read-books.club » Шкільні підручники » Скорочено Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера 📚 - Українською

Читати книгу - "Скорочено Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера"

325
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Скорочено Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера" автора Ярослав Стельмах. Жанр книги: Шкільні підручники / Класика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 3 4
Перейти на сторінку:
стала наближатись. Друзі вже були кинулись бігти, коли це Митько вкляк на місці. Він не хотів йти, бо їм би і так ніхто не повірив, що вони бачили чудовисько. "У-у-у-у!" – ревонуло страхіття ще раз. "А! Лякати! То ти нас лякати!" – несподівано заверещав неприродно тонким голосом Митько і, окинувши поглядом берег, вхопив каменюку і пожбурив нею в оту голову. І хоч він не поцілив, проте чудиську такий гостинець не сподобався. Воно спинилось, а тоді, не зводячи з хлопців очей, стало віддалятися.

Четвертим чи п'ятим каменем Митько таки влучив у голову. Щось у ній голосно тріснуло, і… ріг зламався. Із тварюкою в цей час діялося щось дивне. Вона смикнулась в один бік, у другий і пішла під воду. Ось голова його знов з'явилась на поверхні і раптом людським голосом загорлала: "Рятуйте! Рятуйте! Тону!" То був Василь. Сергій думав, що чудовисько їсть Василя, а Сергій уже кинувся рятувати хлопця, бо зрозумів, що то він їх дурив, а тепер тонув. Сергій допоміг, і друзі під пахви витягли Василя на сухе. Схлипуючи, він поваливсь на пісок і очманіло поводив туди-сюди безтямними очима. "Догрався? – мовив Митько. – Пустунчик!" Василь щось белькотів, раз у раз пускаючи з рота фонтанчики. Потім Василь признався, що просто хотів їх налякати. Це він робив "сліди" чудовиська, а бурштин у сестри з намиста зняв. Та то і не бурштин зовсім… І дерева граблями подряпав, і вороняче пір'я поклав. І в тромбон дудів – Фа-Дієзів, а хлопці й не впізнали.

Сергій розлютився і уже хотів вибити добре Василя, але Митько спинив. Він сказав, що Василеві треба подякувати, бо завдяки йому, вони дізналися і вивчили дуже багато.

І друзі пішли. А Василь лишився на піску – мокрий і жалюгідний. Сергій крокував поруч із Митьком і думав: "Як здорово минув у нас цей місяць". "А колекція? – раптом згадав. – А як же колекція? Але ж у нас попереду ще пів літа, – тут же заспокоїв себе. – Ще цілий місяць. Теж, мабуть, не менш цікавий і переповнений новими подіями. І взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком".

Стислий переказ по розділах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу

1 2 3 4
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скорочено Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Скорочено Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера"