Читати книгу - "Степан Бандера: людина і міф"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОМІТЕТУ І СТЕПАНОМ БАНДЕРОЮ
Краків, 3 липня 1941 року. Присутні:
З німецького боку: помічник державного секретаря Кундт, гр. Фюль, Юге фон Бюлов і, крім того, полковник Бізанце.
З українського боку: др. Горбовий, проф. Андрієвський, Мудрий, др. Шухевич і, крім того, Степан Бандера.
Кундт: Панове. Я запросив вас прийти не як членів Національного Комітету, але як приватних осіб. Перш за все я прошу сказати мені, чи цей циркуляр дійсно підписаний вами. [7]
Всі присутні особи відповіли «Так».
Кундт: Я повинен вам пояснити все з приводу цієї справи. Зміст цього циркуляру зовсім не відповідає фактам. Німецька влада, ані служби Берліна не проінформовані про існування українського уряду у Львові. Такий уряд не був створений на місці з їхньої згоди. (…)
…Говориться також (в циркулярі), що Німецький Рейх і Вермахт є вашими союзниками. Це не зовсім точно: фюрер - єдиний, хто керує боротьбою, і ніяких українських союзників не існує. Можливо, що українці особисто відчувають велике піднесення і почувають себе нашими союзниками, але за змислом державної термінології, ми не є союзниками, ми є завойовниками російсько-радянських регіонів, (…)
Я від'їжджаю сьогодні в Берлін, де будуть прийматися інші рішення. Я тільки хотів негайно попередити вас належним чином не продовжувати робити речі такого роду й не компрометувати себе в очах вашої власної нації.
Компетентні політичні органи влади Рейху, під керівництвом фюрера, також вважають передчасним створення Українського Національного Комітету, який виступав би від імені України… Я передав ваш меморандум. Але остаточне рішення у цій справі належить виключно фюреру…
Ми не знаємо, що вирішить фюрер, коли бойові дії будуть закінчені. Думаю, це ясно. Зараз я задам кілька питань пану Бандері.
У цій таємничій радіопередачі, переданій зі Львова, чи може, з ворожого поста на тій самій частоті, сказано, що пана Бандеру призначено на пост голови вільної держави західних українців, і що він потім проголосив, чи точніше доручив прочитати декрет № 1, в якому він призначив Стецька главою країни.
Перше питання. Пане Бандеро, вас питали наперед чи ви погоджуєтесь бути головою Української Держави, і чи читалося звернення по радіо з вашої згоди?
Друге питання. Чи ви були ініціатором декрету № 1? (…)
Бандера: Ми вступили в бій, що розгортається зараз, щоб боротися за незалежну і вільну Україну. Ми боремося за українські ідеї та цілі. Коли цей останній бій почався, я віддав наказ моїм людям здійснити все можливе, щоб взяти участь у боротьбі разом з німецькими військами. Я дав розпорядження негайно організувати в окупованих німецькими військами районах адміністрацію та уряд країни. Я віддав цей наказ до початку війни. (…)
Кундт: Чи ваші люди проголосили вас тимчасовим головою першого українського уряду на Західній Україні згідно вашого наказу?
Бандера: Я віддав наказ, будучи головою Організації Українських Націоналістів (ОУН), оскільки ця організація знаходиться на чолі українського народу.
Я говорю тут від імені ОУН, як голова українського народу. ОУН - єдина організація, що веде боротьбу, і, як наслідок, вона має право в силу теперішньої боротьби, створювати уряд.
Кундт: Це право належить німецькому Вермахту і фюреру, який завоював цю країну.
Тільки він має право встановлювати уряд. (…)
Бандера: Я хотів би ще раз сформулювати й наголосити, що… віддаючи свої накази, я не спирався на жодні німецькі органи влади, й ні на жодні угоди з німецькою владою, а тільки на мандат, який я мав від українців. (…) Будівництво й організація життя на Україні не можливе без українців, жителів своєї етнічної території; не може, звичайно, бути створення (уряду), якщо не звертатися до українських елементів.
Кундт: Тільки Гітлер може вирішувати, що буде там відбуватися.
ДОКУМЕНТ № 64
УРИВОК З ДОНЕСЕННЯ ПРО ПОДІЇ В СРСР № 23
Берлін, 15 липня 1941 року.
Секретна справа Рейху!
Начальник поліції безпеки і СД. (…)
II. Рапорти айнзацгруп та айнзацкоманд.
З приводу ситуації у Львові повідомляють:
11 і 12 липня 1941 р. всі українські угрупування Львова, включаючи групу Мельника і за винятком групи Бандери, запевнили офіцера по зв'язку з ОКВ (капітан проф. Др. Кох) у своїй лояльності щодо німецьких органів влади і заявили про бажання взяти участь у прогресивній перебудові (країни). Зв'язавшись з цього приводу з проф. Кохом, група Бандери дала знати, що хотіла б отримати роз'яснення з двох питань:
1. Позиція про питання майбутнього України (незалежність);
2. Питання про арешт Бандери.
Кох пояснив, що про перше питання може висловлюватися тільки фюрер. Щодо звільнення Бандери, то Кох заявив, що він тут також некомпетентний. На закінчення він дав зрозуміти представникам групи Бандери, що необхідна робота по перебудові, при нагоді, може також здійснюватись і без їхньої групи. (…)
ДОКУМЕНТ № 66
УРИВОК З ДОНЕСЕННЯ ПРО ПОДІЇ В СРСР № 25
Берлін, 17 липня 1941 року.
Секретна справа Рейху!
Начальник поліції безпеки і СД. (…)
II. Рапорти айнзацгруп та айнзацкоманд. (…)
г) Пропаганда ОУН Бандери.
Вся діяльність групи Бандери по пропаганді здійснюється згідно з добре визначеним і продуманим планом.
Після проголошення «українського національного уряду» у Львові, у інших містах в минулому польських воєводств Львова, Тернополя і Луцька, були організовані демонстрації за незалежність. Група Бандери організувала так звані пропагандистські групи, і, як тільки важлива місцевість займається німецькими військами, вони негайно влаштовують демонстрації за незалежність й створюють на місцях автономні адміністративні органи. Крім того, вони поширюють оголошення, листівки, так само і нелегальні газети, в яких публікують заклики, виголошені по львівському радіо (проголошення народного українського уряду) й проводять пропаганду винятково на користь Організації Українських Націоналістів (ОУН), а точніше, групи Бандери. Ми наклали арешт на випуск різних газет ОУН, які видавалися без дозволу. Двадцять друкарень, реквізованих групою Бандери у перші дні входу в місто Львів, у них відібрано. (…)
ДОКУМЕНТ № 84
СЛУЖБОВА ЗАПИСКА НІМЕЦЬКОГО МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ
З ПРИВОДУ РАДЯНСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ ПРОТИ ОУН І БАНДЕРИ
8 вересня 1941 року.
Політичне керівництво південно-західного фронту Червоної армії видає, починаючи з 31 серпня 1941 р., більшовицьку газету під назвою «За Радянську Україну», редакція якої складається з відомих письменників, таких як Микола Бажан, Олександр Корнійчук, Андрій Василько і Ванда Василевська (полячка).
Газета поширюється головним чином на українських територіях, окупованих німецькою армією, і повинна служити для підбурювання населення до партизанської війни. Газета не тільки скидається з літаків й проводиться контрабандою через фронт, але також поширюється парашутистами…
…У газеті часто згадуються українські націоналісти, ОУН і її
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Степан Бандера: людина і міф», після закриття браузера.