Читати книгу - "Майдан. (Р)Еволюція духу"

6 грудня Президент України Янукович підписав стратегічну угоду з Росією, яка включає в себе зобов’язання про приєднання до Митного Союзу. Мітингувальники з організації «Демократичний альянс» почали лежачий протест біля Генпрокуратури. Протест проводили на підтримку вимоги звільнити дев'ятьох хлопців, заарештованих Шевченківським районним судом 3 грудня на 60 днів, за підозрою в організації масових заворушень у Києві 1 грудня.

8 грудня о 12 годині в Києві відбулось Народне віче, в якому взяли участь, за різними оцінками, понад мільйон людей. Було прийнято рішення про розширення мітингу та початок блокування Адміністрації Президента, будівлі Уряду та інших установ. Президенту Януковичу висунули ультиматум із загрозою розпочати похід на резиденцію «Межигір'я». Цього ж дня в Києві протестувальниками був знесений пам'ятник Леніну. В урядовому кварталі міста почали зводити барикади.

9 грудня загін кримського спецназу (переважно) пішим маршем рушив на Київ. Під час деблокування відбувся силовий контакт із мітингувальниками. Об 11:30 загони внутрішніх військ оточили урядовий квартал і Майдан Незалежності. Після 12-ї години проти мітингувальників почали розгортати водомети, підігнали автозаки, перекрили метро в центрі міста. У відповідь лідери опозиції закликали жінок і дітей покинути Майдан та контрольовані протестантами будівлі. Віталій Кличко та інші опозиційні депутати почали перемовини з командирами підрозділів внутрішніх військ. Близько 13-ї між барикадами ЄвроМайдану та силовиками стали священики. Також впритул до силовиків — спинами до військовиків та спецназу — вишикувалася молодь «для захисту силовиків від провокацій».

10 грудня Шевченківський суд прийняв рішення про примусове виселення штабу євромайданівців із Будинку профспілок. Близько 23-ї на Майдані оголосили мобілізацію.

В ніч проти 11 грудня, незважаючи на запевнення Президента України, спецназ та внутрішні війська розпочали масову акцію на витіснення мітингувальників з вулиць. На заклик про допомогу до Майдану вночі почали підходити кияни, через що для уникнення блокування з боку Майдану спецназ та внутрішні війська змушені були відступити.

11 грудня о 9-й ранку автобуси з «Беркутом» заблокували вхід до КМДА. Правоохоронці пішли на штурм. Однак мітингувальники відстояли будівлю. Після обговорення проблем силового штурму Майдану із спецпредставницею ЄС Кетрін Ештон і помічницею Держсекретаря США Вікторією Нуланд — Янукович за­явив: «Влада діятиме виключно в рамках закону і ніколи не застосовуватиме силу проти мирних зібрань».

15 грудня на ЄвроМайдані у Києві відбувся «День Гідності», третє Народне віче. За різними оцінками, зібралось 150-300 тисяч людей. В цей день у Януковича запланований візит у Москву, Майдан забороняє йому підписувати будь-які угоди з президентом Росії Володимиром Путіним. Також приймає резолюцію з вимогою випустити всіх політв’язнів.

20 грудня у комітетах Верховної Ради «відзнаками» і «грамотами» нагороджували силовиків, які розганяли людей. Янукович висловив співчуття тим міліціонерам, які постраждали під час масових акцій протесту проти влади.

22 грудня на ЄвроМайдані відбулося Народне віче. Зібралося декілька десятків тисяч людей. Опозиція оголосила про створення народного об’єднання «Майдан», головна мета якого — відновлення балансу влади в країні. Прийняли резолюцію, у якій визначено цілі та персональний склад Ради Майдану.

23 грудня Янукович підписав Закон про заборону переслідувань майданівців. Закон передбачає, що всі кримінальні справи і провадження з приводу адміністративних правопорушень повинні бути закриті.

25 грудня вночі по дорозі додому була жорстоко побита журналістка, активістка ЄвроМайдану Тетяна Чорновол, що збурило нову хвилю євромайданівців.

29 грудня громадське об’єднання «Автомайдан» здійснило мас­­штабні автомобільні марші до маєтків можновладців: Януко­вича, Пшонки, Захарченка, Медведчука. В цих маршах взяли участь від 3 до 5 тисяч автомобілів.

1 січня 2014 року понад 500 тисяч українців зустріли Новий рік на Майдані у Києві.

2 січня ДАІ почало викликати на співбесіди та відбирати водійські права у людей, які 29 грудня їздили в Межигір’я до резиденції Януковича.

5 січня відбувся мітинг на Майдані Незалежності, на який зібралося декілька десятків тисяч протестувальників. Колона АвтоМайдану знову поїхала на Межигір'я. В цей же день на ЄвроМайдан вийшли Донецьк, Дніпропетровськ, Харків та Одеса.

8 січня активісти Майдану вирушили пікетувати будівлю Ген­прокуратури. Головна вимога — припинити переслідування учас­ників Майдану.

9 січня активісти Майдану пікетують Міністерство внутрішніх справ у Києві з вимогою відставки міністра МВС Віталія Захарченка.

11 січня вночі під Святошинським РВВС у Києві «Беркут» побив Юрія Луценка і ще декількох активістів.

16 січня Верховна Рада, з порушенням правових норм, без обговорення у режимі «ручного голосування» прийняла «диктаторські закони», у яких йшлося про багаторічний термін ув’яз­нення — за групові протести, поширення інформації про працівників правоохоронних органів та їхніх родичів у ЗМІ; величезні штрафи та ув’язнення — за рух у колонах більше п'яти автомобілів, за носіння камуфляжної форми, захисних масок, шоломів тощо. Наступного дня Президент підписав ці закони.

19 січня о 12:00 на Майдані почалося дев'яте Народне віче, де зібралося понад 100 тисяч людей. Лідери опозиції проігнорували народні настрої, які вимагали від них активних дій супроти «диктаторських законів», через які майже всі протестуючі потрапляли в розряд «екстремістів-терористів». На думку більшості, так звані лідери «зливали» Майдан. Після звернення до мітингуючих одного з лідерів АвтоМайдану Сергія Коби з пропозицією рушити до Кабміну, мітингувальники вирушили ходою до вулиці Грушевського, де їх зустріли загони «Беркуту» та внутрішніх військ. Почалась «штовханина», яка переросла в активні сутички. Близько 15:00 було розтрощено міліцейський автобус, проти мітингувальників застосували кийки та сльозогінний газ, у відповідь полетіла бруківка та коктейлі Молотова. Почалася активна фаза революції. Під час протистояння між протестувальниками та правоохоронцями на вулиці Грушевського (за п'ять годин) постраждали десятки людей з обох сторін. Один із журналістів, який вів пряму відеотрансляцію з місця подій, був поранений в руку під час ефіру. Першокурснику архітектурного факультету світло-шумовою гранатою відірвало кисть руки.

20 січня. Всю ніч і день тривали сутички на Грушевського. Вперше протестувальники