Читати книгу - "Синій зошит"

Гриб любить, аби з ним поговорити. Напав гриба — поздоровкайся, помилуйся ним.

Іди проти гриба. Іди йому навстріч. Стрінув гриба — позирай на шапку. Шапка в нього, як у чоловіка, — з козирком наперед.

Літній гриб такий же кволий і сухий, як літня людина.

Ступай хащею — і щось виступаєш. По мірі виходженого дасться тобі й гриб.

Гриби я не збираю. Гриби я схапую, як курчат, доки не розбіглися.

Гриб сіє ріденько, в боки — на три близькі кути, щоб добре видів один одного.

Коли збираєте гриби, не рахуйте їх.

Гриб не любить затяжних дощів так же, як і спеку. Мокро і жару гриб пересиджує під подолами ялин.

Гриба з гір зносить у долину вода. Міркуй, де підсохлі русельця потоків — і вдовж них пантруй гриба. Він хапається коренем за моховиння, каміння або торочки папороті.

В текучі часи гриб став прятатися від чоловіка. Мече сім’я на нових місцях.

Лукавий гриб — маслюк. Коли його береш — вискакує з рук і пищить.

Найдорожчі, як рахують, гриби — трюфелі не так вже й тяжко найти. Над місцем, де вони приховано ростуть, рояться жовті мухи. Стовпом висять. Вони ліпше за свиней чують сей гриб і виїдають його зсередини.

Білому грибові передують косиці — першоцвіт, фіалки. Попервах сморжі там усядуться. А вже потому вродиться, як пан, біляк.

Що ми їмо і що їсть нас

Щодня з’їжте бодай одне яблуко. Воно забере отруту, що набралася за день.

Не споживайте підряд першу і другу страву.

Пам’ятайте, що черлене м’ясо руйнує печінку.

Дуже свіже м’ясо, як і свіжий хліб, шкідливе.

Найхосенніша олія — льняна.

Найхосенніші оріхи — кедрові, волоські, мигдаль.

Кава з цикорію в п’ятдесят разів хосенніша за справжню.

Якщо їсте м’ясо, то їжте його з хроном.

Щодо хліба, то лише житній, замішений на живій опарі, не старить.

Намагайтеся їсти теплу їжу. Навіть хліб бажано присмажити на плиті чи відкритому огні. А присмачити гарячу скибку можна зеленню, часником, томатом, оливою чи кришеною бринзою. Знаменита їда!

Щоб дочасно не старіти і не хворіти, треба їсти якнайбільше свіжої городини.

Пийте води вдосталь. У кождого своя норма. Як її визначити? Сеча має бути чистою.

Після тридцяти років щодня споживай бодай один сирий овоч.

Від передчасного старіння і вразливості до недугів слід узвичаїти собі такий стіл: мед, жовтки домашніх яєць, печінка, риба, риб’ячий жир, помідори, виноград, помаранчі, цитрини, груші, гарбуз, капуста, морква, абрикос, овес, обліпиха, олія.

Пийте за півгодини до їди теплу воду. А після їди — через годину, не раніше. Перед сном не пийте. Весь инший час — для води. Вода— головна наша ситість.

На зір згубно діють кава, чорний чай, куриво, горілка, пиво.

Для підсилення зору: мед, родзинки, сушені плоди, печена картопля, житній хліб на живій заквасці, оріхи, вівсянка, боби і квасоля, петрушка. Все це годиться і для укріплення серця.

Для загострення пам’яти: полуниці й суниці, шипшина, морква, цитрини, печена картопля, пророщена пшениця, квітковий пилок.

При забитих судинах (холестерині): гарбуз, оріхи, цибуля, хрін, часник, кріп, петрушка, селера, пастернак, баклажани, малина, виноград, яблука, груші, гречка, чорна горобина, вишня, сливи, калина.

У тих, які люблять полежати після їди, псується не тільки кров, але й характер. До того ж, вони стають лінивими, кволими і хроплять.

Будьте обачні з цукром, він «з’їдає» вітаміни.

Алкоголь проявляє наше нутро. Від нього м’який м’якшає, твердий — твердішає, добрий — добрішає, злий стає більш злим. Це якщо в малих мірах. У великих мірах алкоголь ослаблює, старить, спотворює і нищить кожного.

Не варто муштрувати себе голодуваннями (крім постів) і відмовою від якоїсь їжі. Природа створила нас всеїдними. Проте учить нас (хворотами) чуттю міри й самообмеженню. Передусім се стосується масного, борошняного, солодкого, соленого і гострого.

Не їсти на вечерю м’яса. Воно буде гнити цілу ніч і отруювати мозок та нерви. Від того поганий сон і кепський настрій другого дня. Масного і солодкого теж не їсти. Найліпша вечеря — городина і садовина або сушениці. Ще ліпша — кисле молоко, домашній сир, жменька горіхів.

Їсти слід не пізніше, як за три години перед сном.

Зброджене молоко підтягує м’язи і шкіру, освіжає твар.

Рибу запікайте, а не смажте. Запечена риба — ліки, смажена — труйка. Часте столовування запеченою рибою міняє людину на ліпше.

Від раннього літа до ранньої ярі в мене на столі — буряк. І я не знаю слабування від переходу з тепла до холоду і з холоду до тепла. Буряк долає сі прикрощі. Ніщо так не зміцнює і не очищає судини, кров, нерви, шкіру, волосся. І при тому — омолоджує.

Чи їм я цукрики? Зрідка їм, але своєї направи. Вони й дітям дуже до смаку, і дуже корисні, на відміну від цукрових. Розмелюю сушені яблука, груші, сливи, абрикоси, вишні, смородину, родзинки, додаю меду, зліплюю в кульки і обкачую їх у мелених волоських та лісових оріхах — готово. І смакота, і лік водночас.

Їстиво в мисці має бути для сприйняття простим. Не слід змішувати повно різних харчів. Мішанина й для ока складна, а що казати про шлунок?

Стіл у піст. У Великий Піст бажано додержуватися чотирьох приписів: їсти дрібно, але часто — п’ять разів на день; подрібнювати їжу; поряд із сирим їсти варене та печене; щоразу треба вживати дещицю білку.

Мій денний пісний стіл виглядає десь так. Сніданок: каша з вівсяними висівками, насінням льону та сушеницями, квасник із ягодами. Перекус: хлібець із смородиновим варенням, чай із медом. Обід: юшка з грибів із сухариком, квасоля з тушкованою морквою, зелень з оливою та винним оцтом, узвар. Полуденок: квасне молоко з хлібцем, печене яблуко. Вечеря: крупа з грибами, чорнослив, липовий чай із медом. Треба завважити: щодня з шостої години ранку до вечора я на ногах, при різних роботах.

Ліпше за всякі ліки очищує організм така городина й садовина: буряк, білокачанна капуста, часник, цибуля, яблука, журавлина. Се помагає «руху» їди,