Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

посадовими особами органів державної ветеринарної медицини штраф може стягуватися на місці з громадян до половини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, із посадових осіб - до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

[У частину третю статті 238 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[У статтю 238 внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2010-ХІ від 03.04.86 p.; Законом України № 4045-ХІІ від 25.02.94 p.]

Державний ветеринарно-санітарний контроль - перевірка лікарями державних органів ветеринарної медицини додержання ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством, у процесі виробництва, заготівлі, зберігання, транспортування, реалізації, у тому числі експорту, імпорту, продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження, ветеринарних лікарських засобів, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини, а також під час будівництва, реконструкції, модернізації та введення в експлуатацію підприємств чи окремих потужностей з виробництва, зберігання, реалізації продукції тваринного походження та ветеринарних препаратів,

Органи державного ветеринарного контролю діють на підставі Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 p., Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2001 р. за № 641 та інших нормативних актів.

Державний ветеринарно-санітарний нагляд здійснюється Головним державним інспектором ветеринарної медицини України, його заступниками, головними державними інспекторами ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст, районів, їх заступниками, головними державними інспекторами ветеринарної медицини регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, їх заступниками та державними інспекторами ветеринарної медицини.

Державний інспектор ветеринарної медицини - лікар ветеринарної медицини, функціями якого за посадою в державному органі чи установі ветеринарної медицини є здійснення контролю та нагляду за додержанням ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством (офіційний лікар ветеринарної медицини

Державний департамент ветеринарної медицини (Держветмедицини) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінагрополітики і йому підпорядковується.

Державний департамент ветеринарної медицини, його територіальні органи і регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті становлять єдину систему державних органів ветеринарної медицини.

Держветмедицини очолює голова, який є одночасно Головним державним інспектором ветеринарної медицини України. Він призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра аграрної політики.

Державний департамент ветеринарної медицини для виконання покладених на нього завдань утворює відповідні територіальні органи і регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті

Начальники територіальних органів Державного департаменту ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, області, міста, району і регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, їх заступники одночасно є за посадою відповідно головними державними інспекторами ветеринарної медицини та заступниками головних державних інспекторів ветеринарної медицини зазначених регіонів, а спеціалісти ветеринарної медицини Департаменту, його територіальних органів і регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті одночасно є за посадою державними інспекторами ветеринарної медицини.

Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль, мають право:

- перевіряти додержання суб’єктами господарювання ветеринарно-санітарних правил транспортування об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду і вимог щодо оформлення ветеринарних документів;

- перевіряти якість та безпеку продукції тваринного походження на всіх стадіях виробництва, її відповідність вимогам, визначеним законодавством;

- проводити відбір проб продукції тваринного походження для ветеринарно-санітарної експертизи;

- брати участь у проведенні оцінки зразків нових видів продукції тваринного походження та інших об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з метою додержання ветеринарно-санітарних вимог і норм якості;

- перевіряти санітарний стан виробничих приміщень та умов зберігання продукції тваринного походження;

- перевіряти якість та безпеку виготовлення, умови зберігання та реалізації ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок, засобів ветеринарної медицини;

- перевіряти експортні, імпортні, транзитні об’єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

Зазначені посадові особи та завідуючі дільничними лікарнями державної ветеринарної медицини, дільницями ветеринарної медицини, начальники ветеринарного нагляду на дезинфікційно-промивальних станціях і пунктах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках мають право від імені органів державного ветеринарного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог.

Органи земельних ресурсів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства в галузі використання і охорони земель та порядку регулювання земельних відносин (статті 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56, 188-5 цього Кодексу).

Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Голова Державного комітету України по земельних ресурсах та його заступники, Голова Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та його заступники, начальники обласних, Київського та Севастопольського міських головних управлінь та їх заступники, начальники міських (міст обласного та районного підпорядкування), районних управлінь (відділів) земельних ресурсів та їх заступники, інженери-землевпорядники сіл і селищ.

[Кодекс доповнено статтею 238-1 згідно із Законом України № 2977-XII від 03.02.93 p.]

[Статтю 238-1 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 81/96-ВР від 06.03.96 р.]

[У статтю 238-1 внесено зміни та доповнення згідно із Законом України № 1377-IV від 11.12.2003р.]

Використання і охорона земель підлягають державному контролю.

Основними принципами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є:

- забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;

- забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання