Читати книгу - "Наслідування Христа"

Чого має обходити тебе, хто там такий чи сякий, або хто так чи сяк робить чи говорить?

Ти не маєш відповідати за інших, але віддаси одвіт тільки за себе. Так чому ж ти в те втручаєшся?

Ось Я всіх знаю й бачу все, що діється на світі; і Я знаю, як кожна людина мається, що вона думає, чого хоче і який її намір.

Тому-то у всьому треба покладатися на Мене, а ти тільки заховай спокій у серці й облиш усе — нехай непосидючий побивається скільки схоче.

Те, що він зробить або скаже, спаде на нього, бо Мене він не зможе ошукати.

Не клопочися марним блиском великого імени, широкою дружбою, ні особливою любов'ю людей.

Бо такі речі родять розсіяння і велику памороку в серці.

Я радо провіщав би тобі Моє слово і відкривав би свої тайни, коли б ти пильно вважав на Мій прихід і відчинив Мені двері до свого серця.

Будь обачний, пильнуйся і молися і в усьому упокоряйся (Проп. 3,20).

Господь. Сину, Я сказав: «Мир зіставляю вам свій мир даю вам, не так, як світ дає, Я даю вам» (Йо. 14,27).

Усі люди бажають спокою, але не всі дбають про те, що належить до правдивого спокою.

Мій мир у людей покірних і лагідних серцем. Велика терпеливість принесе тобі спокій.

Якщо слухатимеш Мене і підеш услід за Моїм голосом, зможеш зажити великого спокою.

Слуга. То що ж я маю робити?

Господь. У кожній речі вважай на себе, що робиш і що говориш, і весь свій глузд звертай на те, щоб тільки Мені єдиному подобатися, а крім Мене не бажай і не шукай чогось іншого.

Також не суди легкодушно слів та вчинків інших людей і не вмішуйся у справи, які тебе не стосуються, — тільки тоді уникнеш неспокою.

Однак, щоб ніколи не зазнавати ніякого неспокою і не відчути в серці чи на тілі найменшої прикрости, — це не є доля сьогочасного життя, а стан вічного спокою.

Тому не думай собі, що ти вже знайшов правдивий мир, коли не відчуваєш ніякої трудности, бо й тоді ще не все гаразд, коли вже ніякий ворог не докучає тобі, і це не буде ще досконалістю, коли все ведеться за твоїм бажанням.

А навіть тоді ще не вважай себе великим, або особливо любим Богу, коли проживаєш у великій побожності й духовній радості.

Бо не по цьому пізнати правдивого приятеля чеснот і не на тому основується поступ уперед і праведність чоловіка.

Слуга. А на чому ж, Господи?

Господь. На тому, коли цілим серцем здаси себе на волю Божу, коли не будеш шукати своєї користи ні в малій речі, ні у великій, ні в дочасності, ні у вічності.

Так що з однаковим спокоєм на обличчі будеш повсякчас дякувати Богові і в щасті, і біді, беручи все на одну вагу.

Коли станеш таким сильним у надії і таким терпеливим, що хоч уже не стане в серці втіхи, ти будеш готувати його на ще більші терпіння.

І не схочеш виправдовуватися, мовби то ти не повинен так багато терпіти, але радше вважатимеш Мене справедливим в усіх Моїх веліннях і хвалитимеш Мою святість.

Тоді йдеш правдивою і простою дорогою миру і є певна надія, що знову в радості побачиш Моє лице.

Якщо дійдеш до повної погорди собою, знай, що тоді заживеш миру в повну розкіш, скільки лише твій земний стан зможе.

Слуга. Господи, це вже діло правдивого мужа, щоб ніколи не опускати душу на шляху до неба і скрізь хмари прикростей переходити легко, мов без журби; не як байдужий якийсь, але завдяки особливій силі свободного ума, що до жодного створіння не прив'язується невладнаною любов'ю.

Благаю Тебе, мій наймиліший Боже, хорони мене від журб цього життя, щоб вони мене не обсіли надто; від великих пожадань тіла, щоб розкіш не захопила мене; від усіх душевних труднощів, щоб я, зламаний прикростями, не падав духом.

Не кажу я тільки: хорони мене від тих речей, за якими так жадібно побивається світова марнота, але від тієї недолі, що душу слуги Твого, серед загального засуду на смерть, за кару пригнітає і перепиняє її, щоб вона не змогла досягти свободи духа, як тільки того забажає.

О Боже мій, Ти невимовна солодкосте! Зроби мені гіркою усю тілесну втіху, що відтягає мене від любови до вічних дібр і лукаво заманює до себе виглядом якогось принадного дочасного добра.

Хай не перемагає мене, мій Боже, хай не перемагає тіло і кров; хай не зводить мене світ і коротка слава його; хай не підходить до мене диявол зі своїми хитрощами.

Дай мені силу противитися; терпеливість — перенести; сталість — витримати.

За всі світові втіхи дай мені пресолодке намащення Твого духа, а замість тілесної любови налий мене любов'ю Твого імени.

Отак: страва, напій, одежа і всяка інша потреба, яка служить для тіла, стає тягарем для ревного духа.