Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

під ноги. 5 Він вибирає нам спадщину нашу, славу Якова, улюбленого свого. 6 Вознісся Бог під оклики веселі, Господь - під голос сурми. 7 Співайте Господеві псалми, співайте; співайте нашому цареві, співайте! 8 Бо цар усієї землі - Бог, співайте якнайкраще. 9 Бог над народами царює, Бог сидить на своїм святім престолі. 10 Зібралися князі народів з народом Бога Авраама, бо Богові належать земні захисники. Він вознісся велично.

48. (47) Бог прославився, визволяючи Єрусалим, 2-8; за те побожні у храмі Бога прославляють 9-15

1 Пісня. Псалом. Синів Кораха. 2 Великий Господь і хвальний вельми у місті нашого Бога. 3 Його свята гора, горб прекрасний - землі усієї радість. Гора Сіон, крайня північ, великого царя місто; 4 Бог у його палатах явив себе твердинею. 5 Ось бо царі зібрались, насунули всі разом. 6 Ледве побачили, то й поторопіли, - збентежились, розбіглись. 7 Страх їх обняв там, немов біль породіллі 8 або східній вітер, який ти посилаєш, щоб торощив кораблі таршішські. 9 Так, як ми чули, так і побачили у місті Господа сил, у місті нашого Бога: Бог укріплює його повіки. 10 Роздумуєм, о Боже, про твоє милосердя посеред храму твого. 11 Твоя хвала, як твоє ім'я, о Боже, -аж по край землі. Справедливости повна твоя десниця. 12 Хай веселиться Сіон-гора, хай радуються міста Юди через суди твої. 13 Обійдіть Сіон навколо й оточіть його, полічіть його башти. 14 Огляньте добре його передмур'я, оббіжіть його палаци, щоб розповісти прийдешньому поколінню, 15 що то Господь - наш Бог по віки вічні. Він нас вестиме.

49. (48) Заклик 2-5; всі повмирають 6-13; однак, по смерті доля грішників сумна, побожні ж з Богом житимуть 14-21

1 Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом. 2 Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу: 3 і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні. 4 Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого - розумні речі. 5 Я нахилю до притчі моє вухо, відкрию мою загадку під гусла. 6 Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають, 7 вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим? 8 Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе. 9 Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може 10 так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи. 11 Бож бачить він, що мудрі умирають, однаково і дурень і безумний гинуть і свої багатства іншим залишають. 12 Могили - домівки їх повік, їхні житла від роду й до роду, хоч вони й називають країни своїми іменами. 13 Таж людина в багатстві не звікує, подібна до скотини, яка гине. 14 Така дорога тих, що нерозумно на себе покладаються, і такий кінець тих, що милуються з свого щастя. 15 Ведуть їх, як отару, до Шеолу; смерть пасе їх, і справедливі панують над ними. Скоро їхня постать зникне, - Шеол домівкою їм буде. 16 Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, він мене прийме до себе. 17 Не лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому. 18 Бо, як помре, нічого не візьме з собою; багатство його з ним не зійде. 19 Хоч він і благословляв себе за життя свого. - хвалитимуть тебе, що дбав за себе,- 20 та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачать світла вже ніколи. 21 Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине.

50. (49) Вступ 1-6: прослава та подяка Богові 7-15: зберігати закон треба ділами, а не словами 16-23

1 Псалом. Асафа. Бог Господь прорік, покликав землю від сходу сонця до його заходу. 2 З Сіону, досконалої краси, з'явився Бог у сяйві; 3 прийшов наш Бог і не буде мовчати Вогонь перед ним пожирає, навкруги ж нього бушує сильно буря. 4 Він кличе згори небо й землю на суд народу свого: 5 «Зберіть мені моїх побожних, які над жертвою союз зо мною учинили.» 6 І небеса звістять його справедливість, бо сам Бог - дійсний суддя. 7 «Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я свідчитиму проти тебе: Я Бог, твій Бог. 8 Я не за жертви твої буду тобі докоряти. бо всепалення твої передо мною завжди. 9 Не прийму я теляти з дому твого, ані козлів із твоєї кошари, 10 моя бо вся звірина у лісі, і тисячі тварин на моїх горах. 11 Я знаю все небесне птаство, і що метушиться в полі, мені відоме. 12 Як зголоднію, не скажу тобі того; бо мій усесвіт і те, що його сповнює. 13 Чи ж то я їстиму биків м'ясо, чи кров козячу буду пити? 14 Жертвуй Богові хвалу і віддай Всевишньому твої обіти. 15 І клич до мене за лихої години, я визволю тебе, і ти мене прославиш!» 16 До грішника ж Бог каже: «І чого бо ти говориш про мої закони і союз мій у тебе з уст не сходить, - 17 ти, що науку ненавидиш і слова мої геть кинув позад себе? 18 Як бачив злодія, то приятелював із ним з перелюбцями водився. 19 Губами твоїми пускався на лихе, а язик твій кує підступ. 20 Сідав і говорив на брата свого, на сина матері своєї пускав неславу. 21 Таке ти коїш, а я б мав мовчати? Гадаєш, що я такий, як ти? Я докорю тобі, появлю це тобі перед очі. 22 Збагніть це добре, ви, що забули Бога, щоб я не вхопив, так що нікому й було б рятувати. 23 Хто жертвує хвалу, той мене прославляє; і хто по правді