Читати книгу - "На другому березі (збірник)"

Однак не можна жити там нікому, бо лютий холод палить гірш від грому і найсильнпш крила вмить поломить. Безбарвна сивина колотить розум. Так і життя без бур, борні, утоми нас тишею здавило б і морозом. 13. МЕТЕОР — Де батьківщина, де твоя, скажи. Якої син планети чи комети, які твій лет міжсвітний має мети, де перед мандрами давніш ти жив? Міжзірний волокито та бродяго, в безкраю безвість пущений в крутіж, — сліпучий, ярий спижу,[28] що гориш на вежі світу полум'яним стягом. Незбагненний в рахунку астрономів, уроджений в височині німій, навіщо в низині шукаєш дому, на власнім гробі кам'яна статує? — Поете, не журись. Упадок мій жар мого серця від зими врятує. 14. СОНЯШНИК Солом'яні, руді, мутні краски вже осінь пензлем сонця по городі розкидує, й старій, гнилій колоді подібні барвою стають листки. На старість жовкнуть гарбузи тяжкі, горох журливо хилиться та й годі. Босоніж буйний вітер біг по броді, ногами топче мокрими стручки. І опустіє лан, що цвів у літі. Зістанеш ти самітний та німий, в блиск дивлячись, що вічно той самий. Хай дощ, хай буря, хай зів'януть квіти, осліпнеш, почорнієш, та глядіти не перестанеш ти ні… ми. 15. КОДА[29] Шумить життя журливе жовте жито, подій хитає повні колоски. Додолу вітер гне плоди важкі, як спіє зерно людських мрій налите. І провіває синє неба сито пшеницю діл крізь зір дрібні зірки. Змагання, мов повою колоски, оплотом обплели землі корито. Дорогу нам не стелять тільки рожі, навпроти віє вітер сніговий, на скелі пнемось гострі, непригожі. Благословенний шляху грозовий! Як намагатися й впадати можеш, щасливий, друже, ти, бо ще живий. Бронзові м'язи
1. ПІСНЯ ЗМАГУНІВ Сонце любимо та спорт, наша пісня складена в мажорній гамі, перегонів любимо бурхливий гамір, просто й без хитання в порт човен наш пливе. Гімнастичний крок гуркотить на грищі, наче тарабан; це вистукуємо наш залізний ямб. Прискає пісок. Любимо: змагання труд, шлях під гору, далеч, розмір, погляд просто, усміх, промінь сонячний, і вільний простір,