Читати книгу - "Квантовий воїн"

це буде мені коштувати?» Прокинувшись, я прожогом записав цей сон і назвав його «Чого це буде мені коштувати?». Коли ви даєте своєму сновидінню назву, це теж допомагає вам його збагнути. Послуговуючись сном як підказкою, я запитав себе: «Чого це буде мені коштувати, якщо я й далі дотримуватимуся свого плану?» Уві сні я роблю те, чого не слід робити, і за це мене штрафують, тож я припустив, що цей сон говорив мені: якщо я й далі продовжуватиму в тому ж дусі, то мені доведеться за це заплатити. Я вирішив відмовитися від свого плану, і, як виявилося згодом, це було правильним рішенням. Сновидіння допомогло мені зробити правильний вибір.

Напередодні першого семінару на тему сновидінь мені також наснився сон, який виявився помічним. На той час я не був певен, чи маю достатньо знань, аби проводити такий семінар. З темою снів я працював лише декілька років і, хоча дуже хотів провести цю зустріч, усе ж не був певен, чи мав достатню для цього кваліфікацію. Я звернувся по допомогу до сновидінь. Уві сні побачив себе в кімнаті, де кілька старших людей з довгим волоссям вимірювали довжину мого волосся. Між собою вони обговорювали, чи довжина мого волосся дозволяє їм прийняти мене. Вони мали лінійку, якою постійно вимірювали мені волосся. Для декого довжина була достатньою, водночас для інших — ні. Вони не могли дійти згоди, проте зрештою вирішили, що довжини волосся заледве, та все ж вистачало. Я прокинувся, записав свій сон і вирішив ось що: сон хотів сказати мені, що хоча й «заледве», але я вже був готовий вести семінар. Це додало мені впевненості для роботи, але водночас не дозволило вийти за рамки скромності, бо ж я ще не був «довговолосим».

Моя дворічна творча відпустка перетворилася на трирічну, причиною чого став один сон, що наснився мені під кінець другого року. Уві сні я в епічній мандрівці сходив на гору. Уже подолав дві треті шляху до вершини, аж раптом зустрів незнайомця, який сказав, що я повинен повернутися в долину. Прокинувшись, я почав роздумувати над цим дивним сновидінням. Я був твердо переконаний, що цей сон хотів поділитися зі мною чимось важливим. Саме ті символічні «дві треті» до вершини та незнайомець, який сказав мені «повернутися в долину», змусили мене відчути, що сон радить продовжити відпустку. Ще до того, як мені це наснилося, я роздумував над тим, чим збираюся далі займатися, адже та творча відпустка добігала кінця. Моє сновидіння порадило взяти ще один додатковий рік.

Сновидіння не завжди конкретні та легко піддаються інтерпретації. Зчаста ми не впевнені, що саме вони прагнуть нам сказати. Отож питання в тому, звідки нам знати, що сон, який наснився минулої ночі, якось стосується нашого питання. Незалежно від того, так це чи ні, наша підсвідомість завжди намагається з нами зв’язатися, ми принаймні можемо припустити існування ймовірності, що цей сон має певне значення. Безсумнівно, варто витратити свій час і спробувати збагнути, що саме він хоче сказати.

Якщо нам нічого не наснилося або ж ми не пам’ятаємо свого сну, то й далі продовжуємо інкубаційний процес, аж доки цього не станеться. Ми занотовуємо всі свої сни, помічаючи будь-які візерунки або закономірності між двома чи кількома сновидіннями. Дивимося на сни, як на мозаїку, яку необхідно скласти докупи, і поступово, з досвідом, усе більше опановуємо це вміння, навчаючись розмовляти мовою символів. Священна рана

Священні рани — це особистісні кризи, які переживав кожен із нас у різні періоди життя. Ніхто не застрахований від них, та нам би цього й не хотілося, бо ж із горем і смутком вони також приносять неймовірне блаженство та прозріння. Криза стається тоді, коли щось усередині нас прагне, аби його помітили, почули чи звернули на нього увагу. Порушується порядок, і відбувається зміна.

Інколи це може бути фінансова криза, коли ми втрачаємо все, що мали, або ж розлучення чи важка хвороба. Якою б не була криза, для нас це завжди неабияке потрясіння, яке змушує по-новому поглянути на себе, свій вибір, триб життя та переконання. Під час кризи ніщо не мине непоміченим — а саме так і має бути.

Аналізуючи життя в момент кризи, ми дивимося на себе по-новому. Ті аспекти, які досі здавалися настільки істотними та необхідними, раптом видаються вже не такими важливими, навіть банальними. Інші, знехтувані або відкинуті нами частини єства, де священна рана ятриться від гострого леза, тепер перетворюються на найважливіші в житті речі. Священна рана завжди вимагає від нас тіньової роботи. Щось має народитися або ж бути пожертвуваним.

Кризи ніколи не приносять нам утіхи, проте дають можливість звернути увагу на загадкові повідомлення, що криються в них, і «вислухати» їх — ось чому вони називаються священними. Так життя змушує нас щось міняти, адже без змін настає період застою. Комфорт — це ворог змін, а коли все йде так, як нам того хочеться, ми рідко щось змінюємо. Життя вимагає змін, руху, а якщо речі перебувають у стані стагнації або ж є надто зручними, ми легко можемо не помітити, як глибинні, значно важливіші частини звертаються до нас. Подекуди нашу увагу може привернути тільки криза. Вона завжди передує трансформації, тож, коли стає частиною гри, ми повинні радо зустрічати її.

Ми можемо прислухатися до філософії тренера Філа Джексона, який опинився в Залі слави НБА. Під час особливо важких серій ігор він надихав свою команду словами: «Суперник нам не ворог — він наш партнер у танці». Такий підхід дозволяв зняти напруження з гравців: вони могли розслабитися, вийти на поле й показати все, на що здатні (а саме так вони й робили), і зрештою виграти чемпіонат. У своєму житті ми повинні використовувати такий же метод. Виклики, які випадають на нашу долю, — це не проблеми, а партнери в грі. Це необхідні елементи еволюції. Вони роблять нас сильнішими, ведуть стежками, на які ми б не наважилися зайти самі, якби не зазнали кризи.

Священна рана — це невід’ємна та цінна частина мандрівки до нашого становлення як людей. Вона готує нас до того, що в життя прийде щось геть інше. Ми повинні припинити класифікувати кожну подію як благословення або прокляття — хороше чи погане, приємне чи неприємне — і прийняти все, що відбувається, як можливість заглибитися в себе.

Священна рана допомагає нам зануритися в себе. Відчуваючи власний біль, ми торкаємося та відчуваємо біль інших. Ми