Читати книгу - "Радіоп'єси"

був іншим. Однак той, хто цим не займався, мабуть зможе побачити тут подібність. Так, як подібність існує поміж двоногими. Хоча всі вони мали схильність розірвати природні пута, щоб потім не віднайти у світі опори. Чи ж не прийнято говорити, що не завжди є винними вбивці, що деколи винні вбиті?

СУДДЯ Не робіть спроб поставити речі з ніг на голову! І перекрутити слова.

ДОБРИЙ БОГ Я не роблю нічого подібного. Я тільки хочу довести до Вашого відома, що обоє більше ні в що не вірили, а я чинив від чистого серця, як того вимагає віра.

СУДДЯ Ви!

ДОБРИЙ БОГ Вам потрібне моє зізнання в тому, у що я вірю? — Я вірю в порядок для всіх, на всі дні, у які ми житимемо щодня.

Я вірю у велику конвенцію та її велику могутність, у якій є всі почуття й думки, і я вірю у смерть її супротивників. Я вірю, що любов належить до темного боку життя, вона несе більшу згубу, ніж будь-який злочин, ніж усі єресі, разом узяті. Я вірю, що там, де вона з’являється, виникає вихор, як перед першим днем творення. Я вірю в те, що любов безневинна, та веде до занепаду; що далі її супроводжує почуття вини, а також відповідальність перед усіма інстанціями.

Я вірю, що ті, хто любить, справедливо злетять у повітря, вони злітали завжди. Можливо, там вони перетворюються на сузір’я. Чи Ви не казали, що він її навіть не поховав? Ви не казали цього?

СУДДЯ Так, казав.

ДОБРИЙ БОГ А я це тільки повторюю. Не поховав. Ви ж розумієте. Вони перетворюються. Стають сузір’ями.

СУДДЯ звично Ви — хворобливий фантаст. Кожна людина могла б Вам назвати з власного досвіду цілу низку щасливих пар. Подруга юності, яка пізніше виходить за лікаря. Сусіди зі села, які вже мають п’ятірку дітей. Двоє студентів, які засвідчують найсерйозніші наміри одне щодо одного на все життя.

ДОБРИЙ БОГ Я визнаю Вашу рацію за нескінченною кількістю прикладів. Однак хто займатиметься людьми, які після того, як на початку зробили спробу вирватися на волю, все-таки виявили свій основний інстинкт. Тими, що загасили той невеликий жар, що палав на початку, взяли його в свої руки й зробили з усього цілющий засіб проти самотності, товариські стосунки і спілку за спільними економічними інтересами. Так досягнуто прийнятний у суспільстві статус. Усе в рівновазі, усе в порядку.

СУДДЯ Інший шлях неможливий, нічого більше немає.

ДОБРИЙ БОГ Бо я його знищив, усе інше я умертвив. Я зробив це, щоб були безпечність і спокій, а також для того, щоб Ви могли тут спокійно сидіти й розглядати кінчики своїх нігтів, а поступ подій лишався таким, до якого ми звикли.

СУДДЯ Двох суддів немає, як і немає двох устроїв.

ДОБРИЙ БОГ Тоді, напевно, Ви вступили в спілку зі мною, а я про це просто нічого не знаю. Тоді, напевно, не було на меті усунути мене з боротьби, а завести розмову про те, про що не прийнято говорити. І двоє відповідальних за устрій стали б одним.

ГОЛОСИ

ОДНЕ СУЗІР’Я — ЦЕ ЩЕ НЕ НЕБО

ДОЦІЛЬНІШЕ ПОВЕРНУТИ БУТИ ХИТРИМ

ЯК СПРОБА НАСИЛЬСТВО ПРО ЗАПАС

РАКЕТИ РОЗРИВНІШІ БОМБИ ОБ’ЄМНІШІ

ТЯЖКА ВОДА ПОПУЛЯРНІША

РОЗЧИНЯЄ РУЙНУЄ ВАС РОЗЧИНЯЄ СВІТ

УДАР ҐОНҐУ ВКАЖЕ ЧАС «Ч»

ПІД УДАРАМИ ПІДІЙМАТИСЯ Й ОПУСКАТИСЯ

ДУМАЙ ПРО ЦЕ ТИ НЕ МОЖЕШ ЦЬОГО

ЗРОБИ ЦЕ ШВИДКО Й ПРИЄМНО

ГЛУЗУЙ І ТЕРПИ ЦЕ — СТІЙ!

У кімнаті 57-го поверху

ЯН Ти це приймаєш? Ти стерпиш? Хоча це зоветься «прощання», і для нас не лишилося жодного слова.

ДЖЕННІФЕР Мене лякає лише, що Ти все ще тут, і що я мушу дивитись на Тебе ці останні секунди, які спливають. Скоро я стану нічим. Якби це стало кінцем. Я — і жодного болю. Якби я не відчувала себе. Я можу Тобі все сказати?

ЯН Так. Кажи все!

ДЖЕННІФЕР Не торкайся більше мене. Не наближайся до мене. Я легко спалахую.

ЯН Як далеко мені відійти?

ДЖЕННІФЕР До дверей. Але не клади своєї руки на клямку.

ЯН здалеку Я…

ДЖЕННІФЕР Не кажи мені жодного слова. І не треба мене обіймати востаннє.

ЯН Але ж я!

ДЖЕННІФЕР Тепер натисни на клямку і, не зводячи з мене очей, іди. Не обертайся до мене спиною. Хоча я заплющу очі й більше не бачитиму Твого обличчя.

ЯН Однак я не можу…

ДЖЕННІФЕР Не завдавай мені болю. Не зволікай.

ЯН у той час, коли йде через кімнату до неї Я ніколи не зможу піти.

ДЖЕННІФЕР Ні. Не торкайся мене!

ЯН Я ніколи не зможу. Поглянь же на мене. Ніколи.

ДЖЕННІФЕР повільно, падаючи на коліна О, це правда. Ніколи.

ЯН охоплений жахом Що Ти робиш? Не треба цього робити!

ДЖЕННІФЕР Стояти на колінах перед Тобою і цілувати ноги Твої? Я завжди робитиму це. Я йтиму на три кроки позаду Тебе там, де Ти йдеш. Пити лише тоді, коли Ти вже попив. Їсти, коли Ти поїв. Охороняти Тебе, коли Ти спиш.

ЯН тихо Встань, кохана моя. — Я хочу відчинити вікно і впустити в кімнату небо. Ти чекатимеш і більше не плакатимеш, коли я піду — тільки для того, щоб повернути квитка, щоб корабель зміг назовсім вирушити у своє вічне плавання. Я візьму вогненно-червоне таксі, яке їде найшвидше. І тоді прийде час.[60]

Найголовніше, що я знаю тепер, так це те, що хочу тут жити й умерти з Тобою, хочу говорити з Тобою новою мовою; що я більше не хочу мати професію, не хочу займатися жодною справою, не хочу приносити хоч будь-яку користь, а хочу позбутися всіх зв’язків, хочу з усіма розлучитися. І якщо я назавжди втрачу смак до життя, то це станеться лиш тому, що я упокорюсь Тобі і Твоєму голосу. І новою мовою, бо це старий звичай, я освідчусь Тобі в коханні й назву «своєю душею». Це — слово, якого я ніколи раніше не чув і тільки тепер віднайшов, і воно не таїть для Тебе образи.

ДЖЕННІФЕР О, нікому цього не кажи.

ЯН Ти — частинка духу мого, я божеволію від кохання до Тебе, а далі — ніщо. Це — початок, і це — кінець, це альфа й омега…

ДЖЕННІФЕР Це — старий звичай: якщо Ти освідчишся мені в коханні, я зізнаюсь Тобі у своїй любові. Душе моя