Читати книгу - "Кваліфікація повторності злочинів"

Л. Е. Орел вважає, що коли визнати однорідними лише ті злочини, які посягають на однакові безпосередні об’єкти, то це звужує коло таких злочинів. Учений вважає, що однорідними будуть і ті злочини, які посягають на схожі безпосередні об’єкти, тобто ті, які близькі за своїм характером, наприклад, життя і здоров’я особи[205]. Відповідно до цього положення, Л. Е. Орел відносить до однорідних такі злочини, що передбачені різними статтями одного і того ж розділу Особливої частини КК і посягають на схожі безпосередні об’єкти (наприклад, умисне вбивство і умисне тяжке тілесне ушкодження). Проте це не означає, що всі злочини, які передбачені одним розділом Особливої частини, є однорідними. Злочини згруповано в одному розділі Особливої частини КК за родовим об’єктом, і тому деякі злочини можуть мати різні безпосередні об’єкти.

Крім того, Л. Е. Орел вважає, що за схожим безпосереднім об’єктом однорідними злочинами є і ті злочини, відповідальність за які передбачена статтями різних розділів Особливої частини КК (наприклад, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та хуліганство). Однак, при відносній схожості безпосередніх об’єктів злочини не є ні тотожними, ні однорідними. Вони мають різнорідний характер.

На основі схожості безпосередніх об’єктів Л. Е. Орел пропонує віднести до однорідних і ті злочини, які посягають не на один, а на два і більше безпосередніх об’єкти (складні безпосередні об’єкти)[206].

А. С. Міхлін розглядає злочини зі схожими чи однаковими не основними об’єктами і вважає, що злочини можуть бути однорідними лише коли збігаються не тільки об’єкт і форма вини, а й ще одна суттєва ознака, яка впливає на кваліфікацію злочинів, або у цьому випадку, якщо в складах злочинів зі складним об’єктом містяться ознаки однорідних злочинів[207]. Вчений, досліджуючи склади злочинів зі складними об’єктами, зауважив, що законодавець конструює їх так, що кожне з них містить ознаки декількох складів злочину. Наприклад, грабіж може містити ознаки крадіжки і легкого тілесного ушкодження, хуліганство — умисне знищення майна і тяжке тілесне ушкодження. Відповідно, злочини зі складними об’єктами слід вважати однорідними, якщо однорідними є злочини, ознаки яких є складовими злочину зі складними об’єктами[208].

У теорії кримінального права найпоширеніша думка про те, що для визнання злочинів однорідними має значення і схожість об’єкта злочину, і схожість вини і мотиву злочину[209].

Отже, другою ознакою однорідних злочинів є збіг форми вини, тобто злочини повинні бути вчинені або умисно або, з необережності. У кримінальному праві існує думка, що однорідними не можуть бути злочини, які вчинені з необережності, хоча вони посягають на один і той самий безпосередній об’єкт[210]. Злочини не є однорідними і тоді, коли один із них вчинено умисно, а інший — з необережності. Однак, Ю. М. Ткачевський вважає, що для однорідних злочинів немає значення, чи був один злочин вчинений умисно, а другий з необережності (наприклад, необережне і умисне тяжке тілесне ушкодження)[211].

Г. А. Крігер вважає, що однорідними є злочини, які схожі за об’єктом посягання, формою вини і мотивом[212]. М. М. Гродзинський найбільш суттєвою ознакою однорідного злочину виділив не схожість об’єкта, а подібність мотивів, які спричиняють вчинення злочину. Саме внутрішня сторона діяння, на його переконання, найкраще характеризує моральний і правовий бік злочинця[213]. Проте мотив може мати значення для визначення однорідності у вузькому колі злочинів, наприклад, корисливих злочинів проти власності. Мотив не є універсальною ознакою, яку можна використовувати в усіх випадках.

Деякі вчені вважають, що однорідні злочини характеризуються і ступенем суспільної небезпеки. Одні вказують, що для того, аби визнати другий злочин однорідним, необхідний збіг із першим злочином за ступенем і характером суспільної небезпеки[214]. Інші вважають, що між ними має бути приблизно рівний ступінь суспільної небезпеки[215], а дехто — між ними не повинно бути великої різниці у ступені суспільної небезпеки[216]. Однак, така точка зору не знайшла підтримки серед вчених.

А. Ф. Зелінський вважає, що однорідними є злочини, між якими встановлено: 1) схожі об’єкти посягання; 2) збіг чи близькість мотивації; 3) однотипний спосіб вчинення злочину; 4) спільні властивості суб’єктів