Читати книгу - "Невдале викрадення, Сая Морі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
За вікном було вже досить світло, через що ніхто досі не скористався електричним освітленням. Кілька секунд Костянтин дивився на хлопця, що затинався, після чого кілька разів натиснув на кнопку увімкнення-вимкнення настільної лампи. Як і передбачалось, нічого не відбулось — у домі не було не тільки води, а й світла.
— Але ще така справа… Сусід пішов, але треба ще щось зробити з водою у підвалі…
— То зробіть що-небудь. Чи ти хочеш, щоб я з відром бігав по дому? — чоловік вже був на межі — ще трохи й він зібрав би всіх, хто перебуває в будинку, на розстріл. Як же йому вже набридлі нестерпні новачки.
— Так можна ж дренажною помпою скористатися, — легковажно запропонувала Ярина, яка вже кілька хвилин гортала незрозумілі їй документи.
— Ледве не забув, — Костянтин повернувся до дівчини, грубо вирвав у неї з рук теку із документами та відкинув останню на диван. Він звернувся до Антона, але продовжував похмуро дивитись на Ярину: — Забери це диво природи та замкни у кімнаті між кухнею і ванною. Не панькайся з нею. Якщо спробує втекти — стріляй. Одразу в голову.
— Як грубо, — ображено пробурмотіла дівчина, коли Антон виволік її зі зручного крісла, а згодом — і з кабінету. За кілька хвилин хлопець заштовхнув її у кімнату на тому ж поверсі та зачинив на замок.
— Ого, — тільки й змогла видихнути Ярина, коли підібрала своє втомлене тіло з м’якого килимка. Нове пристановище цілком виправдовувало страждання, які їй довелось витерпіти до цього. Посеред кімнати розташувалось велике двоспальне ліжко, в кутку стояв вазон із пальмою, але найголовніше — були вікна! Тепер дівчина хоч іноді буде бачити сонце, а не як у морзі… І, можливо, нарешті зможе виспатися — без усіляких потопів, сусідів і вибухів.
Тим часом Костянтин вже змирився з можливою відсутності любовних стосунків між Сергієм і Яриною. Так, подібне трохи пригнічувало і бентежило, але загального плану поки не скасовувало. Зрештою, Сергій хоч і намагається видаватися грубим на людях, але він ніколи не покине безвинну людину у небезпеці. Тому доведеться лише трохи почекати, поки він протверезіє і зможе вийти на зв’язок з улюбленим ворогом.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невдале викрадення, Сая Морі», після закриття браузера.