Читати книгу - "Вибрані листи"

Книга X

Лист 96

Пліній імператорові Траяну

Це вже стало моїм звичаєм, володарю, звертатись до тебе, тільки-но в чомусь сумніваюся. Хто ж бо краще покерує мною, коли вагаюся, краще повчить — коли чогось не знаю?

Я ніколи не брав участі у розслідуваннях стосовно християн, тому не знаю, про що у тих справах належить розпитувати і якою мірою карати. Особливо ж вагався в таких-от питаннях: брати тут до уваги різницю у віці чи однакову міру стосувати і до дітей, і до дорослих[298]; зважати на розкаяння чи, раз уже хто християнин, то не поможе розкаяння, і треба карати саме ім’я, навіть якщо не було проступку, або ж проступок, пов’язаний з ім’ям[299].

А тим часом із тими, хто був доправлений до мене як християнин, я вчиняв так. Запитував їх, чи вони християни. Тих, хто зізнався у своєму християнстві, я запитував удруге і втретє, нагадуючи про кару; коли ж уперто стояли на своєму, я відправляв їх на скарання. Не сумнівався ж у тому, що їх, хай у чому б не зізналися, однаково треба покарати за їхню невблаганну впертість. Були й інші, схожі на божевільних; їх, як римських громадян, я долучав до тих, кого треба відправити до Рима. Та незабаром, коли таких справ стало назбируватися більше, то й випадки різні траплялися.

Мені подали список, без підпису, чималої кількості людей. Тих, хто заперечував, що вони християни, або ж були ними й відреклися, я вирішив відпустити, після того, коли вони, повторюючи за мною, молитовно закликали богів, а перед твоїм зображенням, яке я велів принести разом із божими статуями, склали жертву ладаном і вином, окрім того, ще й похулили Христа, бо справжніх християн, кажуть, неможливо змусити до жодного з таких вчинків.

Інші вказані у списку зізналися, що вони християни, але одразу й заперечили; деякі були християнами, але відійшли від християнства: одні три роки тому, інші — вже багато років, деякі й двадцять років тому. Всі вони й твоє зображення вшанували, і статуї богів, а Христа — похулили.

Вони стверджували, що вся їхня чи то провина, чи помилка у тому, що визначеного дня[300], збираючись іще до світанку, вони почергово співали хвалу Христові як своєму богові й присягалися не вчиняти якихось злочинів, а стримуватися від крадіжок, розбою, чужолюбства, віроломства, відмови повернути довірене. Після цього переважно розходились, а збиралися знову, щоб спільно спожити звичайну, невинну, їжу; та коли, згідно твого розпорядження, я видав указ про заборону всіляких таємних зібрань, вони й від цих своїх сходин відмовилися. Та я все-таки вирішив допитати двох рабинь, що називали себе служницями, аби з’ясувати, що тут є правдою. А виявив хіба що потворний, непоправний забобон.

Отож, відклавши на якийсь час розслідування, вдаюся до тебе по відповідні поради. Є тут, гадаю, над чим поміркувати, бо ж у небезпеці — чимала кількість людей різного віку, різного стану й звання, і чоловіків, і жінок, — усіх їх і скликають, і скликатимуть на загибель. Та не лише містами пройшла пошесть цього марновірства[301] — захопила і села, й садиби; але цю заразу, здається, можна зупинити й зарадити біді. Відомо ж, і то достеменно, що храми, які досі пустували, вже знову залюднені, що занедбані священні обряди відновлено, що на м’ясо жертовних тварин, яке вже й мало хто купував, — знову попит. Тож неважко уявити собі, скільки-то людей можна виправити, якщо дозволити їм покаятися. 1 2

Лист 97

Траян — Плінієві

Ти діяв належно, мій Секунде, добуваючи зізнання у тих, на кого донесли тобі, що вони християни. Встановити тут якесь загальне правило, яке можна було б стосувати до всіх випадків, неможливо[302]. Вишукувати тих осіб немає потреби. Якщо ж на них донесуть і вони будуть викриті, то підлягають покаранню, але тих, хто зречеться свого християнства відкрито, себто звернеться молитовно до наших богів, треба помилувати за їхнє розкаяння, навіть якщо в минулому вони були підозрювані. Якщо список передала особа, що не вказала свого імені, то його не треба брати до уваги, хоч би про який злочин у ньому йшлося. Бо це гідне найбільшого осуду, та й нашій добі не притаманне[303].

Інформація видавця

УДК 821.1(37)

С31

Пліній Молодший

С 31 Вибрані листи / пер. Андрія Содомори. — Львів : Апріорі, 2018. — 184 с.

ISBN 978-617-629-407-8

Переклад зроблено за виданням:

С. Plini Caecili Secundi Epistularum libri novem, Epistularum ad Traianum liber panegyricus. Recensuit R. C. Kukula. Lipsiae, in aedibus B. G. Teubneri MCMXXIII

© Содомора А., переклад, 2018

© Квик Л., обкладинка, 2018

© Видавництво «Апріорі», 2018

ISBN 978-617-629-407-8

ЗМІСТ

Пліній Молодший: обов'язки і студії. Андрій Содомора • 3

КНИГА І

Лист 1. Пліній Септіцієві — вітання • 48

Лист 4. Пліній Помпеї Целерині, своїй тещі, — вітання • 48

Лист 6. Пліній Корнелієві Таціту — вітання • 49

Лист 9. Пліній Мініцієві Фундану — вітання • 50

Лист 11. Пліній Фабієві Юсту — вітання • 52

Лист 12. Пліній Калестрієві Тірону — вітання • 53

Лист 13. Пліній Сосієві Сенеціону — вітання • 53

Лист 22. Пліній Катілію Северу — вітання • 56

Лист 24. Пліній Бебієві Гіспану — вітання • 58

КНИГА II

Лист і. Пліній Романові — вітання • 60

Лист 2. Пліній Павлінові — вітання • 62

Лист 3. Пліній Непотові — вітання • 62

Лист 6. Пліній Авітові — вітання • 64

Лист 8. Пліній Канінієві — вітання • 66

Лист 10. Пліній Октавієві — вітання • 67

Лист 15. Пліній Валеріанові — вітання • 68

Лист 17. Пліній Галлові — вітання • 68

Лист 18. Пліній Маврикові — вітання • 74

Лист 20. Пліній Кальвізієві — вітання • 73

КНИГА III

Лист 1. Пліній Кальвізієві Руфу — вітання • 78

Лист 5. Пліній Бебієві Макру — вітання • 80

Лист 6. Пліній Аннієві Северу — вітання • 84

Лист 7. Пліній Канінієві Руфу — вітання • 85

Лист 12. Пліній Катілієві Северу — вітання • 87

Лист 16. Пліній Непотові — вітання • 88

Лист 17. Пліній Юлієві Сервіану — вітання • 90

Лист