Читати книгу - "Іліада. Одіссея"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
82] Схову не прагнуть в утечі вони, ворогам на утіху.
83] А як фаланги свої підбадьорите все ж ви до бою,
84] Залишимось тут і ми і з данаями будемо битись,
85] Хоч і потомлені дуже, - та змушує нас необхідність.
86] Ти ж вирушай тепер, Гекторе, в місто й, додому прийшовши,
87] Матері скажеш твоїй і моїй, - жінок поважніших
88] В храм ясноокої діви Афіни, в акрополь хай скличе,
89] Засуви хай відімкне на дверях священного дому,
90] Вибере хай покривало, яке їй найбільшим, найкращим
91] В домі здається її, яке їй самій найдорожче,
92] Хай на коліна його покладе пишнокосій Афіні,
93] В жертву ялівок хай принести обіцяє дванадцять,
94] Назимків, в ярмах не звиклих ходити, якщо вона ласку
95] Виявить місту й троянським жінкам та малим немовляткам
96] 1 від священних твердинь Іліона Тідіда відкине,
97] Дикого списника, грізного міццю носителя жаху,
98] Прямо скажу, із ахеїв усіх найсильнішого мужа.
99] Навіть і сам нас Ахілл, керманич мужів, не страшив так,
100] Хоч від богині він, кажуть, родивсь. Але цей іще більшим
101] Гнівом шаліє, й ніхто з ним у силі зрівнятись не може».
102] Так тоді мовив Гелен, і Гектор послухався брата.
103] Зразу ж у всій своїй зброї він з повоза скочив на землю
104] Й, списом махаючи гострим, пройшов перед лавами війська,
105] В бій закликаючи всіх, і січа страшна запалала.
106] Враз обернулись трояни і рушили проти ахеїв.
107] І подалися аргеї назад і різню припинили,
108] їм-бо здалось, що з укритого зорями неба спустився
109] Хтось із богів до троян - так відважно вони обернулись.
110] Гектор волав до троян, закликаючи голосом дужим:
111] «Трої хоробрі сини і союзники наші славетні!
112] Будьте, друзі, мужами, згадайте відвагу завзяту!
113] До Іліона тим часом піду я й старійшинам мовлю,
114] Радникам мудрим, і нашим дружинам, щоб щиро благали
115] Вічних богів, обіцяючи їм принести гекатомби».
116] Так промовивши, шоломосяйний пішов од них Гектор.
117] Ззаду по карку й по п'ятах краями його ударяла
118] Чорная шкіра, що нею обведено щит його круглий.
119] Главк, Гіпполохова парость, із сином Тідея тим часом
120] Вийшли між військ на середину, сповнені прагнення битись.
121] Як, наступаючи, стали один проти одного близько,
122] Перший до Главка звернувся тоді Діомед гучномовний:
123] «Хто ти єси, поміж смертного люду герою хоробрий?
124] Досі не бачив тебе я в боях, де мужі набувають
125] Слави, а нині відвагою ти перевищуєш інших
126] Воїв, коли довготінного списа мого дожидаєш.
127] Діти нещасних батьків, хто іде проти сили моєї.
128] А як ти хтось із безсмертних, що з неба спустився на землю, -
129] Я не посмів би ніколи з богами небесними битись.
130] Навіть могутній Лікург, син Дріанта, недовго на світі
131] Жив після того, як зваду з богами небесними скоїв.
132] Порозганяв-бо колись по священних узгір'ях Нісея
133] Він годівниць Діоніса шаленого, й гнані Лікурга
134] Мужоубивці стрекалом загостреним, тірси на землю
135] Всі вони кидали. Й сам Діоніс перестрашений в хвилю
136] Кинувсь морську, де Фетіда до лона його пригорнула:
137] Жах-бо його оповив від вигуків грізних Лікурга.
138] Дуже за це розгнівились боги, що живуть безтурботно,
139] Й сам його Кроносів син осліпив. Після того на світі
140] Ще він недовго прожив, беземертним богам ненависний.
141] Тим-то і я не бажаю з богами блаженними битись.
142] А як смертний єси і земнії плоди споживаєш,
143] Ближче підходь, щоб мерщій погибельних меж досягнути!»
144] Відповідаючи, син Гіпполоха промовив славетний:
145] «Духом великий Тідіде, навіщо про рід мій питаєш?
146] Наче те листя на дереві - людські усі покоління:
147] Листя одне, обриваючи, вітер розносить, а інше -
148] Клечанням свіжим ліси укриває з новою весною.
149] Так і людські покоління - ці родяться, ті вже зникають.
150] А як довідатись хочеш, то й це я скажу, щоб відомий
151] Став і для тебе наш рід, що багато людей його знає.
152] В Аргосі, кіньми багатім, далеко є місто Ефіра.
153] Жив у тім місті Сізіф, із смертних мужів найхитріший.
154] Сином Еола Сізіф був, а в нього син Главк народився,
155] Главк же отой породив бездоганного Беллерофонта.
156] Вроду і мужність богове принадну йому дарували.
157] Та проти нього недобре у серці своєму замислив
158] Прет, набагато сильніший, і з-поміж аргейського люду
159] Вигнав його, той-бо Зевсом під берло був відданий Прету.
160] Претова з ним зажадала жона, богосвітла Антея,
161] Потай в коханні з'єднатись. Але не схилила до того
162] Повного добрих бажань, розумного Беллерофонта,
163] Й, зводячи наклеп на нього, вождю вона мовила, Прету:
164] «Прете, умри чи убий ненависного Беллерофонта!
165] З ним у коханні з'єднатись хотів він мене приневолить».
166] Так вона мовила, й гнівом владар запалав, це почувши.
167] Сам же вбивать ухиливсь, бо соромився все-таки серцем.
168] Але в Лікію послав його, й, складені давши таблички,
169] Згубних познак смертоносних на них він накреслив багато,
170] І на загибель його звелів показати їх тестю.
171] Той до Лікії під захистом певним безсмертних подався
172] І до Лікії безпечно прибув, до Ксантових течій.
173] Радо приймав його в себе Лікії просторої владар,
174] Дев'ять він днів частував його, дев'ять биків заколовши.
175] А як десята у небі заблисла Еос розоперста,
176] Гостя почав він розпитувать, знаки бажаючи бачить
177] Ті, що від Прета, від зятя його, він приніс із собою.
178] А як одержав од гостя ті зятеві знаки зловісні,
179] Передусім наказав йому він нездоланну Хімеру
180] Вбити. Була не людського вона, а богівського роду,
181] Спереду - лев, коза - посередині, ззаду - зміюка,
182] З лютістю полум'я з пащі страшенне вона видихала.
183] Та, на знамення божисті зважаючи, все ж її вбив він.
184] Другим завданням - в бою подолав солімів славетних.
185] Це, говорив, була із битв між людьми найстрашніша.
186] Третє: в бою подолав амазонок він мужоподібних.
187] А, як вертався, владар ще нову йому пастку підстроїв:
188] Кращих з Лікії просторої воїв зібравши, звелів їм
189] В засідку стать. Та додому ніхто уже з них не вернувся.
190] Всі бездоганним убиті були вони Беллерофонтом.
191]
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Іліада. Одіссея», після закриття браузера.