Читати книгу - "Повернути себе. Том 2, Олександр Шаравар"

          Допомагаючи собі телекінезом, Ебенезер незабаром опинився на волі. Варто йому стати на ноги, як почуття небезпеки заревіло, як шалене, і Фіск зістрибнув назад у дірку.  Виявилося, що дуже вчасно, в те місце, де він щойно піднявся на ноги, був розплавлений пластобетон від пострілу з явно армійського плазмомета. Сконцентрувавшись на навколишньому просторі, хлопець відчув наближення двох джерел розуму.

         Вони рухалися повільно, дуже повільно, наче боялися чогось. Хоч було зрозуміло чого, ті, хто в нього стріляв, явно помітили, що він встиг піти з-під пострілу, а тепер побоювалися, що Фіск сам нападе на них. Це й збирався зробити хлопець. От тільки вбивати їх було безглуздо, та й важко досі вбивати людей йому було, але приспати, щоб допитати — цілком. Варто було обом джерелам розуму опинитися на відстані двадцяти метрів від Фіска, він атакував їх.

          Техніка з примусового введення в сон була виключно медичного спрямування, Мікіль застосовувала її, щоб приспати пацієнта, який міг нашкодити своїми діями сам собі. На щастя, люди зі світу Мікіль мало відрізнялися від людей цього світу, а тому техніка усипання спрацювала без накладок. Просто ось ще двоє людей намагаються підкрастися і наступної миті завмирають у своїх скафандрах, бо засинають.

         Треба було поспішити, нейромережа цілком може розбудити їх, порахувавши сон атакою ззовні, все-таки наніти знаходяться прямо в мозку. І цього Фіск не збирався допускати, він хотів їх допитати, а не вбивати.

         Якщо ж вони прокинуться, то тільки вбивство і залишиться. Вислизнувши з дірки, яку він зробив, Фіск відразу схопився на ноги, намагаючись відійти якнайшвидше від неї, але все ж таки легкі опіки відкритих ділянок тіла від жару, що йшов від розплавленого бетону, він отримав.  Наніти разом з регенерацією відразу почали усувати їх, згідно з розрахунками нейромережі, за десять хвилин шкіра знову буде як нова. Так що хлопець не звертав уваги на це.

          Натомість він підскочив спочатку одного солдата в скафандрі зі знаками відмінності міського відділення внутрішніх військ. Підхопивши його телекінезом, він побіг до другого, що стояв з іншого боку від дірки.

         Підхопивши і його телекінезом, Фіск від натуги ледь потом не вкрився, щось тут було не так, раніше тону він міг з легкістю переносити, явно щось сталося з його здібностями під час вибуху.

         Намагаючись не звертати уваги на ментальну втому, що швидко посилювалась, хлопець активував ще техніку відводу очей і кинувся в бік основної частини уламків будівлі. Там можна було сховатися серед них без побоювань бути виявленим будь-якої миті.

           Поклавши обох, все ще сплячих солдатів у нішу, за ними стрибнув і сам хлопець. Варто було скинути телекінез, і Фіску одразу полегшало. На жаль, розбиратися зараз зі своїми здібностями часу він не мав.  Зробивши десяток глибоких вдихів, для того щоб зняти ментальну втому, що накопичилася, Ебенезер приступив до того, заради чого він їх і приспав. Зосередившись на розумі солдата, він простягнув ментальний канал до нього.

          Добре, що він ще минулого життя відпрацював підключення до людської свідомості на злочинцях. Структура свідомості необдарованих людей мало відрізняється між собою. Через те, що у солдата не було жодного ментального захисту, та що там, у нього не було навіть імпланта псі-захисту, то вже через десяток секунд Фіск опинився в підсвідомості хлопця.

           І воно являло собою якийсь будиночок у передмісті. Аватар солдата зараз лежав у ліжку і спав. Саме так впливає техніка сну, вона присипає саме аватар у підсвідомості.

          Поклавши руки на голову аватара, Фіск опинився в останніх спогадах солдата. Відкидаючи їх назад, досить швидко він дістався і до моменту, що його цікавить.

         Парелія Нейраду одразу після вибуху взяла владу у місті у свої руки, і оголосила, що саме Фіск з Декс і були тими, хто організував вбивство еліти міста.

        Вона також оголосила, що Ебенезер і Декс обидва сильні псіони й безпечніше вбити їх на відстані, ніж намагатися захопити для допиту. Оскільки вона грала роль вдови розбитої горем загибелі чоловіка, їй повірили беззастережно. Але сам Фіск помітив неприродність прийняття влади в особі Парелії. Він навіть запідозрив про ментальний вплив, але жодних слідів, крім своїх власних, так і не виявив.

        Залишивши підсвідомість солдата, Фіск зламав аптечки скафандрів і поглибив їхній сон вже шляхом хімії. Довелося також вколоти комплекс препаратів проти крововиливу в мозок та спеціальний штам нанітів. Все-таки Фіску варто більше практикуватися, і зараз без травм для допитуваного не обійшлося. Але, на щастя, короткочасне занурення у його підсвідомість завдало лише легких травм. Лізти до другого в голову Фіск не збирався, і так було зрозуміло, хто винен у тому, що сталося.

        Варто було серйозно обміркувати інформацію, яку він отримав із пам'яті солдата. Фіск, ще лежачи під завалами, чекаючи загоєння своїх травм, підозрював трьох жінок із зали в події, які пішли за кілька хвилин з зали, зараз же з'явилися вже перші підтвердження з цього приводу.

          Ще Фіска напружило те, що вона знає про його обдарованість, адже Фіск, спеціально на прохання Декса, не використовував псіоніки. Отже, Парелія мала контакти з тими, хто знає про його обдарованість.  І тут було два варіанти: у команді Декса був зрадник, що було малоймовірним, все ж таки сполот дуже сильний псіон і повинен був відчути це, другий варіант був у тому, що Парелія якось пов'язана з Родріелем, і на користь цієї версії йшла аграфський захист свідомості у жінки.

              Ось тільки сам Родріель не міг її встановити, він був слабким для цього. Фіск вже зараз був сильнішим за нього. Тоді виходило, що  Парелія має контакти з іншими аграфами. У мінус цієї версії йде те, що, за словами Декса, Родріель не має контактів з іншими аграфами, але він у цьому на всі сто відсотків не був певен.