Читати книгу - "Мудрі жінки"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Він вчасно приходив додому після роботи, але відразу шукав нагоди піти у справах. Часто ці справи закінчувалися стосунками з чужою жінкою в чужому ліжку або десь на природі.
Зараз перед Сашком його зради змінювалися, як кадри в кіно. Він не міг збагнути, як це могло трапитись із ним — таким люблячим чоловіком і дбайливим батьком. Оксана розуміла, що він тікає з хати, і не хотіла, а може, і не могла зупиняти його. Весь свій душевний біль вона виливала на дешевому папері цього зошита.
Боже, що б він віддав зараз за те, щоб трапилось чудо, і він зміг розпочати своє сімейне життя по-новому! Та Бог не дає нікому шансу повернути колесо часу назад.
Сашко важко читав гіркі слова своєї дружини через пелену сліз, нервово їх змахував рукою, пив холодну воду, щоб загасити полум’я спогадів у своїй душі. Йому пригадалося давнє серйозне захоплення.
Оксана взяла путівки і хотіла, щоб всі разом поїхали відпочивати на море.
Сашко шукав нагоди, щоб не поїхати. І зробив усе, аби Оксана відпочивала одна з дітьми, сказав, що дуже зайнятий на роботі. Він щось робив у домі, біля машини, в гаражі, та головне його захоплення — це його пасія, молода вдова з дитиною. Вдова вхопила Сашка мертвою хваткою акули, не випускала його зі свого оточення. Бавила його, як малу дитину, щохвилини доводила йому, що він — ідеал, її мрія, її кохання, глибоке і неповторне.
Сашко потрапив у полон їхніх стосунків, і поступово коханка зайняла чільне місце в його серці. Як було добре йому в неї. Він тут не господар, а найкращий друг, коханець. Сашко приходив у гості на якийсь час, ні за що не відповідав, нічим не клопотався і перебував на хвилі кохання і блаженства. Як чудово після стількох років сімейного життя поринути у стихію свободи, кохання, легкості, веселощів. Поряд немає дітей, які просять щось вирішити, забити, відремонтувати, а тобі не хочеться зараз це робити. Немає дружини, яка пере руками, бо зламалася пральна машина. Зламалася давно, а її так і не хочеться лагодити. Не хочеться чути нарікань дружини на втому. А тут, у цьому чужому домі, — тільки свято, жодних обов’язків, лише кохання. Важко від цього відмовитись, бо життя таке коротке! Це захоплення було настільки серйозним, що становило загрозу для сім’ї.
Сашко читав далі, і піт виступав на його обличчі. Як Оксані було боляче чекати його, знаючи, що він десь із чужою жінкою. Але ще важче було дивитись у його такі рідні очі і бачити, як він говорить неправду, відводить погляд і швиденько лягає спати втомлений, але щасливий.
Сашко думав, що Оксана нічого не знала і не зауважувала. Але наш світ, як кажуть, не без добрих людей. Оксані час від часу говорили, що бачили Сашка в різних місцях з однією жінкою. Відбувалася жартами:
— Гарного чоловіка завжди переслідують жінки.
Але в самої серце краялося навпіл. Тільки цей зошит вислуховував її жалі. Та вона пережила і це, перетерпіла. Перемелеться — мука буде…
Так і трапилось. Ніхто і не підозрював, яких сердечних мук зазнавала Оксана. Та й Сашко не один раз ходив, як у воду опущений, важко жити з таким тягарем: і сім’ю не кинеш, і до іншої жінки не можеш піти назавжди. Таке захоплення важко викинути із серця, і воно йшло паралельно із життям його благополучної сім’ї.
Тільки Оксана відчувала, як росте важкий мур, за який вона не може зазирнути, але казати нічого не хотіла, не могла.
Чоловік добре ставився до дітей, спав із дружиною в одному ліжку, приносив додому гроші. Не можна сказати, що він не любив Оксану, але також любив і другу, і третю, і четверту. Тільки дружина, як прониклива жінка, відчувала, що Сашко має свою таємницю, але ховає її глибоко у своїй душі. Кається і страждає, але не може змінити себе.
Після кожної зради Сашко був удома зразковим чоловіком, палким коханцем, другом, чуйним і дбайливим татом, та в його душі — роздвоєння особистості. Хоч би якою доброю не була дружина, Сашка увесь час щось спонукало ковтнути свободи. Йому хотілося бути вільним від обов’язків, сім’ї, від усього.
Як би він не був Оксані чоловіком, то коханцем він був би неперевершеним. Добрий, веселий, сексуальний, щедрий і, незважаючи на всі свої потаємні пригоди, був порядною людиною. Він мучився через те, що коїв негідні вчинки.
Єдине, чого він і не міг передбачити, — це те, що Оксана знала про його подвійне життя. Вона дивилася в його очі і відчувала, коли він говорить правду, а коли напівправду. Вона аналізувала усе, довго думала і страждала. Але вирішила не руйнувати свою сім’ю. З ким би не був Сашко, він завжди повертався до неї, значить — вона краща.
Оксана знала, що зруйнувати відносний спокій у сім’ї дуже легко, а повернути назад уже неможливо.
Зараз він, читаючи сповідь дружини, відчував себе останнім негідником. І це відчуття мучило його найбільше. Краще б вона йому тоді викричала усе, таке наболіле. Вона бачила його крізь темний і чужий мур. Вона була майже екстрасенсом і психологом їхнього сімейного життя, здібним будівничим сімейного затишку. Він був завжди захищений нею, бо знав, що вдома його чекає привітна і красива дружина, смачний обід і вечеря, гарні й доглянуті діти, затишок і спокій. Це становило суть його сімейного життя. Як йому зараз хотілося сказати своїй Оксанці, що він ніколи б не покинув її і дітей! Бо такої відданої, сильної, розумної і, як зараз з’ясувалося, вразливої і слабкої, він ніде більше б не знайшов. Але вже надто пізно щось казати, нікому щось пояснювати. Він і сам собі не міг відповісти, чого шукав у чужих жінках. Від добра добра не шукають. А він, нерозумний, шукав. І що знайшов?..
Сашко прочитав щоденник дружини
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мудрі жінки», після закриття браузера.