Читати книгу - "Дума про Хведьків Рубіж"

5. КулаК

Призначений для заспокоєння душевних збурень. Відносно слабка фігура.

6. ЛядА.

Працює на «закриття», тобто ізолює душу людини і здавлює «в кулак», поки та не задихнеться. Загалом це суто княжий прийом. Хоча зрідка його використовує і вища шляхта.

7. СмертЬ.

Сильна і жорстка фігура. Може вигнати душу із цілком здорового тіла.

8. ОсінЬ.

Наводить смуток. Символ могутній у чуттєвому відношенні. Може використовуватися через певну тверду матерію, тобто стіни, вікна, завіси. Інколи з допомогою нього людей «витягують» з будівель, наводячи на них печаль, відчуття приреченості, тугу, думки про самогубство.

9. СнивА.

Викликає сонливість, слабкість, млявість, бажання прилягти. Фігура середньої сили.

10. ВийдИ.

Призначена витягувати людей із будинків. Виконується часто обома руками. Викликає непереборне бажання вийти з будівлі НА ВолЮ МіЖ СвіТ.

11. КомаР(ТризубецЬ).

Викликає різкий локальний біль.

12. РаЙ.

Сліпить. Жорстка фігура. Сліпота, отримана внаслідок її використання, практично не виліковується.

13. СвіТ.

Дуже жорстка та сильна фігура. Привілей тільки князів. Зчиняє руйнацію, біль, маячню, масову смерть, епідемії. Потребує великої сили князя та висмоктує більше половини його духу.

Кінець шостого мотиву

— Та чи ви зовсім почуміли?! Який дурень кидає в багаття покришку?! Та ще з трактора! Я вам чесно кажу — стрілять буде! Так, хлопці, досить, то вже не жарти! То куди ж, трясця вашій матінці! Ну молодці, тепер будем мерзнуть… А на вулиці ж, дивіться, похолодало. Та ж і час пізній, мало що там у темряві по хащах снує… До перших півнів ше ж довгенько. Ну добре, то я викаблучуюсь просто… Зараз продовжу.

Чи були ви коли-небудь у Карпатах? О-о, ви багацько втратили! Та й я не був, то правда. Тільки з розповідей знаю та на фотках бачив. Кажуть, ніби там ночі місячні такі й ліси в горах дрімучі, смерекові, букові, гуцульські поселення на схилах…Пливе ясними зоряними ночами місяць понад нагір’ям, освітлює кожен яр, кожну полонину, кожний гірський струмочок.

Близько там, кажуть, зорі ті, та й легенди про кровопивців нібито відти пішли…

Мотив сьомий

Про Івана Виговського та його союзників

«Князь Пожарский молодец удалой

Нас ведет походом

— Куда?

— На Сосновку!

— Зачем?

— На базар!

— Что там купим?

— Самовар!

— Зачем?

— Будем ляхов, татар резать, хохлов бить!

Будем чай горячий пить!

— Ура!»

(Російська похідна кричалка часів Конотопської битви)

Це було під Конотопом, мій нащадку-брате.

І забриніли струни бандури:

Не чорні тучі громом рокотали,

Не вовки-сіроманці вили-ясували —

Московські полки з воєводою Трубецьким Конотоп облягали,

Упитися кров’ю козацькою бажали…

(Петро Карпенко-Криниця. Поема про Конотопську битву. Журнал «Молода Україна», № 19, жовтень-листопад 1954 року.)

І

— Ой на горі три калини похилились,

Ой коханая дівчина зажурилась.

То був звичайно, не Суботів.

І я б дебело загнув, аби ще вніс цей легендарний хутір на сторінки своєї жартівливої книжечки. Звичайно, не можна відкидати припущення, що і в славнозвісній для нашого народу місцині могли співати «Три калини» дівчата-наймички по вулицях. Може, вони й сміялись так само весело і лунко, може, навіть так само безтурботно. І вже ніякого сумніву немає в тому, що в Суботові була криниця-журавель, красиві середньоукраїнські тини, — як на мене, звичайно, красиві, з глечиками, — і пасіки. Те все в