Читати книгу - "Ілон Маск"

Ця маркетингова вистава видавалася інженерам SpaceX абсолютно безглуздою. Вони працювали понад сто годин на тиждень, будуючи справжню ракету, якої SpaceX потребувала, щоб розпочати свій бізнес. Маск хотів, щоб вони робили це — а на додаток ще й збудували муляж, який виглядав би так само елегантно, як і справжня ракета. Інженерів відкликали з Техасу і поставили перед ними черговий граничний термін того штибу, який викликає виразки, для виготовлення цієї декорації. «Як на мене, це була дорога і безглузда витребенька, — каже Голлмен. — Це нічого не давало. Але, на думку Ілона, це мало забезпечити нам сильну підтримку від важливих людей в уряді».

Працюючи над прототипом для цієї акції, Голлмен пережив увесь спектр емоцій, які супроводжують роботу на Маска. Молодий інженер ще за декілька тижнів до того загубив свої звичайні окуляри, коли вони зісковзнули з його обличчя та впали у вогневідвідний канал на техаському тестовому майданчику. 3 того часу Голлмен обходився старою парою захисних окулярів із корекцією[30], але їх теж було понівечено, коли він подряпав лінзи, намагаючись залізти під двигун на заводі SpaceX. Не маючи вільної хвилинки, щоб завітати до оптометриста, Голлмен почав відчувати, що йому їде дах. Безрозмірні робочі дні, подряпина, виготовлення декорацій на публіку — це все було занадто.

Одного вечора він зірвався і вилив душу комусь на заводі, не знаючи, що Маск стоїть неподалік і все чує. Через дві години з'явилася Мері Бет Браун із записом на візит до спеціаліста з лазерної корекції зору. Коли Голлмен прийшов до лікаря, він дізнався, що Маск уже погодився заплатити за операцію. «Ілон може бути дуже вимогливим, але він також зробить усе, щоб прибрати перешкоди з твого шляху», — розповідає Голлмен. Розмірковуючи, він також почав бачити сенс у довгостроковій стратегії, яку Маск закладав у свій вашингтонський план. «Я думаю, що він хотів надати SpaceX відчуття реальності, а якщо ти паркуєш ракету на чиємусь подвір'ї, це важко не помітити», — каже Голлмен.

У підсумку акцію у Вашингтоні сприйняли дуже добре, і лише за кілька тижнів після неї SpaceX зробила ще одне вражаюче оголошення. Незважаючи на те, що навіть її перша ракета ще не злетіла вгору, SpaceX розкрила свої плани щодо створення другої ракети. Паралельно з Falcon 1 вона збиралася почати будувати Falcon 5. Відповідно до назви, ракета мала бути споряджена п’ятьма двигунами і могла вивести більше вантажу — 4150 кг — на низьку навколоземну орбіту. Суттєва деталь була в тому, що Falcon 5 теоретично могла долетіти до Міжнародної космічної станції з поповненням запасів — спроможність, яка відкрила б для SpaceX можливість отримувати великі контракти від NASA. Інша деталь, яка є свідченням Маскової схибленості на безпеці, — ракета, за твердженнями, могла успішно завершити місію навіть якби три з її п’яти двигунів відмовили, що було додатковим рівнем надійності, якого на ринку не бачили вже багато десятиліть.

Єдиним способом встигнути все це було робити те, що SpaceX обіцяла від початку: працювати у дусі стартапу Кремнієвої долини. Маск завжди шукав тямущих інженерів, які не тільки отримували хороші оцінки у коледжі, але й зробили зі своїми талантами щось виняткове. Коли він знаходив когось такого, він бував невідступний у своєму прагненні схилити його чи її до роботи у SpaceX. Наприклад, Брайан Гарднер уперше зустрів Маска на космічному рейві в ангарі в аеропорту Мохаве, і невдовзі мова зайшла про роботу. Деякі з академічних проектів Ґарднера спонсорувала компанія Northrop Grumman. «Ілон сказав: "Ми їх викупимо", — розповідає Гарднер. — Тож я надіслав йому імейл зі своїм резюме о 2:30 ранку, і він відповів через тридцять хвилин, коментуючи все, що я там написав, пункт за пунктом. Він написав: "Під час співбесіди, будь ласка, розповідайте конкретику про те, що ви робите, замість говорити штампами". Я був у повному ауті від того, що він виділив на це час». Після прийняття на роботу Ґарднер отримав завдання покращити систему тестування клапанів на двигуні Merlin. Цих клапанів було десятки, і на ручну перевірку кожного йшло від трьох до п'яти годин. За шість місяців Гарднер збудував автоматизовану систему, яка давала змогу тестувати клапани за лічені хвилини. Тестувальна апаратура відстежувала результати кожного окремого клапана, так що інженер у Техасі міг дати запит на параметри якоїсь конкретної частини. «Під мою опіку віддали оцю рудоволосу дитину-пасербицю, якою ніхто не хотів займатися, і я довів себе як інженер», — каже Ґарднер.

Зі збільшенням штату SpaceX виросла зі свого першого приміщення і зайняла ще декілька будівель у комплексі в Ель-Секундо. Інженери використовували програмне забезпечення з високими процесорними вимогами і рендерили великі зображення, тож між усіма цими офісами необхідні були високошвидкісні з'єднання. Але сусіди SpaceX блокували ініціативу прокладення між усіма її будівлями оптоволоконних ліній. Замість того, щоб торгуватися з іншими компаніями про право сервітуту, IT-директор Бренден Спайкс, який працював з Маском у Zip2 і PayPal, знайшов швидший, підступніший розв'язок. Його друг, що працював у телефонній компанії, намалював діаграму, яка показувала, як можна безпечно втиснути мережевий кабель між електричним, телевізійним та телефонним дротами на телефонному стовпі. О другій ранку на території з'явилася підпільна команда з автовежею, повісила оптоволоконний кабель на телефонні стовпи і відтак проклала з'єднання до будівель SpaceX. «Ми зробили це за один вікенд, замість місяцями чекати на отримання дозволів, — каже Спайкс. — Завжди було це відчуття, що ми стоїмо перед нездоланним викликом і що нам треба триматися разом і боротися до кінця». Орендодавець SpaceX Алекс Лідоу посміюється, згадуючи всі витівки Маскової команди. «Я знаю, що вони ночами робили багато чого підозрілого, — каже він. — Вони були розумні, їм були потрібні певні речі, і в них не завжди був час чекати чогось на кшталт дозволів від міста».

Маск не втомлювався просити своїх працівників робити більше і бути кращими, чи на роботі, чи у позаробочих розвагах. Частиною обов'язків Спайкса було зібрати для Маскового дому спеціальні ігрові комп'ютери, які працювали на піку потужності і потребували охолодження водою, яка текла крізь прокладені всередині комп'ютерів трубки. Один із цих ігрових агрегатів постійно ламався, і Спайкс припустив, що у Масковому маєтку погана електропроводка; тож він встановив другу окрему електромережу спеціально для ігрової кімнати, щоб виправити проблему. Ця послуга не заробила Спайксу жодних переваг на роботі. «Одного разу