Читати книгу - "Вірш і розмова"

«Нотатки Мальте Ляурідс Бріґґе» — роман-щоденник. Рільке почав його 1904 р. в Римі під враженнями від першого перебування в Парижі. З’явився 1910 р. Перший твір німецької літератури, який радикально відходить від реалістичного роману XIX ст.

Нюрнберзький расовий закон — загальна назва нацистівських дискримінаційних законів («Закону про громадянство» і «Закону про захист німецької крови і німецької чести»). Нюрнберзький расовий закон знеправлював й ізолював «неарійців». Прийнятий в Нюрнберзі 15 вересня 1935 р.

Орфізм — філософсько-релігійна течія з глибоким орієнтальним корінням. Поширена в античному світі. Для орфізму характерний радикальний дуалізм: душа загнана в матерію («плоть — могила душі»).

«Плач Єремії» — п’ять елегій про загибель юдейської держави і міста Єрусалима (586 до Р.Х.). Їх помилково приписують пророкові Єремії.

«Повернення Пандори» — частина п’єси Й.В. фон Ґьоте. З’явилася 1808 р. Цілий твір має назву «Пандора. Кишенькове видання на рік 1810». Зацікавлення темою Прометея Ґьоте пояснює так: «міфологічний момент, коли з’являється Прометей, став моєю актуальною й живою ідеєю фікс».

«Реклам» — німецьке видавництво. Його заснував 1828 року у Ляйпциґу видавець і книготорговець Антон Філіп Реклям (1807–1896). Тривалий час поділене видавництво існувало в обидвох частинах Німеччини. Від 1991 р. знову об’єдналося. Спеціалізується на двомовних виданнях, а також на виданні робочих зошитів, текстів-коментарів тощо. Видає універсальну бібліотечку кишенькового формату.

«Річник духовного чину» — збірник. Його видавали Фр. Ґундольф і Фр. Вольтерс в Берліні у видавництві «Мистецького вісника». Протягом 1910–1911 рр. з’явилося три випуски. Третій випуск датовано 1912 р. Четвертий випуск, готовий у манускрипті, так і не з’явився. Ст. Ґеорґе вважав його неактуальним.

Рух Опору — організована форма опору. Виник після приходу Гітлера до влади. Охоплював різні політичні сили. Рух Опору поширився в цілій Європі, в тому числі в Україні.

«Середньовічна новела» — збірка оповідок невідомого письменника. Виникла між 1281 р. і 1300 р. Мова твору вказує на Флоренцію, матеріал — на усну і літературну традицію різного походження. Впадає у вічі тематичне розмаїття. Сьогоднішня назва «Le cento novelle antiche» («Сто давніх оповідок») з’явилася щонайраніше 1572 р. Саме з цієї збірки походять рядки, які Фрідріх Вольтерс вписав у подаровану Ґадамерові книжку про музику.

«Сонети до Орфея» — цикл віршів Р.М.Рільке. Складається з 29 сонетів, написаних між 2 і 23 лютого 1922 р. в Шато де Мюзо. З’явився наприкінці березня 1923 р.

Тібур — місто в античному Лаціумі. Теперішня назва — Тіволі. Лежить кількадесят кілометрів на схід від Рима.

Третій Райх — 1) Третє Царство: поняття хіліастичної філософії Йоахіма фон Фйоре. Згідно з ним, історія людства — поступ через три царства: Отця (закону), Сина (євангелія), Святого Духа (любови й свободи).

2) націонал-соціалізм скористався терміном, не перебравши жодної з вкладених в це поняття ідей. Під час війни Гітлер заборонив вживати «Третій Райх» щодо націонал-соціалістичного режиму.

«Хліб і вино» — одна з найславетніших елегій Фр. Гьольдерліна. Її перша назва — «Бог вина. До Гайнзе». Згодом Гьольдерлін відмовився від прямого натяку на Діоніса, підкресливши натомість момент євхаристійности. Вірш повністю надруковано щойно 1894 р. Давши іншу назву, поет зберіг присвяту «До Гайнзе», з яким познайомився влітку 1796 р. В. Гайнзе (1749–1803) — автор роману «Ардінґело і блаженні острови» (1787), який неабияк вплинув на Гьольдерлінового «Гіперіона».

«Часослов» — збірка віршів Р.М.Рільке. Складається з трьох книжок: «Книжки про чернече життя» (1899), «Книжки про паломництво» (1901), «Книжки про вбогість і смерть» (1903). З’явилася на Різдво 1905 р.

Юґендстиль — мистецький напрям на звороті XIX–XX ст. Охоплював споріднені явища від пізньої еклектики до раннього модерну. Пов’язаний з такими поняттями, як сецесія і робітні. У синкретичному розвитку окремих видів мистецтва провідна роль віддавалася літературі. Архітектор відповідав не тільки за голий кістяк будівлі, а й дбав про облаштування внутрішнього (інтер’єр) і зовнішнього (сади, подвір’я) простору. Кінець юґендстилю збігся з кінцем Першої світової війни і смертю О.Ваґнера, Ґ.Клімта, К.Мозера, Е.Шіле.

Примітки

[1]

Немає спасіння поза церквою (прим. перекладача).

[2]

Чиста поезія (прим. перекладача).

[3]

Рóззяв, зустріч кінцевої голосівки попереднього слова з початковою голосівкою наступного (прим. перекладача).

[4]

Звеселімо серця — гасло на початку літургійного вступу до євхаристії (прим. перекладача).

[5]

O.Regenbogen. Kleine Schriften (Короткі твори). 1961, с. 520.

[6]

F.Beissner. Hölderlins Übersetzungen aus dem Griechischen (Гьольдерлінові переклади з грецької). 21961.

[7]

N.v.Hellingrath. Hölderlin-Vermächtnis (Заповіт Гьольдерліна). 21944, с. 226.

[8]

Там само, с. 229.

[9]

Пор.: E.Salin. Um Stefan George (Довкола Стефана Ґеорґе). 21954, сс. 19, 27. H.Singer. Rilke und Hölderlin (Рільке і Гьольдерлін). 1957, с. 34.

[10]

Hölderlin. SW, I, с. 307 (велике штутґартівське видання).

[11]

Hölderlin. SW, I, с. 136.

[12]

N.v.Hellingrath. Hölderlin-Vermächtnis (Заповіт Гьольдерліна). 21944, с. 139.

[13]

J.Aler. Im Spiegel der Form. Stilkritische Wege zur Deutung von St. Georges Maximindichtung (У дзеркалі форми. Критика стилю як шлях до тлумачення віршів Ґеорґе, присвячених Максимінові). 1947.

[14]

Другий Бог (прим. перекладача).

[15]

E.Cassirer. Individuum und Kosmos in der Renaissance (Індивід і космос у Ренесансі). 1927, с. 299.

[16]

O.Walzel. Das Prometheussymbol von Shaftesbury zu Goethe (Символ Прометея від Шефтсбері до Ґьоте). 31932.

[17]

St.George. Vorrede zur zweiten Ausgabe vom «Jahr der Seele» (Передмова до другого видання «Року душі»).

[18]

Hölderlin. SW, ІІ, с. 123.

[19]

Hölderlin. SW, ІІ, пор. с. 92 («Хліб і вино»).

[20]

Hölderlin. SW, ІІ, 1953, с. 426 (мале штутґартівське видання).

[21]

Hölderlin. SW, ІІ, с. 120, с. 141, с. 155.

[22]

лат. пам’ятник міцніший за крицю (прим. перекладача).

[23]

передтакт (прим. перекладача).

[24]

лат. через протиставу (прим. перекладача).

[25]

лат. генерал-бас (прим. перекладача).

[26]

франц., англ. відсутність (прим. перекладача).

[27]

лат. Літературна Республіка (прим. перекладача).

[28]

лат. потаємний Бог (прим. перекладача).

[29]

старогр. до себе (прим. перекладача).

[30]

лат. наше неспокійне серце (прим. перекладача).

[31]

Ґадамер помиляється: арніка і очанка — цілком різні лікарські рослини, які однак зустрічаються в тій самій гірській місцевості, до речі, не тільки у Шварцвальді,