Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

кутку на покрівлі, | ніж із жінкою сварливою в спільній хаті. 25 Як вода холодна людині в спразі, | так добра вістка з далекої країни. 26 Як скаламучена криниця, джерело зіпсуте, | так праведник, що піддається злому. 27 Воно не добре багато їсти меду, | і неславно людям досліджувати власну славу. 28 Що місто збурене й без мурів, | те людина, що не панує над собою.

26. Друга збірка приповідок Соломона гл. гл. 25-29

1 Як літом сніг, а в жнива дощ, | так і дурному почесть не личить. 2 Як пурхне горобець, як ластівка полине, | так незаслужене прокляття пройде. 3 Що батіг на кінську спину, уздечка на осла, | те на дурного ломака. 4 Не відповідай дурному за його глупотою, | щоб і сам ти не став схожий на нього. 5 Відповідай дурному за його глупотою, | щоб він у власних очах не був мудрим. 6 Той підтинає собі ноги, п'є гіркоту, | хто посилає вісті через дурня. 7 Як ноги в кульгавого теліпаються, | так і приповідка в губах дурня. 8 Що камінь прив'язувати до пращі, | те саме - дурневі віддавати шану. 9 Що в руці п'яного тернова гілка, | те приповідка в устах дурнів. 10 Як той лучник, що ранить усіх перехожих, | так і той, хто послуговується дурнем. 11 Як пес повертається до своєї блювотини, | так дурень повторює свою дурноту. 12 Ти бачиш чоловіка, що себе за мудрого вважає? | На дурня більш надії, ніж на нього. 13 Лінивий каже: “Лев на дорозі! | Лев на майдані!” 14 Двері обертаються на завісах, | а лінивий - на своїм ліжку. 15 Лінивий занурює руку в миску, | та трудно йому донести її до рота. 16 Лінивий вважає себе за мудрішого, | ніж семеро, що в лад відповідають. 17 Той ловить пса за вуха, | хто, мимо йдучи, втручається до сварки інших. 18 Як божевільний, що жбурляє | вогнем і стрілами, і смертю, 19 так чоловік, що обманює ближнього | і каже: “Чи ж я не жартую?” 20 Як нема дров, вогонь погасне; | як не буде донощика, утихне сварка. 21 Як вугілля на жар, а дрова на вогонь, | так і сварливий на те, щоб роздмухувати сварку. 22 Слова донощика, як ласощі солодкі, | що доходять до самісінького нутра. 23 Що жужелиця з срібла на глинянім посуді, | те саме облесливі уста й зле серце. 24 Устами вдає, хто ненавидить, | а в осерді кує зраду; 25 не вір йому, як він ласкавенько говорить, | бо сім гидот у нього в серці. 26 Хоч як його ненависть приховується хитро, | та злоба його відкриється серед громади. 27 Хто риє яму, сам упаде до неї; | хто котить камінь угору, до того він повернеться. 28 Язик брехливий ненавидить правду; | лестиві уста призводять до погибелі.

27. Друга збірка приповідок Соломона гл. гл. 25-29

1 Не хвалися завтрішнім днем, | бо не знаєш, що день може вродити. 2 Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста, | чужий хтонебудь, - а не твої губи. 3 Важке каміння, тяжкий пісок, | -та гнів дурного обидвоє переважить. 4 Жорстока - лютість, гнів - бурхливий, | та проти заздрощів хто встоїться? 5 Ліпше відвертий докір, | ніж любов прихована. 6 Рани від люблячого - щирі, | а поцілунки ворога - зрадливі. 7 Хто ситий, топче й крижку меду; | голодному й гірке - солодке. 8 Як пташка, що гніздо кидає, | так чоловік, що батьківщину кинув. 9 Олія й пахощі веселять серце, | так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє. 10 Не покидай ні свого, ні батьківського друга, | ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя. | Ліпший сусід близький, аніж брат далекий. 11 Мій сину, будь розумний і радуй моє серце, | щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає. 12 Обачний бачить лихо й ховається, | а легковажні йдуть далі - й зазнають кари. 13 Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився; | замість . чужих візьми з нього заставу. 14 Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос, | про того думають, що він його проклинає. 15 Постійне капання в дощову погоду | і сварлива жінка - одне на одного схожі. 16 Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер, | або набрати олії в руку. 17 Залізо гострить залізо, | а чоловік обточується в товаристві з другим. 18 Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї, | хто ходить коло свого пана, той у славі буде. 19 Як у воді обличчя обличчю відповідає, | так серце людини людині. 20 Шеол і Аваддон ніколи не насичуються, | так само ненаситні очі людські. 21 Що горно на срібло й на золото горнило, | те на людину уста, які її хвалять. 22 Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі, | - його дурнота від нього не відступить. 23 Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю, | і добре дбай про твої стада, 24 багатство бо не вічне; | чи ж багатство з роду до роду переходить? 25 Як сіно скошене й пробивається отава, | і на горах траву збирають, 26 ягнята будуть тобі на одежу, | козли - ціна на поле, 27 буде доволі молока козячого -тобі на їжу, | твоїй сім'ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.

28. Друга збірка приповідок Соломона гл. гл. 25-29

1 Лихий утікає, як ніхто за ним і не женеться; | а праведник, немов той лев упевнений. 2 Через провину краю багато князів у ньому;