read-books.club » Фантастика » 1Q84. Книга ІІІ 📚 - Українською

Читати книгу - "1Q84. Книга ІІІ"

181
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "1Q84. Книга ІІІ" автора Харукі Муракамі. Жанр книги: Фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 29 30 31 ... 119
Перейти на сторінку:
ні, не можу так сказати.

У голові Тамару щось швидко закрутилося. Якщо прислухатися, то можна було б почути шум.

— Не здогадуєтеся, що завагітніли, але тест зробити потрібно?

— Так.

— Це для мене звучить, немов загадка.

— Вибачте, але поки що я більше нічого не можу сказати. Досить простого засобу, що продається в будь-якій аптеці. А ще я була б удячна за посібник, написаний про жіночий організм та його фізіологію.

Тамару ще раз замовк. Тиша була важкою і гнітючою.

— Може, краще вам ще раз передзвонити? — спитав Тамару. — Ви не проти?

— Звичайно, не проти.

В його горлі щось прохрипіло. І тоді розмова обірвалася.

Через п'ятнадцять хвилин задзвонив телефон. Вперше за довгий час Аомаме почула голос господині садиби в Адзабу. Здавалось, ніби знову опинилася в оранжереї. У теплуватому приміщенні, де літають дивовижні метелики й повільно спливає час.

— Як почуваєтеся?

Аомаме відповіла, що живе в розміреному ритмі. Загалом, як того хотіла стара пані, розповіла про свій розпорядок дня, про фізичні вправи й страви.

— Прикро, що не можете виходити надвір, — сказала господиня, — але ви — людина із сильною волею, а тому я особливо не переживаю. Гадаю, ви успішно все перетерпите. Ми хочемо, щоб ви якнайшвидше вибралися звідти й переїхали в безпечне місце. Але якщо ви чомусь будь-що хочете там залишитися, то ми постараємося поважати вашу волю.

— Дякую.

— Та ні, це я повинна вам дякувати. Бо, що й казати, ви виконали чудову роботу. — Після короткої мовчанки стара господиня додала: — Кажуть, що вам потрібен засіб для тесту на вагітність, це правда?

— Майже на три тижні місячне запізнилося.

— Воно було регулярним?

— З десять років наставало двадцять дев'ятого числа і ні разу навіть на один день не порушувалося. Пунктуально, як фази Місяця. Пропуску не було жодного.

— Зараз ви перебуваєте в незвичайному становищі. А в такий час і душевна рівновага, і життєвий ритм організму відхиляється від норми. Мабуть, місячне може зупинятись і сильно порушуватися.

— Я розумію, що є така можливість, але подібного зі мною ще ні разу не траплялося.

— За словами Тамару, ви сказали, ніби зовсім не здогадуєтеся, що завагітніли.

— Останній раз я мала статеві стосунки з чоловіком шість з половиною місяців тому. І після того ні з ким у мене нічого подібного не було.

— І все одно ви думаєте, що, може, завагітніли. Маєте якісь підстави? Крім тієї, що не було менструації.

— Я просто відчуваю.

— Тільки відчуваєте?

— Таке відчуття маю всередині.

— Відчуття того, що сталося зачаття?

— Одного разу — увечері, коли ми зайшли до Цубаси-тян, — ви розповідали про яйцеклітини, — відповіла Аомаме. — Про те, що від народження жінка має їх певну кількість.

— Пам'ятаю. Кожна жінка наділена чотирмастами яйцеклітинами, які щомісяця по одній виходять назовні. Так, справді була така розмова.

— Відчуваю явний ефект того, що останнім часом одна з яйцеклітин запліднилася. Щоправда, я не впевнена, чи слово «ефект» сюди підходить.

Стара пані на хвильку задумалася.

— Я народила двох дітей, а тому по-своєму розумію, що ви назвали «ефектом». Однак ви сказали, що завагітніли без статевого зв'язку з чоловіком. З цим мені трудно відразу погодитися.

— Так само й мені.

— Вибачте за безтактність, але чи не могли ви мати статевого акту в непритомному стані?

— Ні, такого зі мною не було. Моя свідомість завжди ясна.

— Я завжди вважала вас людиною, здатною мислити логічно, — старанно добираючи слова, сказала господиня садиби в Адзабу.

— І я хотіла б, щоб принаймні так і було.

— Та все одно ви гадаєте, що завагітніли без статевого акту.

— Вважаю, що є така можливість. Якщо казати точно, — відповіла Аомаме. — Хоча, звісно, в самому міркуванні про таку можливість є щось нелогічне.

— Зрозуміло, — сказала стара пані. — У всякому разі, почекаємо результатів. Засіб для тесту на вагітність доставлю вам завтра. Тим же способом і в той же, як завжди, час. Для певності приготуємо кілька видів засобів.

— Дякую, — сказала Аомаме.

— Якщо припустити, що сталося зачаття, то, по-вашому, коли?

— Напевне, того грозового вечора, коли я вирушила до готелю «Окура».

Стара пані коротко зітхнула.

— Ви можете так точно визначити?

— Так, можу. За моїми розрахунками, того дня чисто випадково могло найлегше настати зачаття.

— Якщо так, то виходить, що ви вагітні вже два місяці.

— Саме так, — підтвердила Аомаме.

— Нудота буває? Зазвичай, гадаю, така пора найкритичніша.

— Зовсім не буває. Сама не розумію, чому.

— Якщо після тесту зрозумієте, що справді завагітніли, то що робитимете?

— Насамперед подумаю про те, хто біологічний батько дитини. Природно, що для мене це питання матиме велике значення.

— А ви не здогадуєтеся, хто?

— Поки що ні.

— Зрозуміло, — спокійним голосом сказала стара пані. — У всякому разі, я завжди стоятиму на вашому боці, хоч би що сталося. З усіх сил захищатиму вас. Запам'ятайте це добре.

— Вибачте, що в такий час завела таку важку розмову, — сказала Аомаме.

— Та ніяка це не важка розмова. Для жінки це найголовніша проблема. Після тесту разом подумаємо, що далі робити, — сказала стара господиня садиби в Адзабу й тихо поклала слухавку.

Хтось постукав у двері. Аомаме робила на ліжку вправи з йоги, але зупинила рухи й прислухалася. Стук був твердим і наполегливим. Такого вона не пам'ятала.

Аомаме добула з шухляди комода пістолет і зняла запобіжник. Відтягла назад затвор і швидко загнала патрон у патронник. Засунувши його за пояс тренувальних штанів, навшпиньки пішла на кухню. Схопивши обома руками металеву софтбольну биту, вп'ялася очима в двері.

— Такаї-сан! — звертався грубий, хрипкий голос. — Такаї-сан, ви дома. Я з «NHK», прийшов отримати абонентну плату.

Держак бити огортала шорстка вінілова стрічка.

— Послухайте, Такаї-сан! Може, я повторююсь, але знаю, що ви дома. А тому перестаньте гратися у схованки. Такаї-сан, ви дома й чуєте мій голос.

Чоловік повторював майже ті самі слова, що й минулого разу. Наче відтворював запис на магнітній стрічці.

— Може, ви думаєте, що моя обіцянка прийти знову — це погроза. Ні-ні, я дотримую свого слова. Й обов'язково збираю належну плату. Такаї-сан, ви дома й нашорошили свої вуха. Так собі думаєте: посиджу тихо, й цей збирач плати хоч-не-хоч згодом піде.

Чоловік знову сильно постукав у двері. Разів двадцять чи двадцять п'ять. «Власне, що він робить? — подумала Аомаме. — Чому не тисне на кнопку дзвінка?»

— А ще ви ось що думаєте, — ніби вгадавши її думки, сказав чоловік. — Що в мене дуже сильна рука. І якщо кілька разів постукаю у двері, то рука заболить. І ще думаєте, чому стукаю, а не дзвоню — мовляв, так було б

1 ... 29 30 31 ... 119
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «1Q84. Книга ІІІ», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "1Q84. Книга ІІІ"