Читати книгу - "Вогняний бог Марранів"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Хлопчик організував кілька команд, пояснив правила гри, провів тренування (сітку швидко сплели Мигуни, і, зрозуміло, її вчепили набагато нижче, аніж це було заведено у великому світі).
Спершу гра йшла «на виліт» і мала незвичайний успіх. Від ранку до вечора гупав м'яч на волейбольному майданчику, і тільки ніч розганяла гравців. Черга бажаючих позмагатися зростала неймовірно, а тому чинбарі взялися до роботи й наробили ще з десяток м'ячів.
Утворилося кілька команд з чудернацькими назвами: «Леви», «Улюбленці долі», «Шаблезубі тигри», «Відважні хлопці», «Летючі Мавпи»… Почався розиграш на першість країни.
Забулися страхи перед ворожим нашестям. Мигунів не можна було впізнати: бадьорі, енергійні, вони тепер навіть менше кліпали, бо не мали на це часу!
Довкола гравців юрмилося безліч азартних уболівальників.
Тім посміювався:
— Правду мій тато каже: «Спорт — велике діло!» А на цьому він розуміються: недарма чемпіон, грав у збірній Канзасу!
Маррани не помилились: за ворожими укріпленнями йшла дуже важлива гра Це був заключний матч між командами, які претендували на перше місце. Грали «Летючі Мавпи» (капітан Дін Гіор) і «Непереможні друзі Енні» (капітан Тім О'Келлі). Коли Маррани з'явилися на обрії, рахунок був 13:13, і кожна сторона сподівалась виграти.
14:13. Ведуть «Мавпи»… Удар! 14:14. Цей рахунок тримається всього кілька секунд.
Попереду «Непереможні»: 15:14. А за півхвилини подачу відібрали й рахунок знову зрівнюється: 15:15!
Хіба ж можна в такий момент кинути гру, навіть якщо небо падатиме на землю!
Кожна команда грає з останніх сил. Гравці показують чудеса спритності. Вони крутяться, мов дзиги, високо підскакують, припадають до самої землі, відбивають просто-таки неймовірні м'ячі.
Маррани були зачаровані, захоплені. Так, ця гра у їхньому дусі! Як би вони підстрибували у погоні за цим невловимим, в'юнким м'ячем! Які б завдавали запаморочливі удари! Непомітно для себе Стрибуни вже розділилися на дві партії: одні вболівали за «Мавп», другі — за «Непереможних». Почали битися об заклад. Ревище натовпу з одного й другого боку: 16:15, ведуть «Непереможні». Ще удар — і чемпіонат виграно…
Але що це? Маррани вражені. Бойс?! В одній з команд з'являється Бойс, що замінив гравця. Бойс, забитий, порізаний на шматки й згодований свиням! Ох, як він майстерно пустив м'яча понад самою сіткою!..
Стривай, стривай! А про що казав Великий Урфін? Може, його обдурив цей бридкий дерев'яний чоловічок?
Ось іще один Стрибун зрізав м'яча, а інші весело регочуть у натовпі глядачів…
17:15! «Непереможні» виграли, вони чемпіони країни. І Бойс біжить до рову й весело вітається з друзями, махає рукою, кличе до гри!
Погляди Марранів повертаються до Урфіна. Погляди здивовані, запитальні… А потім гнівні, картаючі.
Урфін не витримав. Від жаху він закрив обличчя руками, а потім розвернувся й побіг.
Він біг, і перечіплювався, і падав, і підводився, І знову біг. Серце Джюса шалено калатало в грудях, його охопив невимовний жах. Втікачеві ввижалося, що в спину йому із свистом летить хмара камінців, що його наздоганяють розлючені месники з важкими дубцями в руках…
Та жоден Марран не кинувся за розвінчаним божествам.
Навздогін йому гриміло:
— Облудник! Брехун… Мерзенний наклепник!.. Фальшивий бог!..
Все скінчилося. Мудрий Карфакс не помилився у своєму пророцтві. Всі його покинули, і навіть вірний Тупотун кудись подівся.
Ганьба, вічна ганьба, легша від якої смерть…
Через рів були перекинуті місточки, і колишні вороги радісно кинулись один до одного. Вже почали збиратися змішані волейбольні команди, в повітря полетіли м'ячі, почулися вигуки:
— Гаси!.. Аут… Пасуй!..
А Ганнібал з Цезарем дружно іржали й нетерпляче били копитами, закликаючи своїх господарів у далеку дорогу, на батьківщину.
І в час, визначений долею, дивовижні мули примчали Енні й Тіма додому.
Ст. Отдих
Москва
1967–1969 рр.
Примітки
1
Про всі ці події детально розповідається в книжці «Чарівник Смарагдового міста».
2
Про ці події розповідається в книжці «Урфін Джюс і його дерев'яні солдати».
3
Про третю мандрівку Еллі розповідається в книжці «Семеро підземних королів».
4
Про це детально розповідається в книжці «Чарівник Смарагдового міста».
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вогняний бог Марранів», після закриття браузера.