Читати книгу - "Звук Думки: Медитації на уявних звуках, Mr AnNiBa"

Підготування до пекельного діалогу

    Підготовка до діалогу з Вогнем потребує особливої уваги до деталей. І якщо перше, що може спасти на думку, — це концентрація на полум’ї свічки, то це буде величезною помилкою. Свічка є лише приборканим, неживим вогнем, і вона не може передати ті якості, емоційні енергії та властивості вогню, з яким Ви зустрінетеся під час медитації. Це абсолютно інший тип вогню, з набагато меншим потенціалом до трансформацій та змін.

    Натомість, найбільш корисним буде розпалити вогнище на відкритому повітрі. Це дозволить Вам спостерігати за живим, мінливим вогнем, який буде набагато ближчим до того, що Ви будете відчувати під час діалогу в медитації. Полум’я на відкритому повітрі має свою непередбачуваність, багатоликість та динамічність, які глибше занурять Вас у процес трансформації. Спостереження за вогнем протягом півгодини дасть Вам глибоке розуміння його природи, з усіма її змінами, несподіваними зворотами та неймовірною силою.

    Додатково, важливим аспектом підготовки є здатність відчути запах диму та гарі. Вони можуть стати важливими інструментами для запам’ятовування основних характеристик вогню. Також, якщо погодні умови дозволяють, не лише спостереження за полум’ям буде важливим, а й можливість почути ревіння вогню на фоні вітерця. Це дозволить Вам створити в пам’яті відчуття того, яким може бути вогонь у його первісній стихійній силі.

    Нарешті, варто врахувати відчуття тепла та жару. Це невід’ємна частина Вашого контакту з вогнем, яка також матиме важливе значення в процесі медитації.

    Крім того, безпосередньо перед початком діалогу буде корисно кілька хвилин поспостерігати за картинками або ілюстраціями, на яких зображений вогонь. Ці зображення допоможуть вам налаштуватися, створивши в уяві образи, що будуть відповідати живому вогню, до якого Ви готуєтеся. Використання таких візуальних образів додатково налаштує Ваш розум на потрібну хвилю і допоможе відчути більше зв’язку з тією стихією, з якою Ви будете взаємодіяти.

Бліц з вогнем

    Я стою на межі лісу. Вітер лагідно шепоче, і навколо панує спокій. Ліс мовчить, а повітря – тепле, м’яке, безтурботне. Довкола запах зелені, вологих листків і тиші. Я закриваю очі й глибоко вдихаю. Спочатку здається, що цей момент не має нічого спільного з тим, що я відчую далі. Лише мир, лише тиша. Але всередині мене щось готується до змін.

    Спокій. Чи надовго він?

    Тиша змінюється в шурхіт, що набирає обертів. Спочатку ледь чутно, але чим далі, тим сильніше. Це не вітер. Це – вогонь.

       Несподівано він починає роздуватися, збільшуючи

    Я відчуваю перші теплі подихи на шкірі. Тепло стає відчутним, воно забирає собі простір. З’являється запах диму – спочатку ледь помітний, але з кожною секундою все яскравіший, сильніший.

    Нарешті вогонь переді мною починає вирувати, збільшуючись у розмірах. Він не просто теплий – його потоки вже обпалюють повітря навколо. Вітер виливає цей шалений потік на все навколо. Мої руки відчувають біль, навіть не наближаючись до полум’я. Вогонь все сильніше штовхає мене до землі, спалюючи простір між мною і ним. Я вдихаю: не дим, а саму суть його – пекельний жар, що проникає всередину кожної клітинки.

    Тікати вже пізно.

    І от, нарешті, мої очі відкриваються. Пожежа переді мною вже не є просто природним явищем. Це – звір, що реве, несамовито розриваючи все навколо. Я бачу величезну стіну вогню, що росте на моїх очах, мов чудовисько, яке безжально поглинає все на своєму шляху. Мої очі сліпнуть від яскравості, а в грудях починає горіти жар.

    Вогонь кипить, виривається з глибини, спалюючи все, що йому трапляється на шляху. Я чую його ревіння, що стає гучнішим. Вітер так шалено розганяє полум’я, що навіть небо здається помаранчевим. Вогонь здатний знищити кожен шматок землі, розріджуючи будь-які об’єкти на своєму шляху.

     Я намагаюсь піднятися, відчуваючи, як жар стає майже нестерпним, і ледь не падаю від болю. Мій погляд шукає вихід, але він лише зустрічає стіну вогню. Ось він, цей шалений, невблаганний Вогонь, що не зупиняється, що вривається в моє життя та не дає шансу на відступ.

      Якщо в пеклі саме так на протязі вічності, я туди не хочу.

     Це вже не просто жар, це пекло. А відчуття страху та паніки наростають, є розуміння неможливості втечі. Я майже не можу дихати, і, здається, кожен ковток повітря забирає у мене сили. Вогонь насувається. Його лячне обличчя все ближче.

     Полум’я переді мною стає величезним, мов стіна, що витягується до самого неба. Я бачу, як воно поглинає дерева, кущі, все навколо. Жар і дим заповнюють простір, мені здається, що я вже не можу дихати. Легені відчувають тиск від неможливості вдихнути чистого повітря. Вітер змішує це пекло з вибухами вогню, що з’їдає землю, розриває її, як тварина, що хапає свою жертву.

    Я чую гучний рев, що стискає серце, і розумію: це вже не просто стихія, це сила, що не знає зупину. Страх огортає мене. Моя шкіра палає від нестерпного жару, і я відчуваю, як кожен нерв у тілі відгукується на цю пекельну атмосферу. Вогонь, здається, не має меж. Він рухається, хаотично заповнюючи кожну мить, кожен крок.