Читати книгу - "Палай зі мною, Еліс Кларк"

27. Влад. Коли важко втриматись...

Чесно кажучи, не дивлячись на те, що все відбувається на моїй території, я все одно нервую. Мені не хочеться, щоб той гад пожирав Селіну очима, і тим паче я не впевнений, що зможу контролювати себе, якщо він хоч пальцем до неї доторкнеться. Хоча, до Селіни приставав інший хахаль Алі, то може цього разу обійдеться? 

Я сиджу у кімнаті відеоспостереження і уважно дивлюсь на екран. Гості вже прийшли і всі знаходяться за столом. Селіна подає їжу, потім Кирило вирішує допомогти їй налити вино в келихи. Він забирає пляшку в неї з рук, усміхається і наливає усе сам. Сама галантність, ти диви на нього! Аля і Селіна спочатку весело розмовляють про щось, однак в якусь мить у Алі дзвонить телефон і вона виходить до іншої кімнати. І саме в цей момент я розумію, що вже час вдягнути навушники, щоб чути, про що вони розмовляють. Жучок у кімнаті є, тож все, що мені залишається, це просто вдягнути спорядження, що я й роблю. 

Я чую, як Кирило хвалить Селіну, що вона така гарна господиня, приготувала дуже смачну вечерю. 

— Дякую, — відповідає вона. — Але я замовила все з ресторану. 

— Ну це взагалі показує тебе, як дуже розумну господиню, — знов хвалить її Кирило. — Ти взагалі, схоже, розумна дівчинка…

— Ну, Аля не менш розумна від мене, — Селіна ледь усміхається. 

Мене вже трохи дратує Кирило, але в принципі, він ще нічого такого не зробив, щоб я вийшов із себе. Треба просто спостерігати. Селіні певно хочеться мати докази, що ці двоє не підходять Алі, але не впевнений, що з Кирилом вийде так само просто, як і з Костею. 

— Але мушу визнати, що ти — дуже красива, — каже він, торкаючись її долоні.

Я вже майже готовий вийти з клятої кімнати і натовкти йому пику просто за ці слова і дотики, але поки що тримаюсь. 

— Мені багато чоловіків це кажуть, — вона наївно дивиться на нього. 

— Знаєш, краса та розум разом — це велика сила, — продовжує він, переплітаючи їхні пальці. — З таким набором ти можеш досягти будь-чого…

— Що ти маєш на увазі? — перепитує вона. 

— Можна заробити на безбідне життя і не залежати від таких, як Влад, — продовжує він. — Вирватись з цього кола. Ти ж не хочеш вічно бути ескортницею, правда? 

— Але я… — раптом вона ніби замислюється, а потім відповідає: — Так, звичайно, я не хочу залежати ні від кого. А що для цього треба зробити? 

— Дуже небагато, мила, — він розквітає в усмішці. — У мене є дещо, один пристрій, — він дістає з кишені маленьку намистину. — Тобі всього-навсього треба покласти це до його кишені завтра, коли він вже буде виходити з дому. Завтра, за один день, ти зможеш заробити собі на безбідне життя. 

— Сподіваюся, це не бомба? — вона робить перелякані очі. — Я не хочу нікому нашкодити! 

— Ні, що ти, люба, яка ще бомба? — він тихо засміявся. — Це всього-навсього підслуховуючий пристрій, іншими словами — жучок. Хочу послухати, що він буде казати завтра на своїй нараді директорів. 

— Ну, якщо так, то, звичайно, я можу це зробити, — замислено каже Селіна. — А які твої гарантії, що ти мене не обдуриш, і дійсно я отримаю те, що мені потрібно? 

— Можу відправити половину грошей зараз, — він знизує плечима. — Хоча, краще розрахуватись налом. Сьогодні опівночі моя людина залишить гроші біля вашого будинку і пришле тобі точку на карті. Якщо виконаєш все як треба, то завтра так само отримаєш і другу половину. 

— Добре, — киває вона. 

— А потім я зможу допомогти тобі втекти від нього, — продовжує він, беручи мене за руку і зазираючи в очі. — Почнеш життя спочатку, десь далеко звідси. Якщо захочеш, можу навіть стати твоїм новим спонсором. 

— Але в тебе є дружина і Аля, — зауважує вона. 

— Дружина вже стара, вона мене зовсім не цікавить, а Аля… — він зітхнув. — Аля надто сильно бігає навколо мене, чесно кажучи, вона мені вже трохи набридла. Але не думай, я не збираюсь ображати її і буду і далі утримувати. Мене на всіх вистачить.

— Ти такий харизматичний, — каже Селіна замислено. — Мабуть, тому тебе так люблять жінки…

— То я тобі подобаюсь, я знав, — каже він переможним тоном, притягуючи її долоню до своїх губ і цілуючи.

А я зіскакую з місця і вже не дивлюсь, що там далі… Все, час мені повертатись додому, надто вони вже загрались!

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно