Читати книгу - "Дивовижні пригоди всередині тіла. Велика подорож від голови до п'ят"

жінок. У чоловіків вони активують передміхурову залозу, сім’явивідну протоку (vas deferens) і уретру, завдяки чому сперматозоїди і сім’яна рідина спазматично надходять у пеніс, а скоординовані рефлекси перекривають вхід у сечовий міхур, щоб сперма могла виходити лише назовні. У жінок ці імпульси спричиняють скорочення крихітних залоз навколо уретри та передньої стінки піхви – залоз Скіна, – які виштовхують певну сім’яну речовину, схожу на чоловічу передміхурову рідину.

Вихід залоз Скіна в жінок буває різним: у декого під час кульмінації вони виштовхують водянисту рідину в уретру, як і в чоловіків, а в декого – безпосередньо в отвори піхви. Саме тому в деяких жінок під час оргазму начебто відбувається «еякуляція», а в інших – ні. Італійський сексолог доктор Еммануеле Джанніні з університету Лаквіла вважає, що ділянка навколо уретри на передній вагінальній стінці в деяких випадках є окремою ерогенною зоною, відокремленою від клітора.[96] Як і сексолог з Нью-Йорка Ернст Грефенберг, від прізвища якого походить назва «точки G»,[97] Джанніні дотримується думки, що деякі жінки відчувають оргазм глибше в піхві, ніж інші, унаслідок будови їхнього соромітного нерва.

Здорова вагіна має високу кислотність, яка захищає її від інфекцій. На жаль, сперматозоїдам більше підходить не кислотне і не лужне середовище, а нейтральне, подібне до середовища матки. Секрети залоз Скіна і передміхурової залози лужні, а це означає, що вони здатні нейтралізувати кислотне середовище піхви внаслідок потрапляння в неї сперми. Секрет бартолінової залози, яка розташована біля задньої стінки піхви і активується значно раніше під час статевого акту, теж лужний і виконує ту саму функцію.

Понад два століття тому Вільям Тейлор писав: «Тому поетичний оргазм, коли він настає, жевріє недовго»[98] – у чоловіків до десяти секунд, у жінок іноді вдвічі довше. Механізм жіночого оргазму відрізняється від чоловічого: він охоплює ширшу територію, виникає повільніше й триває довше. Існує кілька теорій, щоправда недостатньо переконливих, згідно з якими жіночий оргазм сприяє зачаттю.[99] Згідно з однією з них, більша тривалість оргазму в жінки допомагає шийці матки ввібрати чоловічу сім’яну рідину; таким чином вона збільшує ймовірність настання вагітності й допомагає сперматозоїдам вижити в природному кислотному середовищі піхви, нейтралізуючи його. Але є й інші теорії: оргазм заохочує заняття сексом, сприяє виробленню окситоцину в мозку (він допомагає матці вбирати рідину); висловлюється навіть думка про те, що він стимулює статевий відбір, виявляючи чоловіків, які настільки ж цінують щастя своєї жінки, як і власне.

На думку Зіґмунда Фройда, ерос і еротичність становлять сексуальну складову життя, сповнену енергії, хаотичну й продуктивну. Він протиставляв її прагненню людства до агресії й самознищення – греки називали це «танатосом». Карл Юнг вважав, що ерос менше пов’язаний з протиставленням жорстокості, ніж із досягненням балансу між раціональним і емоційним аспектами людської природи. «Психологія жінки заснована на принципі еросу, великої зв’язувальної і розслаблювальної сили, – писав він, – водночас із давніх часів основним принципом, який приписують чоловікам, є логос».[100] З останнього походить ідея логіки. На думку Юнга, так само як кислоти й луги разом утворюють нейтральне середовище, логічне й еротичне повинні бути збалансованими заради блага як чоловіків, так і жінок. Цілком ймовірно, під час консультування безплідних пар Юнг описував залежність від аналізів крові та інших тестів, притаманну сучасним клінікам, як зацикленість на логосі, а увагу лише до емоційного і статевого здоров’я у стосунках – як надмірне захоплення еросом.

За кілька тижнів я знову зустрів Гелен і Роба. Спермограма Роба була в межах норми: я зачитав параметри, визначені в лабораторії, і пояснив сухі терміни «рухливість», «морфологія», «концентрація» і «консистенція». Аналізи на гормони Гелен теж були такими, як я сподівався: співвідношення ЛГ і ФСГ було нормальним, рівень естрогену відповідав початку циклу. За тиждень до менструації рівень прогестерону в крові вказував на те, що овуляція відбулась належним чином – не було зрозуміло, чому не настає запліднення.

– Усі результати дуже обнадійливі, – повідомив я їм. – Робе, ваші аналізи в межах норми. Гелен, у ваших яєчниках овуляція відбувається саме тоді, коли слід.

– Які ж можуть бути причини? – запитала вона.

– Іноді з тієї чи іншої причини труби не пропускають сперматозоїди, іноді імунна система заважає яйцеклітині і сперматозоїду сполучитись, часто взагалі немає жодних причин.

– І що далі?

– Я повідомлю в клініку репродуктивного здоров’я при нашій лікарні, а ви намагайтесь не надто через це перейматись.

Коли через кілька місяців вони знову прийшли до мене на прийом, їхня ніяковість змінилась пригніченням.

– Як пройшло лікування в клініці?

– Не питайте, – відповів Роб.

Під час першого прийому Гелен зізналась, що час від часу випиває бокал вина, і лікарі наполягли, щоб вона відмовилась від уживання алкоголю. Роба роздратувало те, що вони порадили йому схуднути і детально розпитували, як часто і в який спосіб вони займаються сексом.

– Мабуть, вони мусять ставити такі запитання, – зауважив він, – але вони наче думали, що ми не знаємо, звідки беруться діти.

Після чергового аналізу крові та УЗД яєчників Гелен їй сказали, що в неї «виснажені резерви яєчників» і в них залишилось небагато фолікул, здатних до овуляції. Імовірно, існувала потреба в штучному заплідненні, але навіть в такому разі шанси на успіх були незначними, приблизно один із десяти.

– Ви не попередили мене про УЗД, – сказала вона. – Я була шокована, коли лікар надягнув на трубку презерватив і сказав, куди він її помістить.

Незважаючи на своє обурення, вони вирішили продовжити лікування. Перший етап полягав у низці ін’єкцій, покликаних «перезапустити» фолікули в яєчниках Гелен, щоб вони всі перебували на однаковій ранній стадії розвитку. Далі почався наступний етап ін’єкцій, цього разу покликаних прискорити дозрівання яйцеклітин, щоб кілька з них розвивалось одночасно.

– Я терпіти не могла ці ін’єкції, – розповіла мені Гелен. – Мій зад від них весь посинів.

Ультразвукове сканування робили так часто, що вона на нього більше не зважала.

Яєчники Гелен почали набрякати внаслідок росту фолікул, і після чергової ін’єкції відбулось остаточне дозрівання яйцеклітин. Через тридцять чотири години після уколу, практично хвилина у хвилину, їх можна було зібрати. Для цієї процедури Гелен ввели потужне снодійне і за допомогою інтравагінального УЗД сканера крізь стінки піхви в яєчники ввели ультратонку голку. З кожної фолікули обережно взяли рідину і перевірили її на наявність яйцеклітин. Того ж ранку Роб повинен був знову здати сперму, і після цього їх обох відпустили додому.

Тієї ночі Гелен міцно спала під дією снодійних, які залишалися в крові. Робові ж не давала заснути думка про те,