Читати книгу - "Містичні історії, Вподобайка"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
У маленькому містечку, далеко від галасливих мегаполісів, стояла крихітна кав’ярня, про яку знали лише місцеві мешканці. Кав’ярня мала дивну репутацію: ходили чутки, що ті, хто приходить туди пізно ввечері, отримують зовсім іншу каву — "нічну каву". Про це говорили пошепки, і ніхто не міг точно пояснити, що це означає. Єдине, що знали — вона змінювала тих, хто її випивав.
Марк, молодий програміст, працював ночами і часто заходив до цієї кав’ярні. Одного разу він почув цю моторошну історію від бариста, який жартівливо запропонував йому спробувати ту саму "нічну каву". Марк лише засміявся, подумавши, що це черговий маркетинговий хід, і погодився.
Бариста, серйозно глянувши йому в очі, без жодного слова почав готувати каву. Марк спостерігав, як він акуратно заварює зерна, і помітив, що сам процес був трохи незвичайним. Рідина в чашці мала темніший відтінок, ніж звичайно, а аромат був настільки сильним, що змусив його відчути легке запаморочення. Бариста поставив чашку перед ним і тихо сказав: "Пий повільно, інакше побачиш те, чого не хочеш бачити".
Марк знову засміявся, хоча глибоко всередині відчував легкий неспокій. Він зробив перший ковток. Кава була гіркою, як ніколи, але водночас мала дивний присмак, якого він не міг описати. Вона була холодною, незважаючи на пару, що здіймалася з чашки. Незабаром після першого ковтка Марк відчув, як щось змінилося.
Світ навколо почав ставати тьмянішим, і звуки зникли. Він озирнувся навколо, але кав'ярня спорожніла — відвідувачі, бариста та навіть легка музика, що грала в кутку, зникли. Залишилися тільки він і чашка кави, що стояла перед ним. Він спробував піднятися, але ноги не слухалися. Кожен ковток, який він зробив, приносив із собою дивне відчуття, наче хтось чи щось поруч уважно за ним спостерігало.
Марк глянув на свій відбиток у вікні кав’ярні. Але це був не він. Відображення дивилося на нього порожніми очима, і з рота його відбитка капала чорна рідина. Він різко відсахнувся, скинувши чашку з кавою, яка розлилася по столу. Проте замість того, щоб розтектися, чорна рідина почала повільно підніматися, утворюючи тінь, що виповзала з чашки, спочатку невелика, але швидко набирала форму.
Марк завмер, спостерігаючи, як тінь приймає людські обриси, а її безлике обличчя повертається в його бік. Вона мовчки стояла перед ним, повільно нахиляючись до його обличчя. Її порожні очі не моргали, а губи ледь ворушились, видаючи ледве чутний шепіт. Марк не міг зрозуміти слів, але відчув, як страх проникає в кожен куточок його свідомості.
Він спробував втекти, але ноги так і не слухалися. Відчуття паралічу охопило все тіло, і Марк зрозумів, що тепер не зможе втекти. Тінь наблизилася ще більше, і він відчув холод її дихання. В ту ж мить, коли її руки торкнулися його обличчя, його свідомість провалилася в темряву.
Коли він прокинувся, все було як раніше. Кав'ярня знову наповнилася людьми, а перед ним на столі стояла чашка кави, ніби нічого й не сталося. Проте щось було не так. Світ виглядав інакше — тьмянішим, приглушеним, і кожен звук здавався далеким. Марк підняв руку, щоб доторкнутися до обличчя, але побачив, що його пальці вкриті чорною рідиною, схожою на ту саму каву.
Бариста підняв погляд і, побачивши його стан, лише тихо сказав: "Ти не повинен був випивати її всю."
Марк спробував відповісти, але з його рота також почала текти чорна рідина. Він схопився і побіг до виходу, але світ навколо почав зникати. Усі звуки знову замовкли, і в мить, коли він вийшов на вулицю, місто, яке він знав, стало пустим, немовби викраденим із реальності. Тіні переслідували його на кожному кроці, а у вікнах він бачив не своє відображення, а того, ким він тепер став — порожню оболонку, без обличчя, лише чорну тінь, що дивилася на нього порожніми очима.
Відтоді Марка ніхто не бачив. Кажуть, що іноді вночі, коли кав'ярня порожняє, можна побачити, як у кутку сидить чоловік із чашкою кави, його очі чорні, а з рота тече гірка, темна рідина.
І якщо ти коли-небудь отримаєш "нічну каву", не пий її до дна, якщо не хочеш зустрітись із тією ж тінню, що забрала Марка...
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Містичні історії, Вподобайка», після закриття браузера.