Читати книгу - "Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство"

Знахідки палеолітичного мистецтва в Україні пов’язані здебільшого з північною перігляціальною зоною. За технікою виконання вони поділяються на скульптуру, барельєф, гравіровку, живопис.

Стилізовані безликі жіночі статуетки з Мізина, Добранічівки, Межиріччя мають форми, що легко впізнаються, або знаки-символи (кути вершиною донизу; трикутники, інколи заштриховані), що відзначають статеву приналежність зображення (рис. 19, 2, 4, 5, 6).

На противагу їм, плоске антропоморфне зображення людини з бивня мамонта, можливо, є чоловічим. На ньому позначено очі та рот (рис. 19, 1). Найбільшу кількість жіночих зображень знайдено в Мізині — близько 20[32]. Вони виготовлені з бивня мамонта. Ці статуетки (рис. 19, 5, 6) переважно 5—10 см заввишки. Крайні розміри — 2,3—14,5 см. Статуетки різного розміру, можливо, відображають віковий склад жінок громади: дівчата, жінки, літні господині та берегині дому. Об’ємні, стилізовані орнаментовані скульптурки мають двомірну композицію, що відображає торс та гіпертрофовані форми тазу. Інші типи фігурок, навпаки, відрізняються надмірно великим торсом порівняно з тазом.

На деяких скульптурках у техніці гравіровки позначено, крім статевого знаку, груди та руки, що розташовані на череві під грудьми. Це відповідає скульптурному канону відомих натуралістичних “Венер” палеоліту. На інших ділянках поверхні скульптурок орнаментальні композиції складаються з кутів, зигзагів, ромбів, меандрів і прямих ліній.

Дві об’ємні статуетки з Добранічівки відрізняються матеріалом. Одна, заввишки 9 см, зроблена з бурштину (рис. 19, 4); друга, менша, — з пісковику. Фігурки за формою нагадують мізинські, але без орнаменту. Схематизовану об’ємну статуетку жінки (?) знайдено також у третьому шарі Молодово V. Вона заввишки біля 9 см. Виготовлена з мергелю. Дослідник пам’ятки О. П. Черниш бачить у ній фігуру в одежі з капюшоном.

У техніці рельєфу виконано зображення людини на “жезлі” з 2-го шару Молодово V. Рельєфно передана безрука однонога фігура (13,5 х 2,7 см) зі скошеними плечима. На обличчі позначено очі, ніс та рот, на голові — волосся. По боках “жезла” ритмічні паралельні нарізки.

Другий “жезл” з цього місцезнаходження оформлено у вигляді зооморфного образу.

На стоянці Мураловка знайдено гравіроване зображення людини заввишки близько 8 см. Воно прорізане впевненими чіткими та глибокими (1 мм) лініями на поверхні лощила з пластини рогу оленя. Добре впізнаються тулуб (корпус) і ноги. В районі ніг по краях лощила нанесено поперечні нарізки. В заглибленнях різьблення видно червону вохру.

Але гравірування головним чином використовувалося для оформлення орнаментальних композицій, часто дуже складних.

Рис. 19. Зразки стилізованого палеолітичного мистецтва:

1 — чоловіче (?) зображення; 2, 4, 5, 6 — жіночі зображення; 8 — зображення вогню на черепі мамонта (за І. Г. Підоплічком) (1, 2,8 — Межиріч, 4 — Добранічівка, 5,6 — Мізин).

Широко відомий мізинський браслет з бивня (рис. 20, 1, 2), пишно декорований зигзагами і меандром. У відношенні генетичних коренів мізинського зигзагоподібного і меандрового орнаментів висловлено дві дотепні гіпотези В. І. Бібікової (1965) та П. Й. Борисковського (1972), які вбачають за можливе шукати їхні витоки в малюнках структури поперечного зрізу бивня мамонта і поверхні мушель деяких видів молюсків, у тому числі викопних, з території басейну Дніпра.

Надзвичайно цікаву знахідку було зроблено В. В. Хвойком на Кирилівському поселенні за 120 м від основного розкопу в невеликій групі культурних решток. То була кінцева частина бивня мамонта, довжиною 30 см, із складним гравірованим зображенням. Частина зображення знята під час наступного загострення кінця бивня, яким працювали як пешнею чи кайлом (рис. 20, 4).

У складній гравірованій композиції із заштрихованих полів, зигзагів, хвилястих ліній, “рахівних лінійок”, драбинок деякі дослідники вбачають зображення води, черепахи, голови мамонта із вписаною в неї головою птаха типу лелеки або журавля. Цей сюжет оцінюється як відображення трьох сфер природи, що оточували первісну людину: земної, повітряної, водної.

Не менш складний сюжет вигравірувано на уламку бивня з Межиріча. Дехто вбачає в ньому зображення чотирьох жител поселення, інші — запис результатів спостережень за зміною сезонів та циклів місяця.

Велику групу стилізованих і реалістичних пізньопалеолітичних зображень на конкреціях пісковику виділив В. М. Даниленко на відомій пам’ятці первісної культури — Кам’яній Могилі в Запорізькій області. Окрему групу гравірованих каменів дослідник визначив як чуринги, що за уявленнями стародавньої людини означає вмістилище душі.

Розвиток живопису на території України в палеолітичний час йшов шляхом, відмінним від тих регіонів, де зафіксовано вищі зразки поліхромних витворів палеолітичного мистецтва. Хоча тут і розповсюдилось використання фарби, проте живопис, як і гравіровка, мали головним чином орнаментальний характер.

Рис. 20. Зразки палеолітичного мистецтва:

1, 2 — браслет з бивня мамонта (Мізин); 3 — кістяні підвіски; 4 — стилізоване гравіроване зображення на бивні мамонта з Кирилівського поселення; 5 — кістяна флейта з Молодовського поселення.

Яскраві зразки орнаментального живопису зафіксовано в Мізині, де в одному з жител знайдено компактну групу кісток мамонта (лопатка, дві нижні щелепи, стегнова, тазова, уламок лобної частини черепа), котрі були розписані червоною вохрою (рис. 21). Основні елементи розпису — хвиляста лінія, зигзаг, кут, паралельні прямі та похилі лінії.

Рис. 21. Ударні музичні інструменти з Мізинського поселення (за С. М. Бібіковим).

Подібно виконано стилізоване зображення вогню (багаття) на черепі мамонта біля виходу в перше Межиріцьке житло (рис. 19, 3).

Крім вохри різних відтінків, від темно-вишневого до світло-рожевого, використовувалися жовта вохра, чорна фарба (окис марганцю і сажа) і біла фарба (мергель).

Чорною фарбою пофарбовано в Мізині деякі скульптурки і браслет.

Зафіксовано інструменти для розтирання фарби (нести, розтирачі) та своєрідні “олівці” — брусочки й багатогранники вохри, що були огранені в процесі розтирання і використання.

Так званий настінний живопис знайдено тільки в одному місці. Це Баламутівська печера на правому березі Дністра Чернівецької області[33]. На стінах цієї карстової печери відкрито близько 60 груп стилізованих монохромних малюнків, зроблених сажею. Розміри зображень невеликі — до 25 см. Розрізняються три групи сюжетів: антропоморфні зображення, зооморфні, лінійно-геометричні. Впізнаються образи рогатих людей з піднятими руками, зображення лучників. Печера датується епіпалеолітичним часом.

Порівняно з сучасною народною творчістю в палеоліті можна виділяти прикладне мистецтво. Це, насамперед, прикраси різного роду: намисто, підвіски (рис. 20, 3), браслети, діадеми тощо. Браслети з бивня мамонта, у тому числі такі, що складаються з декількох частин — “шумові”, відомі з Мізина. Намисто робилося з кісток та бурштину. Були широко розповсюджені підвіски із зубів та намисто з них.