Читати книгу - "Мистецтво кохання"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Мистецтво кохання" автора Публій Овідій Назон. Жанр книги: Інше. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Додати в закладку:
Додати
Перейти на сторінку:
це — славний на витоки Тігр. 225 Там он вірмени ідуть; ось — Данаєва донька Персіда; 226 Це — славнозвісне колись місто між перських долин. 227 Цей ось і той он — вожді". Якщо знаєш — назви поіменно, 228 Втім, хоч би навіть не знав, — сам ти їх вдало назви. 229 Та й за бенкетним столом не змарнуй для знайомства нагоди: 230 Не про одне лиш вино думати слід, поки п'єш. 231 Там же й Амур, зарум'янившись густо, до рук своїх ніжних 232 Ріг раз од разу бере, повен п'янкого вина. 233 Тільки-но Вакх йому крильця зросить, — вологою взявшись, 234 Пурхать не може той бог, німо стоїть, та за мить 235 Вже він із крилець вологу ту струшує; хай лиш на серце 236 Крапля комусь упаде — тут же пектиме любов. 237 Духу вино додає, до кохання жагу роздимає, 238 Вихилиш келих до дна — туга покине тебе. 239 Сміх бере гору тоді, до змагання й злидар чує силу, 240 Болі, турботні думки вже не захмарять чола. 241 Рідкісна в нашу добу заполонює душу відвертість, 242 Підступи й хитрощі геть бог правдолюбний жене. 243 Ось коли хлопців серця в свої сіті ловили дівчата: 244 Владна Венера й вино — наче вогонь у вогні. 245 Хай лиш в оману тебе не введе миготлива лампада: 246 Не за вином, не вночі вроду цінити берись. 247 Таж серед білого дня трьом богиням Паріс приглядався, 248 Поки Венері сказав: "Першість тобі віддаю". 249 Ніч усі хиби, всі вади бере під своє покривало, 250 Тож перша-ліпша з дівчат гарною буде вночі. 251 Про самоцвіти, багрець, чи правдиві, лиш день тобі скаже, 252 Як і про постать, лице, чи бездоганні, — лиш день. 253 Ще називати місця, що на здобич жіночу багаті? — 254 Легше піщинки, хоч їм ліку немає, злічить. 255 Мав би ще Байї назвать, узбережжя мережане Байїв, 256 А чи купальні, що в них води сірчані паркі? 257 Зранений в серце, зітхнув не один, покидаючи місто: 258 "От тобі й полікувавсь у славнозвісній воді!" 259 Ось біля Рима, в гайку, розмістилась Діани святиня — 260 В битвах кривавих, мечем, владу вона здобула. 261 Діва, що в цноті живе, що ненавидить стріли Амура, 262 Людям стільком завдала, гнівна, й завдасть іще ран. 263 Досі, нерівноколесу вперед женучи колісницю, 264 Муза вказала тобі щедрі для ловів місця. 265 Зараз я викладу, як ти найкраще б до рук міг прибрати 266 Ту, що вподобав, а це — стрижень повчання мого. 267 Хто б ви й де б не були, зосередьтесь, тямкі до науки, 268 Й до обіцянок моїх вухо прихильно схиліть! 269 Спершу ти ось що гарненько затям: не буває такої, 270 Що не далася б до рук — ти лише сіті розстав. 271 Скорше помовкнуть пташки навесні, серед літа — цикади, 272 Скорше менальський гончак буде тікать од зайців, 273 Ніж гордуватиме ласкою жінка, бо й та, котра з виду — 274 Стійкість одна, в той же час — любощів прагне в душі. 275 Втіх потаємних юнак а чи дівчина рівно жадають, 276 Той — неприховано, ця — глибше ховає жагу. 277 От ухвалили б ми, чоловіки, не спішити з любов'ю — 278 Жінка до нас по любов першою б мусила йти! 279 Мукає — кличе бика на лугу соковитім телиця, 280 Лунко й кобила ірже, тільки-но вгледить коня. 281 В нас не така невгамовна жага, не така вже нагальна, 282 Знає межу чоловік, хоч і пройма його хіть. 283 Чи про Бібліду згадать, що до брата злочинним палала 284 Пломенем і через те духу пустилась в петлі? 285 Мірра ж отця свого, не як дочці подобає, любила — 286 І під корою тепер, стиснена, гріх свій таїть. 287 Слізьми її, що з пахучого дерева скрапують нині, 288 Змащуєм тіло; в сльозі — діви ім'я збереглось. 289 Десь по затишних долах, у підніжжі лісистої Іди 290 Білий-білісінький бик, стада окраса, бродив. 291 Чорна лишень між рогами була в нього плямочка-вада, 292 В іншому — сяяв увесь, мов хто облив молоком. 293 Кноські й кідонські до того бика поривались телиці, 294 Кожна жадала відчуть буйну вагу на собі. 295 Та Пасіфая запрагла з биком пов'язатись любов'ю, 296 Тут же телиці гладкі стали ненависні їй. 297 Знане кажу: навіть Кріт, на якому сто міст гамірливих, 298 Хоч полюбляє брехню, не заперечить
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мистецтво кохання», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Мистецтво кохання» жанру - Інше:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Мистецтво кохання"