Читати книгу - "Цукровик"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
/.../
можливо якщо я колись вирвуся з цього міста я стану далекобійником десь далеко на півночі і мудрі сови плутаючи фари з сигнальними вогнями розбиватимуться об моє лобове склоВ Києві, як і в містечку Мимрука, теж водяться сови. Часом, гуляючи вночі Куренівкою, я зупиняюся їх послухати.. Мало кому вдавалося почути разом із їхніми криками благу звістку... і побачити виноградну лозу, що все ж пробивається крізь асфальт...
насправді тут усе живе особливо асфальт/.../
нехай кожен чує що ми вітаємо нове життяб.
Прекрасний, новий світ! Його вітав Дзиґа Вертов, зараз його вітає Саня Мимрук!
хлопець заглядає у маленьке технічне віконце і цілий світ відкривається його очамІ цей дитячий погляд на Всесвіт зовсім не є таким вже безневинним як здається — не дарма ж однією із най-жорстокіших і найпослідовніших у своїй жорстокості армій були саме червоні кхмери — мобілізовані підлітки — зграї дітей взагалі поклоняються Володареві мух... Знову надам слово Люїсу де Ґонґорі: «весь світ впадає в дитинство, як будь-хто, хто старіє».
і коли вони відвернуться я викраду їхнє кляте сонце таке рідне і важливе для мене таке буденне для нихВ цих рядках вчувається справжня древня епіка — епіка часів дитинства людства.
так хочеться видертися на найвищий поверх над димом і дротами над птахами та ангелами над богами і згоріти поцілувавши сонцеЕпіка завжди виправдана. Якщо не бути героєм, то краще не бути взагалі. Проте і доля героя проклята. Зрештою, ще мудрий Силен, відповідаючи на запитання хитрого царя Мідаса, в чому полягає людське щастя, відповів: «Проклятий, одноденний рід, діти випадку й нужди, навіщо змушуєш ти мене сказати
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Цукровик», після закриття браузера.