Читати книгу - "Льонтом. Дороги і люди"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Цитата з есею Юрія Андруховича «Ангели і демони периферії», що слугує післямовою до українського видання «Дорогою на Бабадаґ» А. Стасюка.
(обратно) 2На час друку вже знятий.
(обратно) 3Пізніше у Києві студентка з Маріуполя призналась мені, що колись не могла уявити, як це так на Західній Україні всі українською розмовляють, і не тільки в школах чи універах, а навіть удома.
(обратно) 4Кобо Абе, «Жінка в пісках», переклад Івана Дзюби.
(обратно) 5Узор — штанці, часом короткі, як бриджі. Мусульманські жінки носять їх під халат, під сукню, сарафан тощо. Не допускається, щоб ноги були відкриті.
(обратно) 6Пиріжки з м'ясом і смаженою цибулею. Продаються переважно на вулиці, але часто, трапляється, і в закладах харчування.
(обратно) 7Автономна республіка на заході Узбекистану. Головне місто — Кунґрад.
(обратно) 8Сум — грошова одиниця Узбекистану. Схоже називаються киргизькі й таджицькі гроші: сом і сомоні відповідно.
(обратно) 9Далекобійники взагалі виживають як можуть зі своєю солярою; часто рятуються пальним із Туркменістану.
(обратно) 10За винятком Киргизстану, де була революція і громадянська війна, та Афганістану.
(обратно) 11Мав такий досвід у дитинстві. Видимий контраст між Україною і Польщею став для мене малого шоком ще на вокзалі в Перемишлі де нині, здавалося б, не настільки вже все інакше.
(обратно) 12Традиційна м'ясна страва народів Центральної Азії. Дещо нагадує хінкалі або пельмені.
(обратно) 13Страва з локшини, м'яса та овочів, притаманна переважно для кухонь східних країн.
(обратно)Оглавление Передмова Ті двоє Ворзель Ікар і Малий Вавилон Місто в пісках Великий базар колійовий Прописані у Хорезмі Дорога сама приведе Развалілі Звичайна узбецька сім’я Поміж двома кордонами Курбан Байрам. Турок. Таксист Брат, спати Матеріальний бік справи Багато місця Ми тута є
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Льонтом. Дороги і люди», після закриття браузера.