Читати книгу - "Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості"

Не минуло й тижня, як мені запропонували посаду викладача і робоче місце у Нью-Йоркському інституті феміністичного мистецтва, про який я ніколи раніше не чула. Зібралися мої перші учні — художники, романісти, поети й кінорежисери, які зайшли в своїй творчості у глухий кут. Я почала навчати їх того, що зараз зібрано у цій книжці. Відтоді у мене було ще безліч учнів і безліч уроків.

Створення книжки «Шлях митця» бере початок від неформальних нотаток, до яких спонукав мене мій партнер Марк Браян, і робила я їх під час підготовки до занять. Відповідно до того, як інформація про мої уроки поширювалася, я почала надсилати пакунки з навчальними матеріалами поштою. Мандрівний послідовник Юнга Джон Джіанніні розповідав про методи, які я використовую, скрізь, де читав лекції, — здавалося, по всіх усюдах. Після цього до мене неодмінно надходили нові прохання надіслати матеріали. Потім про мене почула спільнота творення духовності і я почала отримувати листи з Деб’юка, Британської Колумбії та Індіани. У мене з’явилися учні у кожному куточку земної кулі: «Я зараз виконую завдання Держдепартаменту США у Швейцарії. Будь ласка, надішліть мені...». І я надсилала.

І розмір пакунків, і кількість студентів невпинно збільшувалися. Врешті-решт у результаті безустанних заохочувань Марка на кшталт: «Візьми і запиши це все. Ти можеш допомогти багатьом людям. Зроби з цього книжку», — я почала упорядковувати свої думки.

Я писала, а Марк, який до того часу теж почав викладати, а також виконувати обов’язки мого наглядача, вказував мені на те, що я випустила з уваги. Я дописувала, а Марк далі звертав мою увагу на те, що я усе ще пропускала. Він нагадував мені, що я бачила безліч чудес, які підтверджували мої теорії, і заохочував мене згадати і про них також. Я висловлювала на папері те, що практикувала ось уже десять років.

Текст, який виник як результат цієї праці, став таким собі нарисом самостійного зцілення. Як і штучне дихання з рота у рот чи метод Гаймліха[2], методи, викладені у цій книжці, мають одне головне завдання — рятувати життя. Будь ласка, використовуйте їх і розповідайте про них іншим.

Я безліч разів чула слова: «До того, як я прийшла на ваші заняття, я була повністю відділена від своєї творчості. Роки гіркоти і втрат залишили на мені свій слід. А потім, крок за кроком, сталося чудо. Я знову взялася за освіту, щоб отримати фах у сфері театрального мистецтва, вперше за багато років ходжу на прослухову-вання, я постійно пишу і, щонайголовніше, нарешті не почуваюся ніяково, коли називаю себе митцем».

Сумніваюся, що зможу передати вам те відчуття чуда, яке мене переповнювало, коли я спостерігала за життям своїх учнів до і після мого курсу. Протягом курсу навіть фізичні зміни мене неабияк вражали, змушуючи повірити, що термін «просвітлення» потрібно розуміти у прямому значенні. Обличчя студентів часто починали сяяти, щойно вони вивільняли свою творчу енергію. Навіть сама потужна духовна атмосфера, яка панує навколо великого витвору мистецтва, так само може царювати і під час занять із розвитку творчості. Почасти, оскільки всі ми маємо творче начало, саме наші життя стають нашим головним витвором мистецтва.

Духовна електрика: основні принципи

Для більшості з нас думка про те, що Творець заохочує творчість, здається надто радикальною. Для нас притаманно думати або принаймні побоюватися того, що творчі мрії егоїстичні і вони є чимось таким, що Богу зовсім не до вподоби. Врешті-решт наш творчий потенціал — це дитина всередині нас, якій властиво мислити по-дитячому. Якщо батьки висловлювали сумніви або несхвалення щодо наших творчих мрій, для нас типово очікувати такого ж ставлення і з боку Бога-батька. Потрібно позбавитися від таких думок.

Мова йде про вимушений — або бажаний — духовний досвід. Я називаю цей процес духовною хіро-практикою. Ми виконуємо певні духовні вправи, щоб налаштуватися на творчу енергію Всесвіту.

Якщо ви уявите Всесвіт як безмежне електричне море, у яке ви занурені та з якого походите, готовність відкрити свій творчий потенціал перетворює вас з безцільного предмета, що гойдається на хвилях цього моря, на більш діяльну, більш свідому, більше готову до співпраці частину цієї екосистеми.

Як вчитель, я часто відчуваю присутність чогось непояснимого — можете називати це духовною електрикою — і я навчилася покладатися на цю силу, яка розширює мої власні кордони. Я сприймаю фразу «натхненний учитель» у прямому значенні, і це для мене неабиякий комплімент. Тут помітна рука когось, хто значно перевершує мене. Ісус сказав: «Де двоє чи троє в ім’я моє зібрані, там Я серед них». Вочевидь, бог творчості дотримується такої самої думки.

Музику до цієї опери [Мадам Баттерфляй] продиктував мені Бог. Я був лише інструментом, який записав її на папері і доніс до публіки.

Дждкомо Пуччіні

Ідеї линуть до мене прямісінько від Бога.

Йоганнес Брамс

Ми повинні погодитися з тим, що творчий пульс усередині нас і є