Читати книгу - "TÜK, Арт Антонян"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Нова колега розташувалася за сусіднім столом, де колись сидів Роберт. Бідний Роберт… Давид на мить повернувся в той жахливий день страти. Öсобина сіла впівоберта до нього. Увімкнула комп’ютер.
— Über! Привіт, — вона повернулася до Давида так різко, що він не встиг навіть вдати, що більше не свердлить її поглядом. — Мене звуть Ясмін. Буду працювати з соціальними мережами телеканалу. Über! — широка медова усмішка.
— Über! Приємно познайомитися. Я Давид, — підвівся, простягаючи руку. — Працюю в архіві. Тут з’являюся вкрай рідко, щоб заповнити всілякі нікому не потрібні папірці. Ласкаво просимо, Ясмін! Це ваш перший робочий день? Über!
— Über! Так. Über!
— Über! Що ж. Бажаю чудового дня. Über!
— Über! Дякую. Über!
Давид вперше неквапливо заповнював документацію. Аж до обіду. Хтось із колег помітив і пожартував з цього приводу. Давид не відреагував. Його погляд раз-по-раз зісковзував по монітору вліво і фокусувався на Ясмін. Вона ж протягом уже майже чотирьох годин жодного разу більше не подивилася в його бік. Давид надіслав усе необхідне і вже збирався йти, коли до нього підійшов Максим.
— Über! Друже, може, на обід сходимо? Погода чудова. Чи ти засядеш з бутербродом у себе в темниці? Über!
Давид знову дивився на Ясмін. Максим, простеживши за поглядом Давида, ще раз зауважив новеньку, що виходила з офісу.
— Über! Давиде, — тихо промовив Максим, — мені шкода тебе засмучувати, але у неї в сумочці симулятор. Вона з віртуальних… Über!
— Über! Досить язиком молоти… Йдемо краще покуримо. Über!
Як не намагався уряд заохочувати традиційні сімейні цінності, öсобини все більше віддалялися одна від одної. Більше половини жили в самоті. Для позбавлення популяції від зайвої енергії — скидання сексуальної напруги — üмперські вчені розробили симулятори романтичних стосунків (СРС): планшет і набір з п’ятнадцяти пÜнктів. За допомогою планшета підтримувався зв’язок з віртуальним партнером. З ним завжди можна було поговорити, поспілкуватися в режимі онлайн. Для здійснення статевого акту на тіло прикріплювали розміром з невеликий ґудзик пÜнкти: два — на скроні, два — на груди, два — на спину під ребрами, п’ять — на статеві органи й промежину, два — на долоні, ще два — на ступні. При активації пÜнкти синхронізувалися, про що свідчили легка вібрація і ніжне неонове світіння.
Коли ж виникала необхідність у підвищенні народжуваності в тому чи іншому регіоні, оскільки програма добровільного розмноження не скрізь користувалася популярністю, видавали спеціальний закон. Складали списки öсобин, які зобов’язані були з’явитися в репродуктивні центри для здачі біологічного матеріалу. Потім у лабораторіях вирощували немовлят, розподіляючи їх по дитячих будинках-колоніях. Одиниці потрапляли до прийомних сімей.
Під кінець робочого дня Давид знову піднявся в офіс. Ясмін в синьому платті-олівці зі смарагдовою брошкою стояла біля скляної стіни, розглядаючи щось у внутрішньому дворі телецентру.
— Über! Добрий вечір! Як справи? Über! — поцікавився він.
— Über! Нормально. Über! — відповіла Ясмін, продовжуючи дивитися крізь стіну.
— Über! Може, сходимо куди-небудь на вихідних? Über! — Давид вирішив не тягнути кота за хвіст, а відразу з’ясувати, чи є у нього шанси.
Ясмін вперше після знайомства всміхнулася. Давид зрадів.
— Über! Я в стосунках з Данилом, — несподівано відрізала Ясмін, показуючи на планшет СРС на своєму столі. — Будь ласка, залишімося в рамках суто професійного спілкування, колего. Рідкісними сусідами по столах, так би мовити. Über! Давида немов обдало крижаним душем. Він сів навпроти свого монітора. Працювати після такої явної поразки було марно. Та й до закінчення робочого дня залишалося менше десяти хвилин. Він вийшов із системи та вже збирався йти, коли спіймав на собі погляд Ясмін — відверто сумний і благальний.
— Über! Усе гаразд? Über! — розгубився Давид.
Ясмін спочатку ніби не наважувалася сказати, але все ж голосно зітхнула і відчайдушно прошепотіла:
— Допоможи мені! — Ясмін закрила очі.
— Über! Що трапилося? Über! — Давид роззирнувся, аби переконатися, чи не слухав хтось інший їхній дивний діалог. Ясмін мовчала. Вона сиділа із заплющеними очима секунд двадцять, опісля, наче й не було нічого, відвернулася до комп’ютера, вимкнула його, взяла речі й попрямувала до виходу.
— Über! Ясмін, з вами все гаразд? Über! — знову поцікавився Давид.
— Über! Я ж сказала, професійні стосунки, не більше.
Über! — суворо відповіла вона, не озираючись.
Давида вдруге немов обдало холодним душем.
Увечері в сховищі зібралися близько тридцяти сердечників. З деякими Давид уже був знайомий. Серед них і Джаззі. Співачка поцілувала його в щоку.
— Рада бачити тебе, дорогий! — сказала вона і сіла поруч.
— Знаєш, я захоплююся тобою, — не знітився Давид цього разу.
— Знаю, — засміялася Джаззі. — На нас чекають воістину великі справи. Ми, найімовірніше, помремо. Але я не можу дочекатися.
Давид невпевнено кивнув.
У приміщення майже вбіг кострубатий Макс. Втома відбилась на його обличчі журною змарнілою гримасою. Він злегка кивнув, вітаючи присутніх. До нього одразу підійшли кілька людей. Вони сперечалися.
— Щось не так? — звернувся до Джаззі Давид.
Вона зітхнула і знизала плечима. Макс заговорив, коли всі посідали:
— Новини страшні. У Красному Граді захопили майже всіх членів руху опору. Зелені чоловічки на місці стратили основний склад… — голос Макса здригнувся. — Керівника Аніту Бєляєву затримали. Немає сумнівів, її зараз катують. У Аніти високий рівень підготовки. Вона здатна витримати найвитонченіші знущання і фізичне катування, але, самі розумієте, вона не вийде звідти живою, —
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «TÜK, Арт Антонян», після закриття браузера.