Читати книгу - "Драматичні твори, Леся Українка"

Агамемнон

(бере її за руку і веде вперед у дім)

Царівна ти і завжди будеш нею.

Клітемнестра

(до Егіста пошепки)

Нам треба два мечі. Ти нагостри.

Ти бий його, а я її потраплю.

Сильний перун і раптова злива. Клітемнестра і Егіст спішно йдуть і собі в дім.

Кінець

5.05.1907, Ялта

У даному томі вміщені вибрані поетичні і драматичні твори Лесі Українки. При його складанні враховано досвід попередніх видань творчої спадщини поетеси, особливо останнього Зібрання творів у дванадцяти томах. Як і в дванадцятитомнику, поезії друкуються за прижиттєвими збірками (в основі всіх попередніх видань лежав хронологічний принцип, композиція збірок не бралася до уваги, всі вірші подавалися за часом написання). Тим часом три прижиттєві збірки Лесі Українки («На крилах пісень», 1893; «Думи і мрії», 1899; «Відгуки», 1902), куди ввійшла більша частина її поетичного доробку за першу половину творчого шляху, були новаторським явищем не лише за змістом, а й за формою. Леся Українка пильно дбала про композицію збірок, прагнучи, щоб кожна збірка, а в ній кожний окремий цикл, становила єдину художню цілість, по-своєму групувала поезії й інколи відступала від хронологічної канви. До того ж вона включала до збірки не все написане на той час, а лише те, що вважала кращим.

Тому в цьому томі збережена композиція прижиттєвих збірок. Що ж до текстів цих збірок, то тут враховується історія їх написання і видання. 1904 р. у Києві вийшла книжка вибраних поезій Лесі Українки під заголовком «На крилах пісень». Готуючи її, Леся Українка заново переглянула всі три збірки, опустила кілька, на її погляд, слабших поезій, ряд поезій заново відредагувала, вилучивши строфи, які вже не задовольняли її як митця. Були також зроблені орфографічні та пунктуаційні правки. У виданні «На крилах пісень» (1904) є кілька цензурних (а може, й автоцензурних) вилучень, які відновлені за першодруками закордонних видань.

Твори, що ввійшли до збірки «На крилах пісень» (1893), подаються за київським виданням 1904 р., оскільки в ньому відбита остання авторська воля. Поезії, вилучені при підготовці цієї книжки з ідейно-художніх міркувань, друкуються за першодруками. Поезії із збірок «Думи і мрії» та «Відгуки» публікуються за текстами цих видань із врахуванням авторських правок видання 1904 р.

Вірші, що не ввійшли до збірок, подаються в останніх авторських редакціях за текстами прижиттєвих публікацій, а при відсутності публікацій - за автографами. Ці вірші можна поділити на дві частини: 1) не вміщені до прижиттєвих поетичних збірок (1887-1902); 2) написані після виходу у світ останньої збірки «Відгуки» (1902). Останні надруковані в різних виданнях і в різні часи за життя і після смерті поетеси. Всі вони розміщені в хронологічному порядку, за часом написання. У віршах та поетичних циклах збережені авторські дати під кожним твором, хоч вони інколи не збігаються з фактичними датами написання чи остаточного завершення вірша.

У томі під текстами поетичних і драматичних творів стоять авторські дати, якщо вони є в текстах, за якими подаються. Незалежно від наявності чи відсутності авторської дати в тексті в примітці зазначається дата фактичного написання твору.

Серед поезій, раніше не публікованих і не призначених для друку принаймні за життя поетеси, є твори, в яких відбилася глибоко інтимна душевна драма Лесі Українки. Хронологічні рамки цього своєрідного циклу окреслені досить виразно: листопад 1900 р. - лютий 1902 р. (від ліричної медитації «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами...» до поезії «Ти хотів би квіток на дорозі моїй?»). Ці твори вперше надруковані у вид.: Деркач М. Леся Українка. Неопубліковані твори. К., 1946. У даному томі вони подаються за автографами.

Окремо в хронологічному порядку розміщені поеми, серед яких «Давня казка» і «Роберт Брюс, король шотландський», які Леся Українка включила до збірки «Думи і мрії». Для інших поем, а також драматичних творів, першою і останньою авторською прижиттєвою публікацією стали першодруки в тогочасній українській пресі, переважно в журналі «Літературно-науковий вісник» (далі - ЛНВ). Як виняток залишена в чорновому автографі фантастична драма «Осіння казка» друкується за чорновим автографом.

Тексти подаються за сучасним правописом, із збереженням лексичних та морфологічних особливостей мови письменниці. Переважна більшість автографів Лесі Українки зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Посилаючись на ці матеріали, зазначаємо номер фонду та одиниці збереження.

ДРАМАТИЧНІ ТВОРИ

(Драматична поема)

Вперше надруковано в ЛНВ, 1902, кн. 3, с. 167-178. Того ж року передруковано в зб.: Українка Леся. Відгуки. Чернівці, с. 69-93. Автографи: ф. 2, № 799 (чорновий); ф. 3, № 1625 (чистовий), датований 18.I 1901 р. У чистовому автографі перший розділ драматичної поеми писаний рукою Ольги Кобилянської з правками Лесі Українки. Подається за зб.: Відгуки.

(Фантастична драма)

Вперше надруковано у вид.: Українка Леся. Твори, т. 6. К., 1929, с. 19-48. Автограф: ф. 2, № 801, чорновий, з численними правками і викресленнями, незавершений і невідредагований. Дата в автографі: Тифліс, 25.I 1905 р.

У примітках подаємо кілька значних викреслень у чорновому автографі, які мають певне значення для розуміння змісту твору.

В кінці розділу III (після рядка «Вірний блазень») викреслено:

(Принцеса задумується)

«Згадай той час, як ти гусята пасла...»

Шкода, той час не вернеться ніколи...

До черевичків звикла босоніжка,

та ще й до золотих, до королівських...

Та й як після помостів кришталевих

знов звикнути бродити по калюжах?

«Свинарський бік» - фе, шо за бридка назва?!

Мій вірний блазню, кепські в тебе жарти.

І з ким же се я стрінутись там маю?

Невже з безрогими?.. А певне! Годі!

Не хочу я і думати про се!

Лети собі, пташино!

(Махає на голуба, той летить і щезає в просторі.)

Будеш вільна, хоч і брудненька трошки... Білі