Читати книгу - "Вʼячеслав, Ірина Скрипник"

——— Тому що в інших списках на першому місці я, — посміхнулася Ніка. — В мене найбільша кількість рідкісних петів.

Після цього вона вказала рукою в мій бік, звертаючись до своїх улюбленців:

——— Принесіть мені голову цього самозванця!

Істоти відразу ж рушили в мій бік. Серед них були лісовики — високі, кремезні істоти з рогами та шкірою, вкритою мохом, які зловісно сміялися, наближаючись до мене. Також я побачив полудениць, що танцювали в повітрі, і їхні примарні фігури були майже невидимими. Були і вурдалаки, і навіть домовий.

Я відчув, як серце закалатало від страху, але несподівано прямо переді мною виник песиголовець. Його постать була величною і впевненою. Шерсть блищала на сонці, а очі світилися рішучістю.

Він витягнув руку вперед і загарчав:

——— Далі вам не пройти! — його голос пролунав, наче грім, і ворогів це на мить дійсно спинило. 

Істоти здригнулися. Їхній рух сповільнився, а деякі навіть відійшли на крок назад, злякані могутністю песиголовця.Наступної ж миті я помітив стаю вовків, що побігла в їх бік. 

Тіла вовків були міцними і мʼязистими, а очі палали від люті. Повернувши голову, я побачив позаду себе високого чоловіка із сопілкою в руках. Його постать була статною, а його обличчя, хоча й серйозне, випромінювало спокій. З його інструмента лунала мелодія, яка підбурювала вовків до атаки, і вони завзято кинулися в бій, розкидаючи ворогів у різні боки.

Згодом почувся і рев ведмедя, який підтримував наших, впевнено наступаючи на ворожі позиції. Його масивне тіло пробивалося крізь ряди ворогів. Ведмідь ревів, і його рик змушував істот відступати. Він був справжнім велетнем. Мій страх зник. Я відчував, як відвага почала переповнювати мене. 

Я підняв руку і навів самопал на Ніку, але вистрілити не зміг. Її присутність, її погляд змушували мої щоки знову почервоніли. Плечі затремтіли, а серце ніби взагалі завмерло. 

Замінивши лук на рушницю, вона сама вистрілила в мене. Я відчув гострий біль і впав на землю. Тіло почало стікати кров'ю. Світ перед очима почав розмиватися, а звук битви став глухим, наче все відбувалося десь далеко. Невже це кінець?