read-books.club » Сучасна проза » Енциклопедія російської душі 📚 - Українською

Читати книгу - "Енциклопедія російської душі"

157
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Енциклопедія російської душі" автора Віктор Володимирович Єрофєєв. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 31 32 33 ... 43
Перейти на сторінку:
кого немає таких бабульок. Ні в китайців, ні в американців. У чому секрет бабульки? Вона більше схожа на іншу бабульку, ніж на себе як на людину. Навіть якщо бабулька бабульці — різниця, і навіть істотна різниця за вдачею, то загальний клімат бабульки єдиний.

МОЛОДА РОСІЯ

Хлопець у Росії називається брутальним словом «пацан». Пацан — це суцільні прищі. Він живе без понять. У пацана, наприклад, незрозуміло, звідки тече слина, звідки — сперма. Пацан — недолюдина, а тому ставлення до «молоді» (застаріле рад. поняття) у Росії недолюдське.

ЗАКОН СІРОГО

Навіть найохайніші російські дівчата залишають свою дупку трохи брудною. Кожна російська дівчина, з одного боку, сором’язлива, а з другого — блядовита. Є, щоправда, тонкі діячі, які вважають, що таке поєднання неможливе, позаяк суперечить конституції життя. Але якщо познайомитися з дівчиною, то її перехід з однієї якості в іншу відбуватиметься закономірно. Я сам мав можливість установити це дослідним шляхом.

ПОВІСТЬ ПРО СПРАВЖНЮ ЛЮДИНУ

Із приводу давньої суперечки Сірий казав, що різниця між капіталізмом і комунізмом не більша, ніж між павуком і тарганом. Я ж доводив йому, що комунізм шкідливий для життя, а капіталізм — для душі.

Є чимало тонких діячів, яким здається, що комунізм вигадали євреї. Насправді ж кожна російська людина — комуніст. Комуністами були Андрій Рубльов, Пушкін, Микола Другий та всі інші російські люди. Сірий теж був комуністом. Він теж повз кудись із відмороженими ногами, як і всі інші.

БАТЬКО

Навіть мій батько і той на старості літ розчарувався в росіянах. Сидить на кухні, їсть сосиски й вигукує зовсім іронічно: Great Russian people! Great Russian people!

Після такого все дозволено.

САМОБУТНІСТЬ

Росіяни стали жертвами власних чеснот. Я не знаю жодного іншого народу, у якого б деградація зайшла так далеко, як у росіян. Це вже не народ, а підодіяльник, у який можна засунути, запхати, влити, втелющити все що завгодно. Похмурий народ — запійний, блудливий, ледачий, байдужий, позбавлений загальної значущості й загальних уявлень про добро й зло. Інтелігентська гра в хороший нещасний «народ» і погану «владу» закінчилася поразкою самої інтелігенції. Не радянська влада нав’язала себе народу, а народ погодився прийняти й терпіти радянську владу.

Нас безліч разів попереджали про катастрофу, наводили докази. Ми тільки відмахувалися. Найрозумніших оголосили божевільними. Російська культура має дивну особливість: у неї коротка пам’ять. Знання не накопичуються. Вони зливаються, як помиї.

Російська думка — сліди на піску. Наговорять, накурять, згадають Тютчева, посміються, розкажуть анекдот, висварять владу, посперечаються, потанцюють, поцілуються, поб’ються й розійдуться по кістках, по могилах.

Прийде наступне покоління — і все знову «від яйця». Знов накурять, знову згадають Тютчева.

Думка Пушкіна, що в росіян є «байдужість до всякого обов’язку, справедливості й істини, це цинічне презирство до людської думки й гідності — презирство до всього, що не є необхідністю» (чернетка листа до Чаадаєва), досі звучить як уперше.

Ми нікуди не просунулися в наших міркуваннях, можливо, насамперед тому, що, як і раніше, впускаємо в себе цю отруту займенника «ми».

Ми убиваємо без ліку, але не тільки не каємося, але навіть не пам’ятаємо. Приклад з Катинню. Той-таки Пушкін як національний поет брав участь у брошурі «На взяття Варшави».

Зараз відбувається формування тієї дивної маси людей, що розселена на території Росії. Ці люди схожі в одному: вони не готові допомогти один одному. Але вони не готові допомогти й самим собі. Кажуть, росіяни щедрі. Але грузинська гостинність сильніша за російську. Кажуть, росіяни — безкорисливі. Але індуси ще більш безкорисливі. Росіян, швидше, поєднують погані якості: лінощі, заздрість, апатія, спустошеність.

Насрать. Не думати. Плисти у своєму човні.

СИГАРЕТИ

Звичайно, якщо на початку 90-х Сірий торгував сигаретами, то Сірий — король.

А ви що про це знаєте?

Хто платив міліції за побілку стін?

РАДІСТЬ УБИВСТВА

Росіянин роздирається між самознищенням і волею до насильства. Пам’ятаю, як у нас удома великий радянський сановник ставав на коліна перед нашою домпрацівницею. Це його настільки збуджувало, що Павло Павлович перетворювався на яскраво-червону тварину.

Важко собі уявити народ, який більше схильний до мордування себе й інших. Росіянин любить зіпсувати життя іншому, засадити його у в’язницю або хоча б висотати нерви. У росіянина глибоко в душі заховане бажання вбивати. Росіянин завжди любив публічні страти. Завжди переживав і за ката, й за повішеного. Він був переполовинений. Це і є російський національний театр, а МХАТ — це тільки Чехов.

Немає нічого ріднішого від блатного трафарету: убити, пограбувати, пропити й у шинку поплакатися про душу, про любов. Сірий поважав блатну музику.

ДРУЖБА НАРОДІВ

За радянських часів фарцовщики поважали американців і «бундес». Тепер минулося. Фактично «наші» нікого не поважають. Традиційно не поважають сусідів. Дружбу народів радянські комуністи насаджували демонстративно, силоміць і по-своєму мали рацію.

МОЛИТВА

— Боже, навіщо ти створив Сірого?

— Для сміху.

Коли Сірий прокидався, я засинав. Із заспаною пикою він прокидався, а я засинав. Коли я прокидався, він уже спав. Ніяк не виходило поговорити. Він був з дитинства одутлий.

СИБІР

Сірий пішов у тайгу на цілий день. Він відкривав пивні пляшки великим пальцем.

— Сірий, це ти розбив вікно?

— Ну.

Сірий жив із якоюсь жінкою. У неї був син від першого шлюбу, але Сірий давно втопив його в Обі, щоб малий не заважав.

— Сірий, поїхали в Москву? — сказала наречена із зубами.

— Запросто, — сказав Сірий.

СЕСТРА

У Сірого була сестра — перукарка з Омська. Коли вони напивалися, він до неї чіплявся, рвав одяг, шукаючи промежину. Її звали Олею. Вона реготала. Її промежина — теж. Сірий ходив по дворі й ховав гроші в коров’ячі коржі, щоб ніхто не здогадався. А тітка Варя, їхня мати, залазячи на ялицю, кричала Сірому:

— Гітлера на тебе немає! Сталіна на тебе немає!

— Щоб ти здохла, стара, — огризався Сірий.

— Щоб ти сам швидше здох! — кричала з ялиці мати.

— Ну, як тут зранку не пити? — риторично запитувала себе сестра, й знову реготала промежиною.

СУБОТНИК

Сірий відсидів за вбивство десять років, звільнився, поїхав у Москву на суботник. Сірий любив припікати повіям соски американськими сигаретами.

— Дівулі, — казав він повіям, — ви мені всю любов стоптали.

ЄСЕНІН

Із книжок Сірий найбільше поважав Єсеніна.

МАСОНИ

Масони доручили мені обдурити Сірого. Євреї наказали мені зробити з нього мацу. Американці запропонували мені розчленувати Сірого.

Я отримав багато завдань. Деякі з них добре оплачувалися.

Я став агентом світової змови проти Сірого.

ВОВКИ

Сірого не влаштовували ні праві, ні ліві, ні військові яструби, ні демократи. Йому подобалися

1 ... 31 32 33 ... 43
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Енциклопедія російської душі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Енциклопедія російської душі"