Читати книгу - "Срібне яблуко, Анна Авілова"

— Я не знаю, що він робитиме. Всіх, хто з'являвся в Айронвуді з інших світів, він убивав. Але ви людина і ніхто не може передбачити його рішення.

Джейн вирішила більше не мучити себе.

— Дякую, я піду до своєї кімнати й підготуюся.

— Бажаю всього найкращого.

— Дякую, леді Касандро.

Джейн піднялася сходами до палацу. Опинившись у себе, вона прийняла душ, заплела волосся в строгий пучок і довго вибирала сукню, ніби її вбрання могло на щось вплинути. У результаті вона  зупинила свій вибір на сукні вишневого кольору. Їй здалося, що даний колір досить офіційний.

Дорога до покоїв короля видалася їй дуже довгою, руки стали вологими, а в роті пересохло. Джейн підійшла до дверей кімнати, яку їй раніше показувала Меліса.

Спальна кімната та кабінет короля. Так дивно бачити відсутність будь-якої охорони. Всі люди знають, що біля кімнати королів має бути повно стражників. А тут – нічого. Бери та приходь, хто хоче. Цікаво, він навіть уві сні зможе почути будь-якого злочинця, який намагається пробратися до нього?

Джейн постукала у двері. Ніхто не відповів. Вона, акуратно затамувавши подих, повернула ручку і штовхнула двері.