Читати книгу - "Як (не) закохатись у королеву секонд-хенду, Лана Рей"

- Твоя Кіра вже чекає, - промовив Петрович, зупиняючись біля під'їзду Гордієнко.

Мені дуже сподобалось те, як водій назвав Кіру моєю, тому я не став його виправляти і пояснювати, що ми ще не зустрічаємось.

Гордієнко стояла біля під'їзду. Я вийшов з авто, щоб привітатись з дівчиною та допомогти їй сісти.

- Привіт, принцесо! Маєш чудовий вигляд.

- Привіт! Дякую за комплімент. Приємно знати, що я недарма увесь ранок наводила красу, - сміючись, промовила Кіра.

- Сподіваюсь, що ти наводила красу, щоб вразити мене.

- Сподівайся... До речі, ти зробив домашку? Я вчора була така зайнята, що геть про неї забулась.

- І що тебе так сильно зайняло? 

- Незабаром відбудеться конкурс косплею і ми з Ларкою подали заявки на участь. Я вирішила перевдягнутись у Люсі із аніме "Хвіст феї" і аж до першої години ночі шукала підходящий костюм в інтернеті.

- Знайшла?

- Так. Знайшла кілька варіантів, але остаточно ще не визначилась.

- Я оплачу твій костюм. Навіть не думай заперечувати. Я досі почуваюсь винним через те, що вчворила Аліса і хочу зробити тобі подарунок.

- Ну, раз ти так серйозно налаштований зробити мені подарунок, то я погоджусь.

- Чудово. Скинь мені номер карти і суму. Я переведу тобі гроші.

- Дякую, Кириле! - Від радості Кіра мало не підскочила на сидінні.

Я не мав жодного уявлення ні про Люсі, ні про хвіст, ні про фей, а просто хотів порадувати дівчину, що примушує моє серце шалено калатати.

Петрович зупинився біля школи і я допоміг Кірі вийти з авто. 

Біля центрального входу на нас чекав сюрприз.

Побачивши, як Катька - Халк міцно пригортає мого бідолашного друга до своїх сильних грудей, я ледь стримався, щоб не розсміятись.

Назар виглядав таким переляканим і нещасним, що мені навіть стало його шкода.

Мій зріст - один метер і вісімдесят три сантиметри. Катька була одного зросту зі мною, а Назар - трохи нижчим. 

У нової подружки Назара плечі були ширші, ніж у нього самого. Катька - Халк любила проводити багато часу в тренажерному залі, качаючи м'язи, тому і вигляд мала вражаючий.

Побачивши цю кумедну парочку, Кіра почала реготати, заховавшись у мене за спиною. 

- Привіт! - промовив я, підійшовши ближче до солодкої парочки. 

Кіра теж привіталась, ледь стримуючись від сміху.

- Привіт! Ми з Назарчиком сьогодні після уроків збираємось піти на шопінг, - радісно повідомила Катька.

- Може, ви теж приєднаєтесь до нас? - Майже благально поцікавився Назар.

Перспектива ходити по магазинах разом з цією парочкою мене не тішила.

- Дякую за запрошення, друже, але у нас з Кірою на сьогодні вже є плани. Крім того, з нашого боку було б негарно заважати закоханим, - відповів я, намагаючись не дивитись на Назара.

Підозрюю, що мій друг сьогодні добряче втрапить у халепу. Ходити з такою дівчиною за покупками - це ще та пригода. Я вже уявляю, як увечері він буде мені скаржитись.

- Не хвилюйся, солоденький, нам і удвох буде дуже весело, - спробувала його заспокоїти Катька, але з її вуст це прозвучало наче погроза.

Ми з Кірою пішли в клас, а наші "щасливі закохані" залишились біля входу, чекаючи на появу Юльки Крітської, щоб продемонструвати їй всю силу своїх почуттів.

- Кире, у мене мало істерика не сталась через цю парочку. Ти бачив, яким нещасним виглядав Назар в обіймах Каті? Це було щось! Я так жалкую, що не зробила жодного фото. Трясця! Через цих двох я геть забулась про свою домашку...

- Можеш списати у мене...

- Дякую, що виручаєш, Кире.

- Не варто дякувати, мала. Наступного разу я списуватиму у тебе, - сміючись, відповів я.

Поки Гордієнко писала, я милувався нею. Давно я не був таким щасливим.