Читати книгу - "Техно, Стружик Лев"

Похмура тиша навколо поліцейського відділу раптово розірвалася гуркотом сирен і механічними звуками. ЕльтаТомас, виводячи своїх підлеглих і спеціально навчених сержантів на вулицю, натиснув на велику червону кнопку на панелі свого пояса. Одразу ж із землі виринули гігантські пристрої різного розміру — від маленьких дронів-розвідників до величезних робомашин, озброєних потужними лазерами. Кожен пристрій виглядав загрозливо, наче створений спеціально для винищення.

Серед цих механізмів вирізнявся один, більший за всі інші, з безліччю антен, кнопок і світлодіодів. Це був тарноффінатор — потужний пристрій, здатний вимикати всі електронні пристрої поблизу, залишаючи їх без шансів на повторне увімкнення. Саме цей пристрій ЕльтаТомас налаштовував власноруч, впевнений, що він зупинить Леона і Баса.

Тим часом, поліцейські й сержанти, озброєні лазерними пістолетами, відкрили вогонь по Леону і Басу, які летіли на джетпаку високо над землею. Кожен постріл супроводжувався вигуками поліцейських:

— Не дайте їм дістатися до Берліну! Влучайте точно в двигуни!

Леон, пригнувшись, щоб уникнути лазерного променя, запитав:

— Басе, скільки ще залишилося до Берліна?

— Лише п'ять кілометрів, Леоне! Але це може стати нашими найдовшими п'ятьма кілометрами, якщо ми зараз нічого не зробимо! — відповів Бас, його сенсорне обличчя здавалося напруженим і зосередженим.

— Тримайся! — вигукнув Леон, намагаючись ухилитися від потужного променя, що влучив у дерево позаду них.

Тим часом, ЕльтаТомас вибухав своїм зловісним сміхом:

— Ха-ха-ха! Вам ніколи не втекти від мене! — він навіть не збирався зупинятися.

Щоб захистити свого друга, Бас раптово активував свій власний лазер, що випромінювався з його сенсорного обличчя (екрану). Потужний промінь яскравого білого світла врізався в тарноффінатор Ельта Томаса, спричинивши невеликий вибух.

— Hi! Це нечесно! — загорлав Ельта Томас, побачивши, як один із головних механізмів вийшов з ладу. Його обличчя скривилося від злості.

— Вони гратимуть за моїми правилами! — він натиснув на іншу кнопку, активуючи промінь надзвичайної потужності, який був спрямований прямо в джетпак Леона.

Промінь влучив у пристрій, і Леон разом з Басом різко втратили висоту, де полетіли з шаленою швидкістю униз.

— АААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА!!!!!!!!! — кричали Леон і Бас, намагаючись розвернути на землю.

— Ми помремо! — вигукнув Бас, тримаючись якомога міцніше за Леона.

— Ні, Басе! Обіцяю, що не помремо! — запевняв Леон, хоча він й сам знав, що його „запевняння“ можуть помилятися, якщо не вибрати правильну та безпечну ділянку для безпечного приземлення.

Леон вирішив, що діло тут усе в джетпаку, але коли він зняв його й старався ввімкнути, то зрозумів, що лазерний промінь, який влучив у нього — то був з променя надзвичайної потужності, яку ЕльтаТомас активував його задля того, аби зупинити його з Басом.

Вони кричали, намагаючись стабілізуватися, але джетпак більше не слухався. Із шаленою швидкістю вони врізалися в асфальт, здійнявши навколо себе хмару пилу.

Леон важко дихав, розтираючи побите плече. Бас, хоч і був роботом, теж виглядав помітно пошкодженим: його сенсорний екран мерехтів, а корпус отримав кілька глибоких подряпин.

— Басе? — побачив це Леон, і з панікою підійшов до нього: — Басе! Ти цілий?

Бас, врешті-решт після мерехтіння, відповів Леону бідним голосом:

— Не зовсім,... Леоне... Здається, я поранився!... Ох... — йому було так боляче, як і Леону.

— Не хвилюйся, Басе! — все ще запевняв його Леон, тримаючи його в руках. — Ми вже скоро будемо вдома, в Берліні! Он, дивися: бачиш Берлін? — показав він на нього, який висвітлювався їм від двох кілометрів. — Давай, вставай! Зараз будемо йти додому...

Проте вони лише піднялися на ноги, коли раптом перед ними з'явився сам ЕльтаТомас.

— Ви нікуди не втечете, — промовив він, голосно й чітко. Його постать у темному плащі здавалася величезною та грізною. — Ти, Леоне, викликав мій гнів, і тепер ми вирішимо це у нашій битві раз і назавжди.

Леон знову відчув, як усередині нього закипає злість. Він дістав свій лазерний меч і відповів:

— Я приймаю твої умови, ЕльтаТомасе. Якщо хочеш битви, ти її отримаєш.

Проте замість звичайного бою на полі з'явилося щось, чого Леон не очікував. Земля затремтіла, і з-під неї почали виринати робомонстри. Величезні механізовані істоти з блискучими металевими щелепами й довгими лапами оточили поле. Їхні червоні очі світилися зловісним світлом, а на спинах мерехтіли енергетичні ядра.

— Як тобі мої друзі? — запитав ЕльтаТомас, сміючись. — Я найсильніший суперзлодій у світі, і ці робомонстри — лише початок моєї армії!

Леон і Бас опинилися в центрі небезпечної пастки. Робомонстри почали наступати, клацаючи своїми металевими щелепами.

— Басе, допомагай! — вигукнув Леон, активуючи лазерний меч і влучаючи ним у найближчого робота. Той зупинився, але за ним з'явилося ще троє.

— Приймаю команду! — відповів Бас. Його сенсорне обличчя засяяло яскравим лазером, який знищив одного з монстрів.

От й почалася справжня битва з ЕльтаТомасом.

Леон і Бас все більше й більше билися з робомонстрами, які наступали на них у супроводі ЕльтаТомаса. Леон, бачачи його поведінку над його армією, вирішив влучити у нього лазерним шоком, проте той швидко зреагував на це й ухилився. Бас також вистрільнув у нього лазерним променем, що вилетів з його сенсорного обличчя, але той як зник, так й з'явився біля Леона. А як той махнув на нього лазерним мечем, так й опиниться він знову на тому ж місці, де й був. Леон, зрозумівши, що треба спочатку здолати робомонстрів, вирішив усе ж таки завершити ту справу, яка потребувала найбільшої перемоги над ворогами.

Леон і Бас продовжували все ще боротьбу проти робомонстрів, але вони добре знали: чим більше вони боролися, тим більше з'являлося робомонстрів. ЕльтаТомас, бачачи їхню „сміливість“, лише сміявся: