read-books.club » Дитячі книги » Вогняний бог Марранів 📚 - Українською

Читати книгу - "Вогняний бог Марранів"

172
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Вогняний бог Марранів" автора Олександр Мелентійович Волков. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 38 39
Перейти на сторінку:
яке занепало духом? І Тім здогадався: волейбол!

Хлопчик організував кілька команд, пояснив правила гри, провів тренування (сітку швидко сплели Мигуни, і, зрозуміло, її вчепили набагато нижче, аніж це було заведено у великому світі).

Спершу гра йшла «на виліт» і мала незвичайний успіх. Від ранку до вечора гупав м'яч на волейбольному майданчику, і тільки ніч розганяла гравців. Черга бажаючих позмагатися зростала неймовірно, а тому чинбарі взялися до роботи й наробили ще з десяток м'ячів.

Утворилося кілька команд з чудернацькими назвами: «Леви», «Улюбленці долі», «Шаблезубі тигри», «Відважні хлопці», «Летючі Мавпи»… Почався розиграш на першість країни.

Забулися страхи перед ворожим нашестям. Мигунів не можна було впізнати: бадьорі, енергійні, вони тепер навіть менше кліпали, бо не мали на це часу!

Довкола гравців юрмилося безліч азартних уболівальників.

Тім посміювався:

— Правду мій тато каже: «Спорт — велике діло!» А на цьому він розуміються: недарма чемпіон, грав у збірній Канзасу!

Маррани не помилились: за ворожими укріпленнями йшла дуже важлива гра Це був заключний матч між командами, які претендували на перше місце. Грали «Летючі Мавпи» (капітан Дін Гіор) і «Непереможні друзі Енні» (капітан Тім О'Келлі). Коли Маррани з'явилися на обрії, рахунок був 13:13, і кожна сторона сподівалась виграти.

14:13. Ведуть «Мавпи»… Удар! 14:14. Цей рахунок тримається всього кілька секунд.

Попереду «Непереможні»: 15:14. А за півхвилини подачу відібрали й рахунок знову зрівнюється: 15:15!

Хіба ж можна в такий момент кинути гру, навіть якщо небо падатиме на землю!

Кожна команда грає з останніх сил. Гравці показують чудеса спритності. Вони крутяться, мов дзиги, високо підскакують, припадають до самої землі, відбивають просто-таки неймовірні м'ячі.

Маррани були зачаровані, захоплені. Так, ця гра у їхньому дусі! Як би вони підстрибували у погоні за цим невловимим, в'юнким м'ячем! Які б завдавали запаморочливі удари! Непомітно для себе Стрибуни вже розділилися на дві партії: одні вболівали за «Мавп», другі — за «Непереможних». Почали битися об заклад. Ревище натовпу з одного й другого боку: 16:15, ведуть «Непереможні». Ще удар — і чемпіонат виграно…

Але що це? Маррани вражені. Бойс?! В одній з команд з'являється Бойс, що замінив гравця. Бойс, забитий, порізаний на шматки й згодований свиням! Ох, як він майстерно пустив м'яча понад самою сіткою!..

Стривай, стривай! А про що казав Великий Урфін? Може, його обдурив цей бридкий дерев'яний чоловічок?

Ось іще один Стрибун зрізав м'яча, а інші весело регочуть у натовпі глядачів…

17:15! «Непереможні» виграли, вони чемпіони країни. І Бойс біжить до рову й весело вітається з друзями, махає рукою, кличе до гри!

Погляди Марранів повертаються до Урфіна. Погляди здивовані, запитальні… А потім гнівні, картаючі.

Урфін не витримав. Від жаху він закрив обличчя руками, а потім розвернувся й побіг.

Він біг, і перечіплювався, і падав, і підводився, І знову біг. Серце Джюса шалено калатало в грудях, його охопив невимовний жах. Втікачеві ввижалося, що в спину йому із свистом летить хмара камінців, що його наздоганяють розлючені месники з важкими дубцями в руках…

Та жоден Марран не кинувся за розвінчаним божествам.

Навздогін йому гриміло:

— Облудник! Брехун… Мерзенний наклепник!.. Фальшивий бог!..

Все скінчилося. Мудрий Карфакс не помилився у своєму пророцтві. Всі його покинули, і навіть вірний Тупотун кудись подівся.

Ганьба, вічна ганьба, легша від якої смерть…

Через рів були перекинуті місточки, і колишні вороги радісно кинулись один до одного. Вже почали збиратися змішані волейбольні команди, в повітря полетіли м'ячі, почулися вигуки:

— Гаси!.. Аут… Пасуй!..

А Ганнібал з Цезарем дружно іржали й нетерпляче били копитами, закликаючи своїх господарів у далеку дорогу, на батьківщину.

І в час, визначений долею, дивовижні мули примчали Енні й Тіма додому.

Ст. Отдих

Москва

1967–1969 рр.

Примітки

1

Про всі ці події детально розповідається в книжці «Чарівник Смарагдового міста».

2

Про ці події розповідається в книжці «Урфін Джюс і його дерев'яні солдати».

3

Про третю мандрівку Еллі розповідається в книжці «Семеро підземних королів».

4

Про це детально розповідається в книжці «Чарівник Смарагдового міста».

1 ... 38 39
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вогняний бог Марранів», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вогняний бог Марранів"