чи про кого ще?

ГЕКАБА

Про неї. З ким же зв'язав її жереб?

ТАЛФІБІЙ

З могилою Ахілла: їй прислужиться.

ГЕКАБА

Для могили слугу я на світ привела!..

Однак, що за звичай такий,

Мій друже, у греків, що за обряд?

ТАЛФІБІЙ

Тій добре вже. Вважай її щасливою.

ГЕКАБА

Що я чую?.. Виходить, живе ще вона?

ТАЛФІБІЙ

Такий їй жереб випав - бід позбутися.

ГЕКАБА

А що спіткало, скажи,

270] Андромаху нещасну,

Ту, що за Ректором мідянопанцирним?

ТАЛФІБІЙ

І цю, як дар окремий, взяв Ахілла син.

ГЕКАБА

Кому ж то я мушу служить,

Що голову вниз хилю

І не ступлю, стара, й кроку без палиці?

ТАЛФІБІЙ

Володарю Ітаки - Одіссеєві.

ГЕКАБА

Гай-гай!..

Бий голову обстрижену!

Нігтями ріж, до крові зранюй лиця!

280] Нещасна я!..

Нечестивцю тому, облуді

Слугувать мушу -

Права зневажнику, змію лукавому,

Що геть усе перекручувати звик,

Управний в брехні, двоязикий,

Рад ворожнечею дружбу затруювать?..

Оплакуйте, гроянки,

Мене, бездольну! Пропала я! [209]

Мій жереб серед жеребів -

290] Найнещасливіший!..

ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ

Вже знаєш ти про себе. А мені за ким

В Ахею чи в Елладу, полонянці, йти?

ТАЛФІБІЙ

(не відповідаючи)

Гей, хто там, слуги! Час Кассандру вивести,

І то чимшвидше, хай до рук володарю

Віддам її найперше; далі й інших всіх,

Як випав жереб, одпроваджу власникам.

(Дивиться на намет).

А що ж то із намету валить дим густий?